Кочетков Василь Миколайович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{othernames|Кочетков}}
{{othernames|Кочетков}}
'''Кочетков Василь Миколайович''' ( [[1785]]  — [[30 травня]] [[1892]], [[Виборг]] )  — "''солдат трьох імператорів''".
'''Кочетков Василь Миколайович''' ([[1785]]  — [[30 травня]] [[1892]], [[Виборг]] )  — "''солдат трьох імператорів''".


Мундир Кочеткова був унікальний: на його погонах сплелися вензелі трьох імператорів, яким присягав старий служака. На рукаві мундира у вісім рядів йшли золоті і срібні нашивки за вислугу та відзнаки, а на шиї і грудях ледь вміщалися 23 хрести і медалі.
Мундир Кочеткова був унікальний: на його погонах сплелися вензелі трьох імператорів, яким присягав старий служака. На рукаві мундира у вісім рядів йшли золоті і срібні нашивки за вислугу та відзнаки, а на шиї і грудях ледь вміщалися 23 хрести і медалі.


==Життєпис==
==Життєпис==
Василь Миколайович Кочетков - уродженець Симбірської губернії, Курмишського повіту, Благовскої волості, села Спаського. Народився 1785 року в родині солдата-[[кантоніст]]а, тобто людини, приписаної з народження до військового відомства. До нього, природно, належав і Василь. На службу вступив, з кантоністів унтер-офіцерського звання лейб-гренадерського полку, 7-го березня 1811 року.
Василь Миколайович Кочетков - уродженець Симбірської губернії, Курмишського повіту, Благовської волості, села Спаського. Народився 1785 року в родині солдата-[[кантоніст]]а, тобто людини, приписаної з народження до військового відомства. До нього, природно, належав і Василь. На службу вступив, з кантоністів унтер-офіцерського звання лейб-гренадерського полку, 7-го березня 1811 року.


[[Франко-російська війна 1812|Вітчизняна війна 1812 року]]. Кочеткову 27 років, і не бажаючи відсиджуватися в [[тил]]у, просить про переведення в стройові. Визначений в прославлений {{нп3|Гренадерский лейб-гвардії полк | лейб-гренадерський полк |ru| Гренадерский лейб-гвардии полк}}, незабаром зарахований до [[Гвардія|гвардії]] і наречений лейб-гвардії гренадерським. У 1812 році, беручи участь у [[ар'єргард]]них боях, полк цей відходив до {{нп3|Можайськ | Можайська |ru| Можайск}}, і Кочетков бився в його рядах {{OldStyleDate|7|вересня||26|серпня}} при [[Бородинська битва|Бородіно]], бився під [[Битва під Лейпцигом 1813|Лейпцигом]], брав [[Взяття Парижа (1814)|Париж]] і закінчив кампанію в чині [[фельдфебель|фельдфебеля]].
[[Франко-російська війна 1812|Вітчизняна війна 1812 року]]. Кочеткову 27 років, і не бажаючи відсиджуватися в [[тил]]у, просить про переведення в стройові. Визначений в прославлений {{нп3|Гренадерский лейб-гвардії полк | лейб-гренадерський полк |ru| Гренадерский лейб-гвардии полк}}, незабаром зарахований до [[Гвардія|гвардії]] і наречений лейб-гвардії гренадерським. У 1812 році, беручи участь у [[ар'єргард]]них боях, полк цей відходив до {{нп3|Можайськ | Можайська |ru| Можайск}}, і Кочетков бився в його рядах {{OldStyleDate|7|вересня||26|серпня}} при [[Бородинська битва|Бородіно]], бився під [[Битва під Лейпцигом 1813|Лейпцигом]], брав [[Взяття Парижа (1814)|Париж]] і закінчив кампанію в чині [[фельдфебель|фельдфебеля]].
Рядок 49: Рядок 49:
Члени містобудівної ради Ульяновської області зійшлися на тій думці, що скульптура повинна бути лаконічною і носити камерний характер. Перевага віддана ескізу, виготовленому зі старовинноъ гравюри, на якій зображений портрет солдата.
Члени містобудівної ради Ульяновської області зійшлися на тій думці, що скульптура повинна бути лаконічною і носити камерний характер. Перевага віддана ескізу, виготовленому зі старовинноъ гравюри, на якій зображений портрет солдата.


Найбільш підходящим місцем встановлення пам'ятника членами президії була названа кругла клумба, розташована поруч з сільгоспакадемією, на бульварі Новий Вінець.
Найбільш підхожим місцем встановлення пам'ятника членами президії була названа кругла клумба, розташована поруч з сільгоспакадемією, на бульварі Новий Вінець.


Члени президії містобудівної ради висловили кілька зауважень по підготовленими проектами. Авторам скульптурних композицій буде запропоновано переробити їх таким чином, щоб фігура солдата уособлювала мужність, доблесть і гордість за перемогу.
Члени президії містобудівної ради висловили кілька зауважень по підготовленими проектами. Авторам скульптурних композицій буде запропоновано переробити їх таким чином, щоб фігура солдата уособлювала мужність, доблесть і гордість за перемогу.

Версія за 15:51, 28 жовтня 2012

Кочетков Василь Миколайович (1785  — 30 травня 1892, Виборг )  — "солдат трьох імператорів".

Мундир Кочеткова був унікальний: на його погонах сплелися вензелі трьох імператорів, яким присягав старий служака. На рукаві мундира у вісім рядів йшли золоті і срібні нашивки за вислугу та відзнаки, а на шиї і грудях ледь вміщалися 23 хрести і медалі.

