Спасько-Михайлівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Спасько-Михайлівка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Олександрівський
Рада/громада Спасько-Михайлівська сільська рада
Код КОАТУУ 1420387301
Облікова картка Спасько-Михайлівка 
Основні дані
Населення 972 (01.01. 2014)
Площа 2.716 км²
Густота населення 358 осіб/км²
Поштовий індекс 84052
Телефонний код +380 6269
Географічні дані
Географічні координати 48°34′27″ пн. ш. 36°56′36″ сх. д. / 48.57417° пн. ш. 36.94333° сх. д. / 48.57417; 36.94333Координати: 48°34′27″ пн. ш. 36°56′36″ сх. д. / 48.57417° пн. ш. 36.94333° сх. д. / 48.57417; 36.94333
Середня висота
над рівнем моря
129 м
Водойми р. Гнилуша
Місцева влада
Адреса ради 84052, Донецька обл., Олександрівський р-н, с. Спасько-Михайлівка, вул. Центральна, 117, тел. 24-2-35
Карта
Спасько-Михайлівка. Карта розташування: Україна
Спасько-Михайлівка
Спасько-Михайлівка
Спасько-Михайлівка. Карта розташування: Донецька область
Спасько-Михайлівка
Спасько-Михайлівка
Мапа
<mapframe>: Атрибут 'zoom' має недійсне значення

Спа́сько-Миха́йлівка[1] — село в Україні, в Олександрівському районі Донецької області. Населення становить 1112 осіб. Центр сільради (з 1995 року[2]), до якої також входять села Курицине, Катеринівка, Новопетрівка, Новосергіївка, Шевченко.

Економічний розвиток: ТОВ «Маяк», фермерські господарства «Світлана», «Сигма», «Луч» (тобто, промінь), «Луг» (сільське господарство).

Соціальна сфера: загальноосвітня школа. дитячий садок, медична амбулаторія, сільський клуб із бібліотекою і музейною кімнатою. Функціонують церкви Архангела Михаїла (Київський патріархат) та Преподобного Сергія Раданезького (Московський патріархат). На території Спасько-Михайлівської сільської ради є меморіальний комплекс загиблим в роки Другої Світової війни[3].

Відстані: до районного центру смт Олександрівка — 30 км; до найближчих станцій: Легендарна — 18 км, Добропілля — 22 км; до найближчих станцій із пасажирським залізничним сполученням: Покровськ — 48 км, Гаврилівка — 49 км.

Через село ходить автобус Краматорськ — Знаменівка — Новодонецьке, 1 пара рейсів на добу.

Історія[ред. | ред. код]

