Ялта

Ялта
Герб Ялти Прапор Ялти
Основні дані
Країна	Україна
Область	АР Крим
Район	Ялтинська міська рада
Код КОАТУУ:	111900000
Засноване	XII ст.
Статус міста	з 1837 року
Населення	▼78032 (01.01.2011)
Агломерація	141 203 1 серпня 2011
Площа	28,29 км²
Густота населення	2758 осіб/км²
Поштові індекси	98600-98639
Телефонний код	+380-654
Координати	44°29′56″ пн. ш. 34°10′11″ сх. д.
Висота над рівнем моря	54 м
Водойма	Учан-Су, Дерекойка, Чорне море
Відстань
Найближча залізнична станція	Сімферополь
До станції	79 км
До обл./респ. центру
- фізична	54 км
- автошляхами	79,8 км
До Києва
- фізична	716 км
- залізницею	863 км
- автошляхами	891 км
Міська влада
Адреса	98600, АР Крим, м. Ялта, пл.Радянська, 1
Міський голова	Боярчук Олексій Валерійович
Ялта у Вікісховищі Карта Ялта

Я́лта (рос. Я́лта, крим. Yalta) — місто-курорт в Україні, популярний центр міжнародного туризму і відпочинку, найбільша здравниця в Криму. Підпорядкування республіканське, у складі АР Крим. В епоху середньовіччя відома під назвами Джаліта, Яліта, Кауліта.

Загальний опис

Ялта

Ялта з моря

Файл:Набережна Ялти.JPG

Ялтинська набережна

Територія так званої «Великої Ялти» (територія, адміністративно підпорядкована Ялтинському міськвиконкому) простягнулася уздовж Чорного моря від мису Сарич до гори Аю-Даг, має ширину берегової смуги від 1—1,5 км на заході, до 4—6 км на сході, довжину берегової лінії — 56 км.

Ялта розташована у великому амфітеатрі, який розділяється горою Дарсан на дві долини річок Учан-Су (Водоспадна) і Дерекойка (Швидка). Через Ялту проходять 7 туристичних маршрутів державного і міжнародного значення.

Екологія Ялти

Екологія Ялти характеризується наявністю екологічних проблем. Так, Недоочищені стічні води міста скидаються по глибокому колектору у море, річки Учансу та Дерекойка виносять у море велику кількість нафтопродуктів, завислих часток та органічних речовин, а у відвали скидається сірка та сірчасті сполуки, що утворюються при очищенні видобутого газового конденсату. В той же час міський транспорт є основним акустичним забруднювачем та одним з основних забруднювачів атмосфери та гідросфери.

Населення

Населення — (01.01.2000) 80,5 тис. чоловік, в тому числі: росіян — 68,3 %, українців — 25,7 %, білорусів — 2,1 %, євреїв — 0,8 %, кримських татар — 0,1 %, проживають також представники інших національностей.

Клімат

Клімат м'який, сухий, субтропічний середземноморського типу, гірсько-морський. Зима м'яка; літо дуже тепле, сухе, сонячне. Середня річна температура повітря +13°С, лютого +4°С, липня +23°С. Опадів 700 мм на рік, кількість днів з опадами — 85 в рік, тривалість сонячного сяйва — 2250–2300 ч/год.

Клімат
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	6	6	8	13	18	23	26	26	22	16	12	8	16
Середня температура, °C	3,9	4,2	6,0	10,8	15,6	20,2	23,2	23,0	19,0	13,6	9,5	6,3	12,9
Середній мінімум, °C	2	2	3	8	12	17	20	19	16	11	6	3	10
Норма опадів, мм	84	65	46	35	36	42	37	36	44	39	68	96	628

Історія

На території сучасної Ялти знайдені археологічні пам'ятники епохи бронзи, поселення таврів, з перших століть н. е. існувало поселення греків-колоністів Яліта (надалі називалася Галіта, Джаліта, Кауліта, Геаліта, Еталіта, сучасна назва, ймовірно, з 16 сторіччя). 1475 року підпала під владу Османської імперії. В 1783 році Ялту в складі Криму приєднано до Російської імперії. Сучасна Ялта заснована в 1837 році. Вже в 1838 році офіційно стала містом, яке з 1860-х років почало розвиватися як курорт.

