Спекотної ночі (фільм, 1967)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Спекотної ночі
англ. In the Heat of the Night
Жанр детектив, трилер
Режисер Норман Джевісон
Продюсер Волтер Майріш
Сценарист Стірлінг Сіліфант
На основі однойменного роману Джона Болла (In the Heat of the Night[en])
У головних
ролях		 Сідні Пуатьє,
Род Стайгер,
Ворен Оутс, Лі Грант
Оператор Гаскел Векслер
Композитор Квінсі Джонс
Музика Квінсі Джонс
Монтаж Гел Ешбі
Художник Paul Groessed
Кінокомпанія The Mirisch Corporation
United Artists
Дистриб'ютор MOKÉPd і Netflix
Тривалість 109 хв.
Мова англійська
Країна США США
Рік 1967
Кошторис $2 000 000[1]
Касові збори 24 379 978 $[2]
IMDb ID 0061811
Наступний (1970) «Вони називають мене Містер Тібс !» (1971) «Організація»
CMNS: Спекотної ночі у Вікісховищі

«Спекотної ночі»[3] (англ. In the Heat of the Night) — американський детектив, трилер, художній фільм 1967 року, режисера Нормана Джевісона, за однойменним антирасистським однойменним романом (In the Heat of the Night[en]) 1965 року Джона Болла. Сценарій написаний Стірлінгом Сілліфантом, який виступив також продюсером. Стрічка розповідає про чорношкірого детектива з Філадельфії, якого залучають до розслідування убивства в невеличкому містечку в Міссісіпі. У головних ролях — Сідні Пуатьє та Род Стайгер.

У 1967 році здобув премію «Оскар» у номінації «Найкращий фільм», а Род Стайгер виграв у номінації «Найкраща чоловіча роль». Цитата з фільму «Вони кличуть мене містер Тіббс!» потрапила на 16 позицію у списку «100 найвідоміших цитат з американських фільмів за 100 років». 2002 року відібраний в Національний реєстр фільмів США бібліотекою Конгресу як «культурно, історично та естетично важливий». Фільм має два продовження: «Вони кличуть мене містер Тіббс!» (They Call Me Mister Tibbs!, 1970) і «Організація» (The Organization, 1971). Він також став основою для однойменного телесеріалу, який демонструвався на телебаченні з 1988 по 1995 рік.

Сюжет[ред. | ред. код]

У невеликому містечку скоєне вбивство багатого підприємця і заступник шерифа Сем Вуд (Ворен Оутс) на залізничному вокзалі заарештовує чорношкірого, у якого він знайшов досить велику суму грошей. Його звинувачують у вбивстві, однак виявляється, що цей чорношкірий Вірджіл Тібс (Сідні Пуатьє) — поліцейський, детектив з розслідування вбивств. Білий шериф Білл Гілеспі (Род Стайгер) змушений об'єднатися з представником чорної раси для розслідування жорстокого, кривавого злочину. Розслідування вбивства перетворюється на війну особистих інтересів між поліцейськими. Щоб знайти злочинця їм все ж таки доведеться знайти в собі сили для об'єднання…

Ролі виконують[ред. | ред. код]

Актор Роль
Сідні Пуатьє детектив Вірджіл Тібс детектив Вірджіл Тібс
Род Стайгер начальник поліції Білл Гілеспі начальник поліції Білл Гілеспі
Ворен Оутс сержант Сем Вуд сержант Сем Вуд
Лі Грант пані Леслі Колберт пані Леслі Колберт
Скотт Вілсон Харві Оберст Харві Оберст
Ентоні Джеймс Ральф Хеншоу Ральф Хеншоу
Квентін Дін Долорес Перді Долорес Перді
Джеймс Паттерсон Ллойд Перді Ллойд Перді
Ларрі Гейтс Ерік Ендікотт Ерік Ендікотт
Вільям Шеллерт мер Уебб Шуберт мер Уебб Шуберт
Бі Річардс Мама Каліба Мама Каліба
Пітер Уітні капрал Джордж Кортні капрал Джордж Кортні

Музика[ред. | ред. код]

In the Heat of the Night
Саундтрек-альбом
Композитор Квінсі Джонс
Виконавець Квінсі Джонс
Дата випуску 1967
Записаний 1967
Жанр Музика до фільму
Тривалість 33:34
Лейбл United Artists
UAL 4160/UAS 5160
Продюсер Walter Mirischd
Хронологія Квінсі Джонс
Попередній
←
They Call Me MISTER Tibbs!d
Наступний
→

Музика була створена, аранжована та записана Квінсі Джонсом, альбом із саундтреком вийшов на лейблі United Artists у 1967 р.[4][5] Титульну пісню у виконанні Рея Чарльза написав Квінсі Джонс за текстами Алана та Мерилін Бергман, вона вийшла як сингл ABC Records і досягла 33-го місця в чарті Billboard Hot 100 та 21-го місця в чарті Hot Rhythm & Blues Singles.

