Корнет (музичний інструмент): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
мНемає опису редагування |
ZéroBot (обговорення | внесок) м r2.7.1) (робот додав: eu:Korneta |
||
Рядок 29: | Рядок 29: | ||
[[es:Corneta (instrumento)]] |
[[es:Corneta (instrumento)]] |
||
[[et:Kornet]] |
[[et:Kornet]] |
||
[[eu:Korneta]] |
|||
[[fa:کورنت]] |
[[fa:کورنت]] |
||
[[fi:Kornetti]] |
[[fi:Kornetti]] |
Версія за 15:50, 25 жовтня 2012
'Корнет (італ. Cornetto), Цинк (нім. Zink) — західноєвропейский середньовічний духовий інструмент; використовувався у музиці середньовіччя, Відродження та бароко. Вважався духовим інструментом, що найкраще імітує людський голос.
Корнет (корнет-а-пистон) (іт. cornetta, фр. cornet a pistons — ріжок з клапанами) — вдосконалений поштовий ріжок. Виник у Франції у 1830 році.
Мідний духовий іструмент, яки нагадує трубу, але має більш широку та коротку трубку, а замість вентилів пістони. Пістон (фр. piston -поршень, кнопка з пружиною) — особливий пристрій — стоячий вентиль.
Об'єм дійсного звучання корнета від е до с³ (мі малої октави — до третьої октави). Зазвичай використовується у строї сі-бемоль (in B). Ноти пишуться без ключових знаків на тон (для корнета в строї Ля (in A) — на півтора тона) вище дійсного звучання.
Корнет має великі віртуозні можливості та більш м'який, порівняно з трубою, тембр. Корнет — це звичайний учасник духового оркестру, де виконує мелодійний голос. У симфонічному оркестрі використовуються порівняно рідко, як правило 1-2 корнети, партії яких пишуться частіше за все під партіями труб. Серед відомих прикладів використання корнетів у симфонічних творах — Г. Берліоз — симфонія «Гарольд в Італії»; Ж. Бізе — музика до драми «Арлезіанка», П. І. Чайковський — Італійське капричіо, «Франческа да Ріміні», «Неаполітанський танец» із балета Чайковського «Лебедине озеро».
Література
- Д. Р. Рогаль-Левицкий: «Современный оркестр» «Современный оркестр» т. 1—4. М., 1953–1956