Спектр-РГ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Спектр-РГ
Spektr-RG russian X-ray space telescope P1110968.jpg
«Спектр-РГ»
Основні параметри
Повна назва Спектр-РГ
Організація Росія Росія НВО ім. С. О. Лавочкіна
Німеччина Німеччина Інститут позаземної фізики Товариства Макса Планка
Тип апарата рентгенівський телескоп супутник
Штучний супутник Сонце
Дата запуску 13 липня 2019 року о 15:31 (UTC: +03:00)
Ракета-носій Протон-М
Космодром Казахстан Казахстан Байконур Майданчик № 81/24
Тривалість польоту 3 місяці
Технічні параметри
Маса 2712 кг
Потужність 1.8 кВт
Платформа «Навігатор»
Час активного існування 6.5 років
Орбітальні дані
Тип орбіти константа в Точці Лагранжа L2 системи Сонце-Земля
Період обертання 1 рік
Прилади
Прилади Спектральная полоса: 0.3-11 кэВ
швидкість передачі: 512 кбит/с
Вебсторінка
Вебсторінка http://srg.iki.rssi.ru/

Спектр-РГ — російсько-німецька орбітальна астрофізична обсерваторія, яка призначена для вивчення Всесвіту в гамма- і рентгенівському діапазоні (0,5—11 кілоелектронвольт). Обсерваторія буде розміщена в точці Лагранжа L2 системи Сонце-Земля.

Станом на 2019 рік Спектр-РГ — це єдиний проєкт рентгенівської астрономії на найближчі 5 років. На відміну від існуючих зараз рентгенівських космічних телескопів, поле зору яких дуже обмежено, Спектр-РГ буде спроможна зробити повний огляд неба з рекордною чутливістю.

Це друга з чотирьох обсерваторій «Спектр» (перша — Радіоастрон, запущена 18 липня 2011 року), будуються дві інші — Спектр-УФ, Спектр-М («Міліметрон»). Запуск Спектр-РГ було здійснено 13 липня 2019 року.[1]

Запуск і шлях до другої точки Лагранжа[ред. | ред. код]

  • 13 липня 2019 року в 15:30:57 (МСК) — запуск апарату із пускової установки №24 майданчика №81 космодрома Байконур[1].

Учасники[ред. | ред. код]

Дані із Спектру-РГ будуть розподілені між російським ИКИ РАН і німецьким Інститутом позаземної фізики Товариства Макса Планка. Через ці дослідницькі центри отримана інформація стане доступною всьому космічному науковому товариству. Російська сторона отримає 50% даних від eROSITA і 100% — від ART-XC.

Росія[ред. | ред. код]

Науковий керівник проєкту: Рашид Сюняєв, академік РАН. Керівник робіт з корисного навантаження: Михайло Павлінський, замісник ИКИ РАН.

Німеччина[ред. | ред. код]

Науковий керівник програми eROSITA: Петер Предель.

США[ред. | ред. код]

На льотному екземплярі ART-XC встановлені американські дзеркала, виготовлені в Центрі космічних польотів імені Маршалла (NASA)[2][3].

Примітки[ред. | ред. код]