Трек-лист[ред. | ред. код]

  1. «In the Heat of the Night» — 2:30
  2. «Peep-Freak Patrol Car» — 1:30
  3. «Cotton Curtain» — 2:33
  4. «Where Whitey Ain't Around» — 1:11
  5. «Whipping Boy» — 1:25
  6. «No You Won't» — 1:34
  7. «Nitty Gritty Time» — 1:50
  8. «It Sure Is Groovy!» — 2:30
  9. «Bowlegged Polly» — 2:30
  10. «Shag Bag, Hounds & Harvey» — 3:28
  11. «Chief's Drive to Mayor» — 1:10
  12. «Give Me Until Morning» — 1:09
  13. «On Your Feet, Boy!» — 1:37
  14. «Blood & Roots» — 1:07
  15. «Mama Caleba's Blues» — 5:00
  16. «Foul Owl [on the Prowl]» — 2:30

Касові збори[ред. | ред. код]

Фільм вперше показали широкій публіці в театрі «Капітолій» та в театрі на 86-й вулиці у Нью-Йорку в середу, 2 серпня 1967 р. За перші п'ять днів він заробив 108 107 доларів.[6] Після показу в Маямі-Біч, штат Флорида, і в Торонто в п'ятницю, 4 серпня, за вихідні фільм заробив 20 974 долари, що разом із нью-йоркськими зборами за вихідні в сумі становило 95 806 доларів.[7] Незабаром після расових заворушень стрічку випустили у Ньюарку, Мілвокі та Детройті.

Навколо фільму[ред. | ред. код]

  • Фільм характеризується великою автентичністю мови (в оригінальній англійській версії), особливо зневажливі та образливі слова, які використовували білі проти негрів.
  • Американський співак Рей Чарльз у фільмі виконує однойменну пісню «Задушливою південною ніччю» на музику Квінсі Джонса.
  • Попри те, що дія фільму відбувається у Спарті, штат Міссісіпі, більша частина знімання пройшла у місті Спарта, штат Іллінойс.
  • Фільм також важливий тим, що став першим великим кольоровим фільмом Голлівуду, який був освітлений з належним урахуванням чорношкірої людини. Оператор Гаскелл Векслер, визнав, що стандартне сильне освітлення, яке використовували на фільмуванні, як правило, створювало занадто багато відблисків на темному обличчі та робило риси нечіткими. Відповідно, Векслер адаптував освітлення, щоб показати актора Сідні Пуатьє з найкращої сторони[8].

Нагороди[ред. | ред. код]

Визнання Американським інститутом кіно[ред. | ред. код]

Фільм потрапив до наступних списків:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ In the Heat of the Night (1967) — JPBox-Office. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 11 жовтня 2015.
  2. ↑ The Numbers — 1997.
  3. ↑ Спекотної ночі (1967) kinorium.com
  4. ↑ Soundtrack Collector: album entry [Архівовано 2 серпня 2020 у Wayback Machine.] accessed January 17, 2018
  5. ↑ Edwards, D & Callahan, M. Discography Preview for the United Artists label 40000 & 4000/5000 Series (1958—1972) [Архівовано 8 серпня 2017 у Wayback Machine.], accessed January 17, 2018
  6. ↑ 'Heat of Night' Scores With Crix; Quick B.O. Pace. Variety. 9 серпня 1967. с. 3.
  7. ↑ In the Heat of Night (advertisement). Variety. 9 серпня 1967. с. 14—15.
  8. ↑ Harris, Mark. Pictures at a Revolution: Five Films and the Birth of a New Hollywood. Penguin Press, 2008, p. 221.

Посилання[ред. | ред. код]

1943—1960
1961—1980
1981—2000
2001—2020
2021—2040
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Спекотної_ночі_(фільм,_1967)&oldid=41997876