Відомий терапевт С. Боткін вважав клімат Південного узбережжя Криму цілющим і рекомендував Олександру II придбати тут дачу. З 1866 року дачне селище Лівадія (нині — смт у складі Великої Ялти) стає літньою резиденцією династії Романових.

У лютому 1945 року про Лівадію говорить весь світ: у палаці відбулася Ялтинська конференція глав уряду трьох провідних держав антигітлерівської коаліції — СРСР, США і Великобританії.

У радянський період (починаючи з 20-х років ХХ ст.) на Південнобережжі розгортається рекреаційне будівництво, розраховане на масового споживача санаторно-курортних послуг; під здравниці переобладнують колишні палаци, вілли, дачі.

Есперанто-рух

Ялта є єдиним містом пост-радянського регіону, де є меморіальні дошки присвячені міжнародній мові Есперанто. Дві меморіальні дошки встановлені піонерам есперантського руху: М. Бровку та І. Островському.

Меморіальна дошка доктору І. Островському встановлена на його будинку. В 1905 році він перший отримав дозвіл на видання російської есперантської газети і власноруч редагував її. Він був той, хто того ж року на першому Всесвітньому конгресі есперантистів ініціював офіціальне прийняття есперанто-прапору

Меморіальна дошка есперанто-письменнику М. Боровку встановлена на будівлі першої міської бібліотеки, де він був її першим директором. М. Боровко був першим автором оригінальних новел мовою есперанто, які з'явились в «La esperantisto».

Природні ресурси

Важливими лікувально-кліматичними чинниками Великої Ялти є заповідники: Ялтинський гірничо-лісовий (пл. 14,5 тис. га), мис Мартьян (пл. 240 га), Кримський біосферний; пам'ятники садово-паркового мистецтва державного і місцевого значення (415 га), місцеві парки і сквери (1472 га). Найбільшими парками Ялти є — Массандрівський, Лівадійський, Місхорський, Алупкинський. Протяжність пляжів Великої Ялти — 59 км, їх площа — 600 тис. м².

Економіка

Ялтинський порт

Промисловість регіону представляють 17 підприємств. Підприємства харчової промисловості виробляють 95 % обсягу промисловий продукції (зокрема винаря — 42 %, рибної — 19 %).

На території Великої Ялти розташовано Національне виробничо-аграрне об'єднання «Масандра» (засновано на початку ХХ століття), заводи «Лівадія» і «Гурзуф», які входять до складу об'єднання, а також Головний завод НВАО «Масандра».

Сільськогосподарське виробництво спеціалізується на виноградарстві (високоякісні сорти — Мускат білий, чорний, рожевий, Каберне, Токай, Альбільо, Сапераві, Піно та інші), фруктів і тютюну. Сільське господарство представлене такими підприємствами: заводи «Гурзуф» і «Лівадія», колишній рибколгосп «Промінь».

У структуру транспорту і зв'язку входять: Укртелеком, Кримська дирекція ПП «Електрозв'язок», Ялтинський морський торговельний порт.

Будівництво: Кримспецгідрорембуд, РСУ ЯО ЗАТ «Укрпрофздравниця».

Торгівля: КП «Ялтинський міськкоопринкторг», ОАТП «Ялтинський плодоовощкомбінат».

Житлово-комунальне господарство: ВО водопровідно-каналізаційного господарства, КП «Ялтатеплокоммуненерго».

Санаторно-курортна сфера: готельні комплекси «Ялта-інтурист», «Ореанда», МДЦ «Артек» і багато інших.

Банки і фінансові установи: Укрсоцбанк м. Ялти, ЗАТ «Біополіс».

Органи державного управління: Фонд комунального майна міста Ялти.

Охорона здоров'я

Файл:Yalta-Intourist Hotel Complex.jpg

Готель «Ялта-Інтурист»

У регіоні представлені всі типи установ лікувального і оздоровчого характеру, загальною кількістю 144 (на 39 тис. місць), з них 115 (на 34,7 тис. місць) — річного функціонування. До Ялтинського курортного району входять місто Алупка і селища Гурзуф, Лівадія, Ореанда, Гаспра, Кореїз, Сімеїз, Форос.

