Зміни

Перейти до навігації Перейти до пошуку
нема опису редагування
== Історія ==
 
Під час чергового послабленняослаблення [[Османська імперія|Османської імперії]], що втратила на користь [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] [[Боснія і Герцеговина (Австро-Угорський кондомініум)|Боснію і Герцеговину]], болгарський князь [[Фердинанд І Кобург|Фердинанд I]] проголосив 22 вересня 1908 себе царем. Прийняття титулу царя означало повну юридичну незалежність від Османської імперії, повний суверенітет над [[Східна Румелія|Східної Румелією]] і претензії на гегемонію на [[Балкани|Балканах]]. При Фердинанді були внесені поправки до конституції, що розширили повноваження царя ій обмежили прийняті в 1879 році демократичні норми.
 
=== Балканські війни ===
 
У [[1912]] — [[1913]] роках, в ході [[Перша Балканська війна|Першої Балканської війни]], Болгарія отримала від Османської імперії практично всю [[Фракія|Фракію]] з [[Едірне]] (крім [[Константинополь|Константинополя]]) і великий вихід до [[Егейське море|Егейського моря]]. Питання контролю над Македонією (яку фактично займали Сербія і Греція) привівпризвело до швидкоплинної [[Друга Балканська війна|МіжсоюзницькійМіжсоюзницької (Другої Балканської) війнівійни]] 1913 року, де проти Болгарії виступили екс-союзники [[Сербія]] і [[Греція]], а також [[Румунія]] та сама Османська імперія. Болгарія програла цю війну і втратила Едірне, а також невеликі терени на всіх кордонах, проте зберегла вихід до Егейського моря.
 
=== Перша світова війна ===
[[1915]] Третє болгарське царство, дотримуючись німецької орієнтації [[Фердинанд І Кобург|Фердинанда]] і прагнучи приєднати всю слов'янську Македонію, вступило в Першу світову війну на боці Німеччини, Австрії та Туреччини. Болгарії приліпили прізвисько у країнах Антанти «зрадниці слов'янства». Після поразки у війні [[Фердинанд І Кобург|цар Фердинанд]] відрікся від престолу і повернувся до Німеччини, а його наступником у [[1918]] став його старший син [[Борис III (цар Болгарії)|Борис III]].
 
У [[1919]] році в рамках Версальського мирного процесу був підписаний [[Нейїський мирний договір|Нейїський договір]], за яким Болгарія лишаласяпозбавлялася виходу до Егейського моря (на користь Греції). У [[1920-ті]] роки Болгарія розвивала відносини з країнами Антанти, активно приймала російських емігрантів.
 
=== Друга світова війна ===
{{main|Болгарія у Другій світовій війні}}
 
З [[1934]], цар Борис III встановив особисту диктатуру, а в 1940-тіві роки країна під керівництвом прем'єра [[Богдан Філов|Богдана Філова]] стала союзником [[Третій Рейх|Німеччини]] у [[Друга світова війна|Другій світовій війні]]. У 1941, було повернено вихід до Егейського моря. При цьому, на вимогу царя, Болгарія не брала участь у бойових діях проти СРСР і в [[Голокост]]і. Ця тверда політична лінія Бориса іноді пояснюютьпояснює його загадкову смерть у (1943), після чого на престол вступив його 6-річний син [[Симеон II]], одним з трьох регентів при якому став Філов. Потім на окупованих Болгарією теренах (але не в самій країні) була проведена депортація євреїв, але війну СРСР країна не оголосила і після смерті Бориса.
 
Вступ на терен Болгарії в [[1944]] році [[Червона армія|Червоної армії]] призвелопризвів до встановлення комуністичного режиму; незважаючи на страту трьох екс-регентів, монархія зберігалася до кінця [[1946]] року і при новому регенстві. Потім комуністи оголосили Болгарію республікою, і Симеон емігрував, з тим, щоб через багато років повернутися на батьківщину, вже як республіканський прем'єр-міністр.
 
== Примітки ==
1768

редагувань

Навігаційне меню