Принцип космічної цензури: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м r2.7.2) (робот додав: zh:宇宙审查 |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Принцип «космічної цензури»''' був сформульований в 1969 році [[Пенроуз Роджер|Роджером Пенроузом]] в такій образній формі: «Природа почуває відразу до голої сингулярності». Він говорить, що сингулярності простору-часу з'являються в таких місцях, які, подібно внутрішнім областям [[Чорна діра|чорних дір]], приховані від спостерігачів <ref name="">Penrose, R. 1973. Naked singularities. Ann. N. Y. Acad. Sci. 224, 125—134.</ref>. Цей принцип досі не доведено, і є підстави сумніватися у його абсолютній правильності (наприклад, колапс пилової хмари з великим кутовим моментом призводить до «голої сингулярності», але невідомо, чи |
'''Принцип «космічної цензури»''' був сформульований в 1969 році [[Пенроуз Роджер|Роджером Пенроузом]] в такій образній формі: «Природа почуває відразу до голої сингулярності». Він говорить, що сингулярності простору-часу з'являються в таких місцях, які, подібно внутрішнім областям [[Чорна діра|чорних дір]], приховані від спостерігачів <ref name="">Penrose, R. 1973. Naked singularities. Ann. N. Y. Acad. Sci. 224, 125—134.</ref>. Цей принцип досі не доведено, і є підстави сумніватися у його абсолютній правильності (наприклад, колапс пилової хмари з великим кутовим моментом призводить до «голої сингулярності», але невідомо, чи стабільний цей розв'язок [[рівняння Ейнштейна|рівнянь Ейнштейна]]<ref>книга Joshi P. S. Gravitational collapse and spacetime singularities. Сambridge University Press. 2007. isbn = 0521871042</ref><ref>книга Earman J. Bangs, crunches, whimpers, and shrieks: Singularities and acausalities in relativistic spacetimes. Oxford University Press. 1995. isbn = 019509591X</ref>). |
||
Формулювання Пенроуза (сильна форма космічної цензури) |
Формулювання Пенроуза (сильна форма космічної цензури) стверджує, що [[простір-час]] у цілому є глобально гіперболічним. |
||
Пізніше [[Стівен |
Пізніше [[Стівен Гокінг]] запропонував інше формулювання (слабку форму космічної цензури), яка стверджує тільки глобальну гіперболічність «майбутнього» компоненту простору-часу. |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Версія за 07:30, 19 вересня 2012
Принцип «космічної цензури» був сформульований в 1969 році Роджером Пенроузом в такій образній формі: «Природа почуває відразу до голої сингулярності». Він говорить, що сингулярності простору-часу з'являються в таких місцях, які, подібно внутрішнім областям чорних дір, приховані від спостерігачів [1]. Цей принцип досі не доведено, і є підстави сумніватися у його абсолютній правильності (наприклад, колапс пилової хмари з великим кутовим моментом призводить до «голої сингулярності», але невідомо, чи стабільний цей розв'язок рівнянь Ейнштейна[2][3]).
Формулювання Пенроуза (сильна форма космічної цензури) стверджує, що простір-час у цілому є глобально гіперболічним.
Пізніше Стівен Гокінг запропонував інше формулювання (слабку форму космічної цензури), яка стверджує тільки глобальну гіперболічність «майбутнього» компоненту простору-часу.
Примітки
- ↑ Penrose, R. 1973. Naked singularities. Ann. N. Y. Acad. Sci. 224, 125—134.
- ↑ книга Joshi P. S. Gravitational collapse and spacetime singularities. Сambridge University Press. 2007. isbn = 0521871042
- ↑ книга Earman J. Bangs, crunches, whimpers, and shrieks: Singularities and acausalities in relativistic spacetimes. Oxford University Press. 1995. isbn = 019509591X