Сперантова Валентина Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сперантова Валентина Олександрівна
рос. Сперантова Валентина Александровна
Народилася 11 (24) лютого 1904
Зарайськ, Рязанська губернія, Російська імперія[1]
Померла 7 січня 1978(1978-01-07) (73 роки) або 6 січня 1978(1978-01-06)[2] (73 роки)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство  Російська імперія
 СРСР
Діяльність акторка, кіноакторка
Alma mater Російський університет театрального мистецтва
Заклад Московський театр юного глядачаd і Російський академічний молодіжний театр
Роки діяльності 1925 — 1977
IMDb nm0818248
Нагороди та премії
CMNS: Сперантова Валентина Олександрівна у Вікісховищі

Сперантова Валентина Олександрівна (рос. Сперантова Валентина Александровна; 24 лютого 1904(19040224), Зарайськ, Рязанська губернія, Російська імперія — 7 січня 1978, Москва, СРСР) — радянська російська актриса театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1946). Народна артистка РРФСР (1950). Народна артистка СРСР (1970). Лауреат Державної премії РРФСР імені Н.К. Крупської (1974). Нагороджена орденами та медалями.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

У 1925 році закінчила театральний технікум ім. А.В. Луначарського (нині ГІТІС).

З 1925 року — актриса Першого державного педагогічного театру (з 1931 року — Державний Центральний театр юного глядача (Держценттюг / рос. Госцентюз).

У 1942—1944 рр. — актриса фронтового театру рос. ВТО (Всеросійського театрального товариства).

З 1944 року — актриса Центрального дитячого театру (нині Російський академічний молодіжний театр). Сперантова — єдина в історії театру Народна артистка СРСР.

У кіно — з 1953 року (перша роль — бабуся Сіма у фільмі «Альоша Птицин виробляє характер»), зіграла 25 різнохарактерних ролей. Знялася у двох кінострічках українських кіностудій: «Випадок зі слідчої практики» (1968) і «Дід лівого крайнього» (1973).

Близько 50 разів брала участь у телевізійній програмі «На добраніч, малюки!» в образі бабусі Тетянушки.

Створила велику кількість літературних та казкових образів на Всесоюзному радіо (де пропрацювала 40 років), зокрема — травесті в програмі «Пионерская зорька».

Брала участь в озвучуванні мультфільмів на студії «Союзмультфільм».

Деякий час викладала в театральному училищі.

Член КПРС з 1953 року.

Померла 7 січня 1978 року (за іншими джерелами — 6 січня). Похована в Москві на Новодівочому кладовищі.

Театральні роботи[ред. | ред. код]

Госцентюз[ред. | ред. код]

(російською)

  • 1925 — Джо Гарпер («Том Сойер» Н. Векстерн и И. Романовского по М. Твену)
  • 1925 — Серёга («Самолёт» Б. Никифорова)
  • 1926 — Нинка-Хромушка («Колька Ступин» С. Ауслендера и А. Солодовникова)
  • 1927 — Ши Тао («Жёлтая собака» С. Маккавеева)
  • 1927 — Ягнёнок, Жена сапожника («Басни» И. Крылова)
  • 1928 — Дуняшка («Женитьба» Н. Гоголя)
  • 1928 — Немецкий пионер («Так держать» А. Иркутова)
  • 1928 — Егорка («Чёрный Яр» А. Афиногенова)
  • 1929 — Франька («Так было» А. Бруштейн)
  • 1929 — Ахмет («Винтовка № 492116» А. Крона)
  • 1930 — Мишка («Пороги» А. Афиногенова)
  • 1931 — Франуэль («Чемодан Коауса Хитльснера» В. Курдюмова)
  • 1932 — Бьятта («Джордано Бруно» Т. Голицыной)
  • 1932 — Липочка («Свои люди — сочтёмся» А. Островского)
  • 1932 — Мишка («Ровесники» В. Курдюмова)
  • 1934 — Птаха («Клад» Е. Шварца)
  • 1935 — Геальмар («Сказки Андерсена» В. Смирновой)
  • 1936 — Степок («Бежин Буг» А. Ржешевского)
  • 1937 — Дочь мельника («Русалка» А. Пушкина)
  • 1938 — Том Кенти («Том Кенти» С. Михалкова по роману М. Твену «Принц и нищий»)
  • 1938 — Ёлочка («Совершеннолетие» В. Любимовой)
  • 1939 — Машутка («Ломоносов» М. Сизовой)
  • 1939 — Лиза («Горе от ума» А. Грибоедова)
  • 1940 — Панюшка («Единая боевая» А. Бруштейн)
  • 1941 — Ганька («Дом № 5» И. Штока)

Центральний дитячий театр[ред. | ред. код]

Режисер-постановник:

  • 1977 — «Сомбреро» С. Міхалкова (у співавт. з А.О. Некрасовою)

Театральні ролі (російською):