  • 1831 — на плані генерального межування Бахмутського повіту вказані безіменні хутори по річці Гнилуша на місці центру сучасного села Спасько-Михайлівка та західної її околиці. Згодом вони отримали назви, відповідно, Спасько-Михайлівка та Сергіївка[4][5].
  • 1854 — в «Списку населених місць Катеринославської губернії» на річці Гнилуша зазначені: власницьке сільце Спасько-Михайлівка (Мар'їнська) — 38 дворів, 131 житель, 1 завод (імовірно, млин); власницьке село Сергіївка — 14 дворів, 110 жителів[5][6].
  • 1900 — власниця маєтку Спасько-Михайлівка Е. Ф. Платонова клопоче про будівництво залізниці Гришине (Покровськ) — Гаврилівка для «оживлення Штепинского родовища» кам'яного вугілля в районі Святогорівки. Клопотання відхилено через недостатню вивченість північної частини так званого «Гришинського вугленосного району»[7].
  • 1908 — У Спасько-Михайлівці проживали 563 особи (57 дворів), у Сергіївці — 375 осіб (47 дворів)[8]. Згідно із «Довідковою книгою Катеринославської єпархії», жителі Спасько-Михайлівки були парафіянами церкви Успіння Пресвятої Богородиці (с. Святогорівка, 12 верст), жителі Сергіївки були парафіянами церкви Святого Андрія Критського (с. Мирна Долина)[9]. На карті землемера М.Грінера вказана дюблююча назва Спасько-Михайлівки — Шахова[10].
  • 1909 — у власності громади Спасько-Михайлівки знаходилося 366 десятин зручної (тобто, придатної до сільського господарства) і 20,8 десятин незручної землі. Мешканці Сергіївки володіли 175 десятинами зручної, 6,9 десятинами незручної та 576 десятинами придбаної землі[8].
  • 1913 — проект залізничної під'їзної гілки від роз'їзду Мерцалове на Золотий Колодязь і до ділянки вугільного родовища на правому березі Гнилуші. На рівні Міністерства шляхів сполучення Російської імперії проект було відхилено через недостатню вивченість даної ділянки родовища[11].
  • 1924 — Гришинська розвідувальна партія (завідувач — А. П. Сергєєв) геолого-розвідувального відділення Донвугілля провела розвідку бурінням на річці Гнилуша біля села Спасько-Михайлівське. Знайдено 3 пласти вугілля потужністю 1,4 м (в тому числі прошарок породи 0,3 м), 0,84 м і 0,74 м[12].
  • 1926 — в Олександрівському районі Артемівської округи Донецької губернії в межах сучасного села Спасько-Михайлівка значилися: на лівому березі Гнилуші — села Спасько-Михайлівка (центр сільради) і Сергіївка (Червоний Городок), хутір Ново-Томаківка; на правому березі Гнилуші — хутори Весело-Сергіївський, Весело-Любівка, Веселе Поле, Ново-Михайлівка[2][13].
  • 1937 — на правому березі Гнилуші на мапі Генштабу СРСР вказані: Сергіївка (54 двори, млин), Спасько-Михайлівка (92 двори), Ново-Курицине (25 дворів); на правому березі Гнилуші вказані: Весело-Сергіївка (34 двори), Веселе Поле (11 дворів)[14].
  • 1942 — кінець січня — початок лютого — запеклі бої в районі Спасько-Михайлівки, із оточення виходили частини 5-го кавалерійського корпусу (А. А. Гречко)[15]. Одне із безвісних поховань радянських солдатів, пов'язане із тими боями, було знайдене пошуковцями у 2014 році[16].
  • 1957 — Шостаківська автоколона організує щоденне автобусне сполучення Олександрівка — Петровка-II — Добропілля, 1 пара авторейсів на добу[17].

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Спасько-Михайлівська сільська рада Олександрівського району Донецької області. 
  2. а б Заднепровская Л.Д., Попова О.А. (2001). История административно-территориального деления Донецкой области 1919-2000. Донецк. 
  3. Анденок В.А. (2011). Память на века. Свод военных захоронений на территории Донетчины. Донецк. 
  4. Планы генерального межевания (ПГМ Бахмутский уезд). 
  5. а б Карта-трехверстовка новой редакции, квадрат 26-15. 
  6. Список населённых мест Екатеринославской губернии. Екатеринослав. 1859. 
  7. Гаевский В.А. (1901). О постройке новых железных дорог // Труды XXV Съезда горнопромышленников юга России. – Т. I. Х. 
  8. а б Список населённых мест Бахмутского уезда Екатеринославской губернии. Екатеринослав. 1911. 
  9. Справочная книга Екатеринославской епархии. Екатеринослав. 1908. 
  10. Карта Бахмутского уезда Екатеринославской губернии 1908 года М.Гринера. 
  11. О проекте линии Рутченково - Гришино и Северных Гришинских ветвей / Доклад комиссии по железнодорожным вопросам // Труды XXXVIII Съезда горнопромышленников юга России. - Т. I. Х. 1914. 
  12. Сергеев А.П. Новые площади каменноугольных месторождений на Западной окраине Донбасса // Хозяйство Донбасса, № 11-12, 1924. 
  13. Шахты и рудники Донбасса: Карта Артёмовского округа (1928). 
  14. Карта решения командующих 57, 37 и 12 А на наступление // ЦАМО, фонд 251, опись 646, дело 211, документ 2. 
  15. Донетчина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945: известные и неизвестные страницы истории. Донецк. 2008. 
  16. В Спасско-Михайловке нашли останки 50 советских воинов. 
  17. Протокол заседания исполкома Александровского райсовета № 10 от 19.04.1957 // Державний архів Донецької області, фонд № Р-5713, опис № 1, справа № 51.