Спасів Скит
| Спасів Скит Мерефа — Лозова Південна залізниця Харківська дирекція зупинний пункт | |
|---|---|
 Місце аварії імператорського поїзда (1888) | |
| Розташування | |
| Розташування |  Україна |
| Адреса | с. Велетень, Чугуївський район, Харківська область |
| Координати | 49°41′15.3″ пн. ш. 36°07′41.5″ сх. д. / 49.687583° пн. ш. 36.128194° сх. д. |
| Структура | |
| Лінія(ї) | Мерефа — Лозова |
| Платформ | 2 |
| Тип платформ | бічні |
| Колій | 2 |
| Історія | |
| Колишні назви | Першотравневе (до 2024) |
| Інша інформація | |
| Власник | Південна залізниця |
| Оператор | Укрзалізниця |
| Код ЄМР (АСУЗТ) | 443438 |
| Код Експрес-3 | 2204830 |
| Мапа | |
 | |
| Дільниця Мерефа — Лозова | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Спа́сів Скит (до 2024 року — Першотравневе) — залізничний пасажирський зупинний пункт Харківської дирекції Південної залізниці на електрифікованій лінії Мерефа — Лозова між станціями Бірки (7 км) та Шурине (3 км). Розташований в селі Велетень Чугуївського району Харківської області.
Восени 1888 року з Севастополя до Москви прямував поїзд, в якому знаходився імператор Олександра ІІІ. 17 жовтня 1888 року пасажирський поїзд з 17 вагонів з пасажирами та родиною російського імператора в цей час тягнули два найбільш потужних тягача від товарного поїзда в порівнянні з пасажирськими тягачами. Розвинувши занадто високу швидкість, в одному з поворотів поблизу селища Бірки через виниклу качку поїзд зійшов з рейок. В результаті аварії загинуло 21 та постраждало 35 осіб. Проте, імператор разом з його родиною в катастрофі поїзда не постраждали, дивом залишившись живим. Існує легенда про те, що нібито Олександр ІІІ володів величезною фізичною силою, що зміг утримати падаючу на сім'ю дах вагона і тим самим врятуватися. Проте насправді імператорську родину врятувало те, що у вагона-ресторану під час аварії зрушили стіни, що не дозволило даху впасти на них.
На честь чудесного порятунку Олександра ІІІ і його родини було вирішено розпочати будівництво меморіалу. Впродовж 1891—1894 років було зведено безліч споруд, у тому числі і храми. Роберт Марфельд був розробником комплексу архітектурних споруд. Комплекс містив цегляну будівлю богадільні і гранітний обеліск із зображенням участі імператора в порятунку людей. Замість дерев'яної була збудована цегляна каплиця Нерукотворного Спаса, якраз в місці де опинився вагон-ресторан після краху. Каплиця мала чотиригранну вежу з хрестом, а частина її приміщення знаходилася в залізничній печері-насипі.
Перлиною комплексу була православна церква Христа Спасителя. Це було грандіозне своїм розмахом будова тих часів, спроектована у візантійсько-руському стилі XVII століття. Однокупольний храм вміщував близько 700 осіб, а алтар був звернений у бік залізниці, на схід. Фасад каплиці Нерукотворного Спаса, а також храму Христа Спасителя прикрашали мозаїчні кахлі, які були зроблені А. Фроловим у майстернях імператорської Академії Мистецтв, на той час як зовнішнє покриття було оброблено сусальним золотом.
-
Перший храм на місці залізничної катастрофи (до 1894) -
Другий Храм Христа Спасителя у Бірках наприкінці 1890-х років
Спочатку роботами з комплексом займалася Святогірська обітель, але згодом Спасів Скит був переданий до Міністерства шляхів і сполучень. Незабаром були побудовані церковно-приходська школа і бібліотека, відкриті лікарня та будинок похилого віку для залізничників.
Під час Другої світової війни храм був підірваний і повністю зруйнований, на той час як каплиця була сильно пошкоджена. З тих часів каплиця тривалий час використовувалася як складське приміщення. Починаючи з 1992 року небайдужі мешканці взялися за реконструкцію каплиці. Пізніше до цьому процесу також приєдналася Південна Залізниця, і об'єднаними зусиллями влітку 2003 року була повністю відновлена каплиця, а зупинний пункт отримав історичну назву — Спасів Скит[1].
У 2024 році платформа Першотравневе перейменована на Спасів Скит.
На платформі Спасів Скит зупиняються приміські електропоїзди Харківського та Лозівського напрямків[2].
- ↑ Спасів Скит, Бірки. Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 26 жовтня 2019.
- ↑ Розклад руху приміських електропоїздів по зупинному пункту Спасів Скит на сайті poizdato.net.
- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 01.02.2025)
(рос.) [Архівовано з першоджерела 07.02.2025.] - Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
- Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
- Інформація про зупинний пункт Спасів Скит на сайті railwayz.info(рос.)
- Розклад руху приміських електропоїздів по зупинному пункту Спасів Скит. Архів оригіналу за 28 жовтня 2017. Процитовано 25 травня 2019. [Архівовано 2017-10-28 у Wayback Machine.]
- Спасів Скит: от любові до ненависті — три десятиліття (рос.). [Архівовано 23 квітня 2021 у Wayback Machine.]