  • 1944 — Лена («Далёкий край» Е. Шварца)
  • 1944 — Герда («Снежная королева» Е. Шварца)
  • 1945 — Ваня Солнцев («Сын полка» по В. Катаеву)
  • 1947 — Шура Бадейкин («Красный галстук» С. Михалкова)
  • 1948 — Кей («Снежная королева» Е. Шварца)
  • 1949 — Митя («Дубровский» Н. Волкова)
  • 1949 — Анна Григорьевна («Её друзья» В. Розова)
  • 1951 — Володя Дубинин («Володя Дубинин» В. Гольдфельда (по повести «Улица младшего сына» Л. Кассиля и М. Поляновского)
  • 1951 — Княгиня Тугоуховская («Горе от ума» А. Грибоедова)
  • 1952 — Коробочка («Мёртвые души» Н. Гоголя)
  • 1952 — Кордула, жена скрипача («Волынщик из Страконице» И. Тыла)
  • 1953 — Кукушкина («Доходное место» А. Островского)
  • 1955 — Чиполлино («Приключения Чиполлино» С. Богомазова и З. Потаповой по Дж. Родари)
  • 1956 — Миссис Корни («Оливер Твист» Д. Альмара по Ч. Диккенсу)
  • 1957 — Клавдия Васильевна Савина («В поисках радости» В. Розова)
  • 1958 — Миссис Гарпер («Том Сойер» Н. Векстерн и И. Романовского по М. Твену)
  • 1960 — Ольга Петровна Шилова («Неравный бой» В. Розова)
  • 1960 — Мария Александровна Ульянова («Семья» И. Попова)
  • 1960 — Тётя Дуся («Бывшие мальчики» Н. Ивантер)
  • 1962 — Старушка (Волшебница) («Цветик-семицветик» В. Катаева)
  • 1962 — Мария Леонтьевна («Пристань „Кувшинка“» Г. Карпенко)
  • 1962 — Мария Ивановна («Перед ужином» В. Розова)
  • 1963 — Анфиса Петровна, бабушка Вани («Один страшный день» Ю. Сотника)
  • 1963 — Фёкла Ивановна («Женитьба» Н. Гоголя)
  • 1964 — Тихоновна («Чудеса в полдень» Г. Мамлина)
  • 1965 — Василиса Фёдоровна, завуч («Гусиное перо» С. Лунгина и И. Нусинова)
  • 1965 — Старуха Ставен («Дух Фландрии» А. Ладынина)
  • 1965 — Мария Александровна Ульянова («Начало пути» П. Вернадского)
  • 1965 — Баба («Сказки» С. Маршака)
  • 1966 — Старуха («Сказки» А. Пушкина)
  • 1967 — Мать Павки («Как закалялась сталь» Г. Печникова по Н. А. Островскому)
  • 1967 — Марья, крестьянка («Любовь Яровая» К. Тренёва)
  • 1967 — Мать («Карусель» по сказке С. Маршака)
  • 1967 — Орлова Мария Андреевна, старая учитеальница («Традиционный сбор» В. Розова)
  • 1969 — Бабушка («Девочка и апрель» Т. Ян)
  • 1969 — Мария Александровна Ульянова («Удивительный год» по М. Прилежаевой)
  • 1971 — Бабушка («Обратный адрес» А. Алексина)
  • 1971 — Бабушка («Снежная королева» Е. Шварца)
  • 1973 — Бабушка («Звоните и приезжайте» А. Алексина)
  • 1974 — Бабушка Вера («Молодая гвардия» А. Алексина)
  • 1977 — Директор школы («Последняя четверть» Н. Воронова и А. Горюнова)

Фільмографія[ред. | ред. код]

Озвучування мультфільмів[ред. | ред. код]

  • «Горбоконик» (1947, Іван)
  • «Новорічна ніч» (1948, Новий рік (немає в титрах)
  • «Тайгова казка» (1951, Дятел)
  • «Політ на Місяць» (1953, Сенді Робінсон)
  • «Золота антилопа» (1954, хлопчик)
  • «Зачарований хлопчик» (1955, Нільс Хольгерсон)
  • «Палка рятувалка» (1956, хлопчик Мараш)
  • «Пригоди Мурзилки» (1956, Петя, Мурзилка (частина реплік)
  • «Знову двійка» (1957, Коля)
  • «Казка про мертву царівну та про сімох богатирів» (1951, місяць)
  • «Петя і Червона Шапочка» (1958, Петя, Бабуся)
  • «Казка про Мальчиша-Кібальчиша» (1958, Мальчиш-Кібальчиш)
  • «Таємниця далекого острова» (1958, Петя)
  • «Дядя Стьопа — міліціонер» (1964, піонер-оповідач)
  • «Пригоди коми та крапки» (1965, Борис Іванов / вчителька Ганна Петрівна)
  • «Самий, самий, самий, самий» (1966, юне Левеня)
  • «Де я його бачив?» (1966, пожежний) та інші...

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Сперантова Валентина Александровна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сперантова_Валентина_Олександрівна&oldid=38567048