Міщанство: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
Основні сфери занять міщан були [[ремесло|ремесла]], [[промисел|промисли]], [[торгівля]]. |
Основні сфери занять міщан були [[ремесло|ремесла]], [[промисел|промисли]], [[торгівля]]. |
||
Міщанство визначалося суспільно-політичною активністю, внесло помітний вклад в національну українську культуру. З міщанства походить такий [[соціальний прошарок]] як [[інтелігенція]]. |
Міщанство визначалося суспільно-політичною активністю, внесло помітний вклад в національну [[українську культуру]]. З міщанства походить такий [[соціальний прошарок]] як [[інтелігенція]]. |
||
У [[СРСР|радянську добу]], за часу панування [[Диктатура пролетаріату|диктатури пролетаріату]] та ідеології [[безкласове суспільство|безкласового суспільства]] це слово вживалося з негативною [[конотація|конотацією]]. |
У [[СРСР|радянську добу]], за часу панування [[Диктатура пролетаріату|диктатури пролетаріату]] та ідеології [[безкласове суспільство|безкласового суспільства]] це слово вживалося з негативною [[конотація|конотацією]]. |
Версія за 15:08, 29 вересня 2012
Міща́нство (від пол. Mieszczaństwo — мешканці міста) — суспільний стан за доби Середньовіччя та Нового часу, до якого належало населення міст і містечок, яким було надано право самоврядування згідно з нормами Магдебурзького права. За ними громадяни міст — міщани звільнялись від залежності, суду феодалів (шляхти), підлягаючи лише магістрату міста і суду війта. Це робило міщан вільними людьми, які самі обирали своє місце проживання, зайняття. На теренах України міщани з'явились з середини 14 ст. з наданням галицькими князями, польськими королями містам магдебургії. Стан спадкувався за народженням. Для повноцінного користування правами міщанина необхідно було набути громадянство міста, для чого необхідно було володіти у даному поселенні визначеним нерухомим майном. Історично та соціально — це той же самий суспільний прошарок, що у франзузькому суспільстві та мові позначається слово буржуазія, а в німецькому — бюргерство; часто з уто́чненням — «дрібна́ буржуазія», «дрібне́ бюргерство».
Основні сфери занять міщан були ремесла, промисли, торгівля.
Міщанство визначалося суспільно-політичною активністю, внесло помітний вклад в національну українську культуру. З міщанства походить такий соціальний прошарок як інтелігенція.
У радянську добу, за часу панування диктатури пролетаріату та ідеології безкласового суспільства це слово вживалося з негативною конотацією.
Література
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.