Зарудний Микола Якович: відмінності між версіями

Микола Якович Зарудний
Народився	20 серпня 1921; Оріховець
Помер	25 серпня 1991; Київ
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР
Діяльність	письменник, драматург, сценарист
Сфера роботи	література, драма і фільм
Alma mater	Казахський державний університет
Мова творів	українська
Жанр	сценарій і п'єса
Членство	СП СРСР, Національна спілка письменників України і НСКУ
Партія	КПРС
Премії

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 11:18, 8 вересня 2012

~~|Ukrcenter=~~

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зарудний.

Мико́ла Я́кович Зару́дний (*20 серпня 1921, Оріховець — †25 серпня 1991, Київ) — український письменник, сценарист. Член Спілок письменників і кінематографістів України.

Біографія

Народився 20 серпня 1921 р. в с. Оріховець Київської області в родині вчителів. Закінчив факультет журналістики Казахського університету в Алма-Аті (1942). Учасник Другої світової війни. Працював у редакціях обласних газет, був головним редактором Київської кіностудії художніх фільмів ім. О. П. Довженка (1961–1963). Друкувався з 1944 —— драматург, прозаїк. Член Спілки письменників України (СПУ) (1950). Навчався в Українському комуністичному інституті журналістики (Харків, 1939—41), закінчив Казахстанський університет (Алма-Ата, нині Алмати; 1942). Учасник 2-ї світової війни. Має бойові нагороди. Працював журналістом у Вінниці. 1961—63 — головний редактор Київської кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка; 1966—69 — секретар правління СПУ, 1981—90 — правління Київської організації СПУ. Почав друкуватися від 1944. Перші п'єси написані в дусі часу, зокрема під впливом творчості О. Корнійчука. Успіх і головні риси драматургії Зарудного — конфлікт між високим, одухотвореним і приземлено-меркантильним — означила комедія «Веселка» (1958; К., 1962;К) і розвинулися у п'єсах «Мертвий бог» (1960; К), «Фортуна» (1964; К), «Рим, 17, до запитання» (1969; К), «Дороги, які ми вибираємо» (1971; К), «Пора жовтого листя» (1974; К) «Маестро, туш!» (1978; К), «Обочина», «Регіон» (обидві — 1981; К), "Бронзова фаза " (1985; К) та ін. Більшість п'єс — на теми сільського життя. Відзначений Державною премією України ім. Т. Шевченка 1978 за трагедію «Тил» (1977;К; про воєнне лихоліття), що ставилася у Львівському українському драматичному театрі ім. М. Заньковецької (режисер-постановник С. Данченко). Автор повісті «Мої земляки» (1950;К), збірка оповідань «Світло» (1961; К), романів «На білому світі» (1967; К), «Уран» (1970; К), «Гілея» (1973; К). За його сценаріями знято х/ф «Веселка» (1959, реж. М. Літус), «Стежки-доріжки» (1963, реж. О. Борисов, А. Войтецький), «Тут нам жити» (1973, реж. А. Буковський; всі — Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка), фільми-спекаклі «Чужий дім» (1968), «Пора жовтого листя» (1974;), «Вірність» (1977), «І відлетимо з вітрами» (1978), «Тил» (1979). Всі студія «Укртелефільм».

Помер 25 серпня 1991 р. в Києві. Похований у Києві на Байковому цвинтарі (ділянка № 52).

Фільмографія

Автор сценарію фільму «Капітани не запізнюються» (1962, новела у фільмі «Зірочка»).

За його п'єсами створені кінокартини:

«Веселка» (1960),
«Стежки-доріжки» (1963),
«Тут нам жити» (1973),
телефільми «Чужий дім» (1962),
«Пора жовтого листя» (1974),
«Вірність» (1977),
«І відлетимо з вітрами» (1978),
«Тил» (1979) та ін.

Відзнаки

Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1978; разом з С. В. Данченком (режисером-постановником), М. В. Кипріяном (художником), Н. П. Доценко, В. Г. Максименком, Ф. М. Стригуном (акторами) за виставу «Тил» у Львівському українському драматичноиу театрі імені М. К. Заньковецької)^[2]. Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», медалями.

Примітки

↑ ^а ^б ^в Czech National Authority Database
d:Track:Q13550863
↑ Сайт Комітету національних премій України імені Тараса Шевченка

Література

Сценаристы советского художественного кино. — М., 1970. — С. 139.
Литературный энциклопедический словарь. — М., 1987. — С. 604.
Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.] — С. 262.
Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 357.
Шевченківські лауреати. 1962–2001 : енциклопедичний довідник / автор-упор. М. Г. Лабінський ; вступ. слово І. М. Дзюби. — К. : Криниця, 2001. — 696 с. — ISBN 966-7575-29-2. — С. 181—182.