До курортних установ Великої Ялти належать: 70 санаторіїв і пансіонатів, 16 будинків відпочинку, 17 пансіонатів, 18 баз відпочинку, 8 оздоровчих таборів, 4 туристичних бази і кемпінгу, 11 готелів. Основний лікувальний засіб — кліматотерапія. Показання: хронічні захворювання легень і верхніх дихальних шляхів (нетуберкульозного характеру), хвороби серцево-судинної і нервової систем тощо. В Ялті знаходиться Ялтинський науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології імені І. М. Сєченова. Курорт функціонує цілий рік.

Від середньовіччя в Ялті збереглися руїни укріплень, залишки храму в печері Іограф. За радянських часів у 1936 році архітекторами П. Крижанівським, В. Ковальським було споруджено санаторії «Курпати» (тепер корпус носить назву «Пальміро Тольятті»), 1956 року архітектором І. Кузіним санаторій «Росія», 1972 року архітектором Ю. Набоком санаторій «Чорноморський» та інші. За проектом І. Татієва 1975 року було добудовано будинок міськкому Компартії України (закладено 1955 року), зведено готель «Ялта» (1980 рік, архітектор А. Полянський).

Транспорт

Канатна дорога у Ялті

Музей Лесі Українки у Ялті

Велика Ялта має розвинену транспортну інфраструктуру, яка обслуговує потреби курорту. Головним сухопутними транспортними артеріями є автомагістралі Сімферополь — Алушта — Ялта і Севастополь — Ялта — Алушта — Феодосія. Відстань до облцентру становить близько 80 км і проходит автошляхом E105, з яким збігається М18. Із Сімферополем пв'язана тролейбусним сполученням. Міжміський автобусний рух обслуговує автовокзал.

Морське транспортне обслуговування забезпечує Ялтинський морський торговельний порт в Ялтинській бухті, який приймає вантажні і пасажирські (зокрема круїзні) судна. Ялтинський вантажний торговий порт забезпечує переробку і відправку вантажів, каботажні і міжнародні перевезення. Ялтинський пасажирський порт здійснює перевезення відпочиваючих і жителів Ялти уздовж Південного берега Криму.

Наука

Науковий потенціал Великої Ялти представляють 5 науково-дослідних і наукових інститути (НДІ винограду і вина «Магарач», Державний Нікітський Ботанічний Сад, НДІ курортології, фізіотерапії ім. Сеченова, Ялтинського філіалу Кримського НДІ проектування, Ялтинський філіал Кримкурортпроекта).

Соціальна сфера

У Ялті 26 загальноосвітніх шкіл (16540 учнів), вечірня школа (1020 учнів); 30 дитячих садків (1890 дітей), 6 позашкільних установ (3800 дітей); функціонують 5 навчально-виховних комплексів «школа — дитячий садок», УВК «Школа — дитячий садок» № 15 з українською мовою навчання, ЕНВК «Школа майбутнього».

У Великій Ялті є Кримський республіканський професійно-технічний навчальний заклад «Ялтинське вище професійне училище будівельних і харчових технологій» — державний навчальний заклад III атестаційного рівня (http://www.vpu.net.ua )

У Ялті діють також вищі навчальні заклади: Республіканський вищий навчальний заклад «Кримський гуманітарний університет» (державний заклад), Ялтинський університет менеджменту (приватний заклад), комерційний технікум Національного університету харчових технологій, медичний коледж.

Музей Антона Чехова

Ялтинський пляж. 2009.

Культурний потенціал Великої Ялти складають: Алупкинський палацово-парковий комплекс, Лівадійський палац-музей, Ялтинський державний історико-літературний музей, будинок-музей А.Чехова, Кримська кіностудія «Ялтафільм», театр ім. А.Чехова, концертний зал «Ювілейний», централізована бібліотечна система, музей О.Пушкина в Гурзуфі, меморіальний музей Лесі Українки.

У місті функціонують 35 спортивних організацій (спортивні секції по 21 виду спорту, з них 12 видів — олімпійських). Відомі ялтинські спортсмени: Л.Османова (пауерліфтінг), А.Веденмєєр (скалелазіння), А.Рісник (кікбоксинг), Ю.Солодков (тайландский бокс), Р.Загороднюк (бокс), збірна команда м. Ялти по городковому спорту (капітан — А.Бабич).

