Діалектологія німецької мови: відмінності між версіями

Перейти до навігації Перейти до пошуку
нема опису редагування
Немає опису редагування
Немає опису редагування
'''Діалектологія німецької мови''' ({{lang-de|die deutsche Dialektologie, Dialektologie der deutschen Sprache}}) — розділ німецького мовознавства, що вивчає структуру німецьких діалектів, особливості ладу діалектів і соціальні аспекти, пов'язані з їх носіями.
 
== Історія дослідження і концепції діалектології ==
Діалекти Німеччини давно стали об'єктом наукового інтересу німецьких мовознавців. Вони узагальнено описали основні особливості німецьких діалектних ареалів. Відомі російські германісти В. М. Жирмунський та Н. І. Філічева теж присвятили свої наукові праці дослідженню німецьких діалектів. Українські германісти приділяють незаслужено мало уваги дослідженню цієї лінгвістичної проблеми. Між тим, багаточисельні діалекти є однією із форм існування сучасної німецької мови. Поряд зі стандартною та розмовною формами вони є засобом спілкування у родині та у колі друзів або знайомих. Вважаємо, що не можна повною мірою оволодіти іноземною мовою, не маючи знань про її діалекти. Особливо важливо такі знання для спеціалістів у області германістики. З огляду на викладене вище, дослідження особливостей конкретного діалекту німецькомовного ареалу є важливим і необхідним.
Професор О. О. Селіванова розглядає діалект як форму існування, що використовується як засіб безпосереднього повсякденного побутового спілкування на певній обмеженій території й характеризується відповідною єдністю різних мовних рівнів системи й відповідними відбитками культурних традицій. За О. О. Селівановою, головними рисами діалекту є територіальна обмеженість, відсутність стильової диференціації, переважно усний характер репрезентації, не кодифікованість, структурна підпорядкованість певній мові. Діалект протиставляється іншим діалектам однієї мови, а також може мати з ними і спільні ознаки. Групи близьких діалектів утворюють наріччя.
90

редагувань

Навігаційне меню