Це незавершена стаття про українського письменника.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q1982918_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q13550863">Czech_National_Authority_Database<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q13550863]]</div>-1] а ^б ^в Czech National Authority Database
d:Track:Q13550863

[2] Сайт Комітету національних премій України імені Тараса Шевченка

[1]

[2]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
+{{Письменник
-{{Othernames|Зарудний}}
+| Ім'я                = Микола Якович Зарудний
-'''Мико́ла Я́кович Зару́дний''' (*[[20 серпня]] [[1921]], [[Оріховець (Сквирський район)|Оріховець]]&nbsp;— †[[25 серпня]] [[1991]], [[Київ]])&nbsp;— український [[письменник]], [[сценарист]]. Лауреат [[Шевченківська премія|Державної премії України ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]] ([[1978]]).
+| Фото                = Zarudny M.jpg
+| Ширина              = 250пкс
+| Підпис              =
+| Псевдоніми          =
+| Дата народження     =  {{ДН|20|8|1921}}
+| Місце народження    = [[Оріховець (Сквирський район)|Оріховець]]
+| Дата смерті         = {{ДС|25|8|1991}}
+| Місце смерті        = [[Київ]]
+| Поховання           = [[Байкове кладовище]]
+| Національність      =
+| Громадянство        = {{URS}}
+| Мова творів         =
+| Рід діяльності      =
+| Роки активності     =
+| Напрямок            =
+| Жанр                =
+| Magnum opus         =
+| Ukrcenter           =
+| Премії              ={{Премія Тараса Шевченка|1978}}
+| Нагороди            ={{{!}} style="background: transparent"
+{{!}} {{орден Трудового Червоного Прапора}}{{!!}}{{орден «Знак Пошани»}}
+{{!}}}
+| Signature           = <!-- Підпис.jpg -->
+}}{{Othernames|Зарудний}}
+'''Мико́ла Я́кович Зару́дний''' (*[[20 серпня]] [[1921]], [[Оріховець (Сквирський район)|Оріховець]]&nbsp;— †[[25 серпня]] [[1991]], [[Київ]])&nbsp;— український [[письменник]], [[сценарист]]. Член [[Національна спілка письменників України|Спілок письменників]] і [[Спілка кінематографістів України|кінематографістів України]].
+==Біографія==
-Народився [[20 серпня]] [[1921]]&nbsp;р. в с. [[Оріховець (Сквирський район)|Оріховець]] Київської області в родині вчителів. Помер [[25 серпня]] [[1991]]&nbsp;р. в Києві. Закінчив факультет журналістики [[Казахський університет|Казахського університету]] в Алма-Аті (1942). Учасник [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. Працював у редакціях обласних газет, був головним редактором [[Київська кіностудія|Київської кіностудії художніх фільмів ім. О.&nbsp;П.&nbsp;Довженка]] (1961–1963). Друкувався з 1944&nbsp; —— драматург, прозаїк. Член Спілки письменників України (СПУ) (1950). Навчався в Українському комуністичному інституті журналістики (Харків, 1939—41), закінчив Казахстанський університет (Алма-Ата, нині Алмати; 1942). Учасник 2-ї світової війни. Має бойові нагороди. Працював журналістом у Вінниці. 1961—63&nbsp;— головний редактор Київської кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка; 1966—69&nbsp;— секретар правління СПУ, 1981—90&nbsp;— правління Київської організації СПУ. Почав друкуватися від 1944. Перші п'єси написані в дусі часу, зокрема під впливом творчості О. Корнійчука. Успіх і головні риси драматургії Зарудного&nbsp;— конфлікт між високим, одухотвореним і приземлено-меркантильним&nbsp;— означила комедія «Веселка» (1958; К., 1962;К) і розвинулися у п'єсах «Мертвий бог» (1960; К), «Фортуна» (1964; К), «Рим, 17, до запитання» (1969; К), «Дороги, які ми вибираємо» (1971; К), «Пора жовтого листя» (1974; К) «Маестро, туш!» (1978; К), «Обочина», «Регіон» (обидві&nbsp;— 1981; К), "Бронзова фаза " (1985; К) та ін. Більшість п'єс&nbsp;— на теми сільського життя. Відзначений Державною премією України ім. Т. Шевченка 1978 за трагедію «Тил» (1977;К; про воєнне лихоліття), що ставилася у Львівському українському драматичному театрі ім. М. Заньковецької (режисер-постановник С. Данченко). Автор повісті «Мої земляки» (1950;К), збірка оповідань «Світло» (1961; К), романів «На білому світі» (1967; К), «Уран» (1970; К), «Гілея» (1973; К). За його сценаріями знято х/ф «Веселка» (1959, реж. М. Літус), «Стежки-доріжки» (1963, реж. О. Борисов, А. Войтецький), «Тут нам жити» (1973, реж. А. Буковський; всі&nbsp;— Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка), фільми-спекаклі «Чужий дім» (1968), «Пора жовтого листя» (1974;), «Вірність» (1977), «І відлетимо з вітрами» (1978), «Тил» (1979). Всі студія «Укртелефільм».
