Зигмунт Красінський: відмінності між версіями

Перейти до навігації Перейти до пошуку
 
Перші твори, т.зв. готичні повісті, створив ще у [[Варшава|Варшаві]] («Могила сім'ї Рейхсталів», [[1828]] — дебют в друці), наслідуючи традиції «роману жахів» та застосовуючи деякі прийоми [[Вальтер Скотт|Вальтера Скотта]].
Через кілька років після Листопадового повстання 1830 р., що скінчилося цілковитою поразкою поляків, написав свої нйвидатніші твори — драми «Не-божественна комедія» (1833, вид. 1835) та «Іридіон» (1833-34, вид. 1836), вперше надруковані анонімно. У них автор глибоко, в містично-релігійному дусі, осмислив невдачі польської національно-визвольної боротьби, показав своє бачення її сенсу і задач. В останній частині «Не-Божественної комедії» події розгортаються в [[Окопи (Борщівський район)|Окопах Святої Трійці]], тобто в замку, що розташований у с. Окопи — нині Борщівського р-ну ТернопвльськоїТернопільської області.
Визначним поетичним твором К. є «Псалми майбутнього» (1843, 1845-46), складені під сильним впливом антиреволюційного, миролюбиво-божественного світогляду автора. Саме за ідейну хибність перші три «Псалми» були їдко розкритиковані Ю.Словацьким у його знаменитій "Відповіді авторові «Трьох псалмів». Тим не менш поетична майстерність твору К. досі вважається високою, як і ряд його ідейних мотивів, зокрема, жертовний образ Польщі. В останніх двох «Псалмах» К. дав рішучу відповідь Словацькому, назвавши його, зокрема, Робесп*єром і Аттілою.
Серед інших помітних творів К. — поеми «Досвіток» і «Фантазія життя», повість «Агай-хан».
Анонімний користувач

Навігаційне меню