Спейс Шаттл

Зовнішні відеофайли
	1. Як посадити «Спейс Шатл» … з космосу // Канал «Цікава наука» на YouTube, 9 жовтня 2020.

**Спейс Шаттл**
	Запуск Discovery
	Запуск Discovery
Призначення	пілотовані космічні польоти
Виробник	United Space Alliance[en]; ; Alliant Techsystems (ТП прискорювачі); ; Martin Marietta (Паливний бак); ; Boeing (Орбітер)
Країна	США
вартість запуску ()	$450 млн.-$1,5 млрд. (2011) ($210 млрд за весь проект)
Розміри
Висота	56,1 м
Діаметр	8,7 м
Маса	2'030'000 кг
Ступенів	2
Вантаж
Вантаж на ; ННО	27'500 кг
Вантаж на ; МКС	16'050 кг
Вантаж на ; ГПО	3'810 кг
Вантаж на ; Землю з орбіти	14'400 кг
Споріднені ракети
Історія запусків
Статус	недіюча
Космодроми	Космічний центр імені Кеннеді, LC-39;; Авіабаза Ванденберг, SLC-6
Всього запусків	135
Успішних	134 запуска і 133 приземлення
Невдалих	Челленджер (7 загиблих);; Колумбія (7 загиблих)
Перший запуск	12 квітня 1981
Останній запуск	21 липня 2011
Відомий вантаж	Спейслеб, Габбл (телескоп), Магеллан (космічний апарат), Комптон (обсерваторія), Чандра (телескоп)
ступінь - Твердопаливні прискорювачі
Довжина	45,46 м
Діаметр	3,71 м
Повна маса	590'000 кг
Двигуни
Тяга	2 по 12'500 кН
Питомий імпульс	2,64 км/с або 269 с
Тривалість горіння	124 с
Паливо	APCP, PBAN
Перший ступінь - Орбітер плюс Паливний бак
Двигуни	3 од. RS-25 на Орбітері (рів. моря: 1'860 кН, вакуум: 2'279 кН)
Тяга	рів. моря: 5'580 кН, вакуум: 6'837 кН
Питомий імпульс	рів. моря: 366 с, вакуум: 452 с
Паливо	рідкий водень/рідкий кисень

Космічний човник (англ. Space Shuttle, Спейс Шаттл^[3]^[4]^[5]^[a] або Спейс Шатл^[6]^[7] — початкова назва англ. Space Transportation System) — колишня американська програма пілотованих польотів на системі космічних запусків багаторазового використання, що належить до надважких ракет-носіїв.

На позначення космічних кораблів цього типу в українській мові набули поширення терміни спейс-шатл^[8]^[a] та шатл^[7]^[9].

Конструктивні ідеї та їх реалізація[ред. | ред. код]

Кабіна і пульти космічного човника «Атлантіс»

Спейс-шатл запускався у космос за допомогою ракет-носіїв, здійснював маневри на орбіті як космічний корабель і сідав як планер. Планувалося, що спейс-шатли будуть снувати, як човники, між навколоземною орбітою та Землею, доставляючи корисні вантажі в обох напрямках. Довжина спейс-шатла — 32, 2 м, розмах крил — 23,8 м.

Усього з 1975 по 1991 було побудовано п'ять шатлів:

«Колумбія» (згорів в атмосфері Землі при посадці у 2003 році)
«Челленджер» (вибухнув на старті у 1986 році)
«Діскавері» (Знято з експлуатації у 2011 році)
«Атлантіс» (Знято з експлуатації у 2011 році, на чому програму човників було закрито)
«Індевор» (Знято з експлуатації у 2011 році)

8 липня 2011 року спейс шатл «Атлантіс» здійснив свій останній політ STS-135.

При розробці передбачалося, що кожен із шатлів матиме змогу до 100 разів стартувати в космос. На практиці ж вони використовувались значно рідше.

Загальні витрати на програму до 2006 року склали $160 млрд американських доларів. До 2010 року було виконано 131 запуск. Середні витрати на один політ — $1,3 млрд американських доларів.

На травень 2010 року найбільше польотів — 39 — здійснив шатл «Діскавері».

Підсумки[ред. | ред. код]

За 30 років експлуатації п'ять шатлів здійснили 135 польотів. Загалом всі шатли здійснили 21 152 витка навколо Землі і пролетіли 872,7 млн км (542 398 878 миль). На шатлах в космос було піднято 1,6 тис. тонн (3,5 млн фунтів) корисних вантажів. 355 астронавтів і космонавтів літали на шатлах в космос.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Перший старт шатла відбувся якраз в двадцяту річницю старту Гагаріна — 12 квітня 1981 року. Це був перший в історії світової космонавтики випадок польоту корабля нового типу відразу із екіпажем, без попередніх безпілотних запусків. Справа у тому, що шатл без людини на борту не міг приземлитися.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б Відповідно до §89 правопису української мови, подвоєні приголосні зберігаються у власних назвах, але не зберігаються у загальних назвах іншомовного походження.