Найпопулярнішими масовими міськими заходами є «Кримська зима», «Зимове море», спортивні свята, приурочені до дня міста, Дню спорту України.

Влітку Ялта стає одним з центрів культурної життя країни, літньою столицею України. Тут проводяться фестивалі театру і кіно (Міжнародний фольклорний фестиваль, з 1999 р.); Міжнародний телекінофорум «Разом» (з 2000 р.), Міжнародний фестиваль класичної музики «Зірки планети», фестиваль «Море друзів», «Біля Чорного моря» та інші.

У місті легалізована діяльність 285 суспільних об'єднань громадян, з них — 17 регіональних відділень політичних партій і 57 релігійних організацій. Велика Ялта давно привертає видатних людей. Тут побували сотні письменників, композиторів, художників, кінематографістів, відомих співаків і акторів.

Туристичні об'єкти

Церква Олександра Невського

Вірменська церква в Ялті

• Ялтинська набережна
• Центр органної музики (неподалік Лівадійського палацу, вул. Батуріна,4, в колишньому приміщенні електростанції палацу. Орган створив Володимир Хромченко.)
• Православна Церква Св'ятого Іоана Золотоустого,
• Православна Церква Олександра Невського,
• багато інших православних храмів,
• римсько-католицький костьол,
• вірменська церква, побудована в 1909–1014 роках архітектором Г. Тер-Мікеляном за ескізами художника Вардгеса Суренянца
• будинок-музей А. П. Чехова,
• будинок-музей Лесі Українки,
• колишній палац Еміра Бухарського. Зведений в 1907–1911 рр.
• «Поляна казок»,
• музей скульптури і флористики,
• перший в Україні приватний зоопарк «Казка».

У місті поставлено ряд пам'ятників відомим діячам, митцям, поетам: А. Чехову (1953, скульптор Г. Мотовилов), В. І. Леніну (1954, скульптор П. Яцино), борцям за владу Рад (1969, скульптор Ю. Орєхов), Лесі Українці (1972, скульптор Г. Кальченко).

Адміністративний устрій

До складу регіону Великої Ялти входять 2 міста (Ялта і Алупка), 21 селище і 9 сіл.

Персоналії

• Горська Алла Олександрівна — українська художниця-шістдесятниця і відомий діяч правозахисного руху 60-х років в Україні.
• Лігнау Олександр Георгійович — Генерал-хорунжий збройних сил Української Держави.
• Літровник Володимир Кимович — український звукооператор.
• Лучина Ніна Іванівна — український кінокритик.
• Алла Назимова (справжне ім'я Міріам Левентон) — американська акторка театру та кіно, удостоєна двох зірок на Алеї Слави Голівуда.

У Ялті свого часу бували О. С. Пушкін (1820), О. С. Грибоєдов (1825), О. М. Островський (1860), М. О. Некрасов (1876), Л. М. Толстой, М. М. Коцюбинський, М. Кропивницький, М. Заньковецька, М. Садовський та ін. Тут жив і похований С. В. Руданський, поховані російський композитор В. С. Калінніков, український поет Є. М. Григорук. З цим курортним містом пов'язаний тривалий період життя і діяльності А. П. Чехова, який тут зустрічався з Максимом Горьким, І. О. Буніним, О. І. Купріним, І. І. Левітаном, трупою Московського художнього театру на чолі з К. С. Станіславським. У 1901–1914 роках в Ялті жив вірменський композитор та диригент О. О. Спендіаров.

Див. також

• Ялтинський заповідник
• Ялтинська міська рада
• Ялтинська кіностудія
• Ялтинський амфітеатр
• Чехове

Посилання

• Стаття про Ялту. Ялтинський міський портал.
• Музей Лесі Українки
• Фото міста Ялта
• Усі новини Ялти

Галерея

• 
  Ялта. 2 січня 2011 р.
• 
  Ялта. 2 січня 2011 р.
• 
  Ялта. 2 січня 2011 р.
• 
  Ялта. 2 січня 2011 р.