+Народився [[20 серпня]] [[1921]]&nbsp;р. в с. [[Оріховець (Сквирський район)|Оріховець]] Київської області в родині вчителів. Закінчив факультет журналістики [[Казахський університет|Казахського університету]] в Алма-Аті (1942). Учасник [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. Працював у редакціях обласних газет, був головним редактором [[Київська кіностудія|Київської кіностудії художніх фільмів ім. О.&nbsp;П.&nbsp;Довженка]] (1961–1963). Друкувався з 1944&nbsp; —— драматург, прозаїк. Член Спілки письменників України (СПУ) (1950). Навчався в Українському комуністичному інституті журналістики (Харків, 1939—41), закінчив Казахстанський університет (Алма-Ата, нині Алмати; 1942). Учасник 2-ї світової війни. Має бойові нагороди. Працював журналістом у Вінниці. 1961—63&nbsp;— головний редактор Київської кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка; 1966—69&nbsp;— секретар правління СПУ, 1981—90&nbsp;— правління Київської організації СПУ. Почав друкуватися від 1944. Перші п'єси написані в дусі часу, зокрема під впливом творчості О. Корнійчука. Успіх і головні риси драматургії Зарудного&nbsp;— конфлікт між високим, одухотвореним і приземлено-меркантильним&nbsp;— означила комедія «Веселка» (1958; К., 1962;К) і розвинулися у п'єсах «Мертвий бог» (1960; К), «Фортуна» (1964; К), «Рим, 17, до запитання» (1969; К), «Дороги, які ми вибираємо» (1971; К), «Пора жовтого листя» (1974; К) «Маестро, туш!» (1978; К), «Обочина», «Регіон» (обидві&nbsp;— 1981; К), "Бронзова фаза " (1985; К) та ін. Більшість п'єс&nbsp;— на теми сільського життя. Відзначений Державною премією України ім. Т. Шевченка 1978 за трагедію «Тил» (1977;К; про воєнне лихоліття), що ставилася у Львівському українському драматичному театрі ім. М. Заньковецької (режисер-постановник С. Данченко). Автор повісті «Мої земляки» (1950;К), збірка оповідань «Світло» (1961; К), романів «На білому світі» (1967; К), «Уран» (1970; К), «Гілея» (1973; К). За його сценаріями знято х/ф «Веселка» (1959, реж. М. Літус), «Стежки-доріжки» (1963, реж. О. Борисов, А. Войтецький), «Тут нам жити» (1973, реж. А. Буковський; всі&nbsp;— Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка), фільми-спекаклі «Чужий дім» (1968), «Пора жовтого листя» (1974;), «Вірність» (1977), «І відлетимо з вітрами» (1978), «Тил» (1979). Всі студія «Укртелефільм».
-Похований у Києві на Байковому цвинтарі.
+Помер [[25 серпня]] [[1991]]&nbsp;р. в Києві. Похований у Києві на Байковому цвинтарі (ділянка № 52).
 == Фільмографія ==
@@ Рядок 21: / Рядок 46: @@
 * «Тил» (1979) та ін.
-== Нагороди ==
+== Відзнаки ==
-Нагороджений [[орден Трудового Червоного Прапора|орденами Трудового Червоного Прапора]], «Знак Пошани», медалями.
+Лауреат [[Шевченківська премія|Державної премії України ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]] ([[1978]]; разом з С. В. Данченком (режисером-постановником), М. В. Кипріяном (художником), Н. П. Доценко, В. Г. Максименком, Ф. М. Стригуном (акторами) за виставу «Тил» у Львівському українському драматичноиу театрі імені М. К. Заньковецької)<ref>[http://www.knpu.gov.ua/content/zarudnii-mikola-yakovich Сайт Комітету національних премій України імені Тараса Шевченка]</ref>. Нагороджений [[орден Трудового Червоного Прапора|орденами Трудового Червоного Прапора]], [[орден «Знак Пошани»|«Знак Пошани»]], [[медаль|медалями]].
+== Примітки ==
-Був членом [[Національна спілка письменників України|Спілок письменників]] і [[Спілка кінематографістів України|кінематографістів України]].
+{{reflist}}
 == Література ==
@@ Рядок 34: / Рядок 60: @@
 {{Письменник-доробити}}
-{{без картки|письменник}}
 [[Категорія:Уродженці Сквирського району]]
-[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
+[[Категорія:Випускники Казахського університету]]
-[[Категорія:Лауреати Шевченківської премії]]
 [[Категорія:Українські радянські письменники]]
 [[Категорія:Українські сценаристи]]
 [[Категорія:Учасники Другої світової війни]]
-[[Категорія:Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора]]
+[[Категорія:Члени НСПУ]]
+[[Категорія:Члени Національної спілки кінематографістів України]]
-[[Категорія:Випускники Казахського університету]]
-[[Категорія:Народились 20 серпня]]
+[[Категорія:Члени КПРС]]
-[[Категорія:Народились 1921]]
-[[Категорія:Померли 25 серпня]]
-[[Категорія:Померли 1991]]
 [[Категорія:Померли в Києві]]
 [[Категорія:Поховані на Байковому кладовищі]]

Зарудний Микола Якович: відмінності між версіями

Версія за 11:18, 8 вересня 2012

Зміст

Біографія

Фільмографія

Відзнаки

Примітки

Література

Навігаційне меню

Зарудний Микола Якович: відмінності між версіями

Версія за 11:18, 8 вересня 2012

Біографія

Фільмографія

Відзнаки

Примітки

Література

Навігаційне меню

Пошук