Життєпис

Василь Миколайович Кочетков - уродженець Симбірської губернії, Курмишського повіту, Благовської волості, села Спаського. Народився 1785 року в родині солдата-кантоніста, тобто людини, приписаної з народження до військового відомства. До нього, природно, належав і Василь. На службу вступив, з кантоністів унтер-офіцерського звання лейб-гренадерського полку, 7-го березня 1811 року.

Вітчизняна війна 1812 року. Кочеткову 27 років, і не бажаючи відсиджуватися в тилу, просить про переведення в стройові. Визначений в прославлений лейб-гренадерський полк [ru], незабаром зарахований до гвардії і наречений лейб-гвардії гренадерським. У 1812 році, беручи участь у ар'єргардних боях, полк цей відходив до Можайська , і Кочетков бився в його рядах 26 серпня (7 вересня) при Бородіно, бився під Лейпцигом, брав Париж і закінчив кампанію в чині фельдфебеля.

У 1820-му його переводять в лейб-гвардії Павлівський полк[ru], з яким він пройшов Російсько-турецьку війну 1828-1829 років. Зокрема, брав участь при взятті турецьких фортець Варни, Ісакчі і Сілістрії. Потім була війна з польськими повстанцями, і російська гвардія добряче потріпала супротивників на Грохівському полі [ru] та в битві при Остроленці , а в 1831 році Кочетков брав участь у штурмі Варшави.

В 1833 році переведений до лейб-гвардії кінно-піонерний(інженерний) дивізіон. При Олександру I і його синові Миколі I солдатська служба тривала двадцять п'ять років, і Василь Кочетков давно міг з чистою совістю піти у відставку, але це не по нутру старому служаці.

Після розформування лейб-гвардії кінно-піонерного дивізіону, в 1843 році, Кочетков був направлений в кавказьку армію, "для навчання на швидких річках правильного спуску, наведення, зміцнення і розбирання понтонних мостів". Тут він був зарахований до Нижньогородського драгунського полку[ru] і, за своїм бажанням, залишився служити в кавказьких військах, одержавши дозвіл на те генерал-фельдцейхмейстера Великого Князя Михайла Павловича, із збереженням гвардійського окладу платні.

Брав участь у військових діях на Кавказі. Зокрема у справах при вирубці Гойтінского лісу в 1844 році; при аулі Дарго 1845 року, при укріпленнях Зиряни 1846 року. За рік Кочетков був двічі поранений: у шию навиліт і в обидві ноги з роздробленням лівої гомілки, але всякий раз повертався в стрій. Через рік знову тяжко поранений в ліву гомілку в битві при аулі Дарго, Кочетков попався в полон чеченцям. Пробувши в полоні 9 місяців і 23 дні, він втік звідти, за що нагороджений відзнакою Військового Ордена 4-го ступеня.

У 1849 році Кочетков зі своїм полком був в Угорщині, в справі при Дебрецені, беручи участь у бойових діях проти бунтівників ( придушенні угорського повстання ). Повернувшись з походу, він за вислугою років здав іспит і був проведений в підпоручики, але від звання відмовився. Отримав на рукав мундира срібний шеврон, офіцерський темляк на шаблю і право на отримання 2/3 окладу підпоручика.

У 1850 році він переведений в штаб кавказького корпусу жандармів і в наступному 1851, після 40 років дійсної служби, у віці 66 років вийшов у відставку.

Цим закінчився перший період його військової служби.

Через два роки після його виходу у відставку в 1853 році почалася Кримська війна, і Кочетков знову вступив на дійсну службу, за призовом, для захисту Севастополя, в ККазанський єгерський полк[ru], і тут провів два роки, беручи участь у вилазках мисливців, причому на корніловському бастіоні бомбою, що розірвалася "закиданий землею і дрібними осколками і камінням, що пошкодили йому спину" . У 1856 році, особисто покійним Государем Імператором Олександром II, він був переведений до лейб-гвардії драгунського полку[ru], а потім, в 1862 році, зарахований до почесноъ роти палацових гренадерів[ru], і тут підвищений до унтер-офіцера.

В 1869 році, "по поданій ним доповідній записці Государю Імператору", був посланий на театр військових дій в Середню Азію, де і зарахований в Туркестанську кінно-артилерійську бригаду гірських гармат фейерверкером 1 класу, причому, при від'їзді, Государ Імператор особисто подарував йому п'ятдесят рублів. Тут Кочетков брав участь у взятті Туркестану і Самарканду в 1870 році, а в 1874 перейшов піщаний степ, і в складі військ під начальством генерал-ад'ютанта Кауфман[ru] брав участь у Хівинскому поході і взятті Хіви. Цим він закінчив свою службу в Азії і в тому ж 1874 році, за височайшим повелінням, призначений знову на службу в жандармський корпус, до складу конвойних Імператорського потяга на курсько-київській залізниці.

Але в 1876 році на Балканах проти турецького ярма повстали Сербія і Чорногорія. Кочетков за пропозицією Великого Князя Миколи Миколайовича Старшого поступає в сербську армію волонтером. І в складі п'ятитисячного загону російських добровольців відправився на допомогу слов'янським братам.

З початком російсько-турецької війни зарахований в останню східну війну, до складу діючої армії в 19-ту кінно-артилерійську бригаду. Особливо запеклі бої зав'язалися в обороні Шипки, і саме там Василь Кочетков від вибуху бомби втратив ліву ногу.

Закінчивши війну, Кочетков знову вернувся в роту палацових гренадерів, прослужив у ній ще 13 років, а потім вирішив повертатися в рідні краї. Але, як сказано в "Віснику військового духовенства", "смерть застала бідолаху-солдатика абсолютно несподівано, в той час, коли він, отримавши звільнення у відставку, повертався на батьківщину", 30 травня 1892 року. Тобто було йому 107 років. З них більше 80-ти в армії.

Нескінченно довгий ряд подвигів являє собою служба цього доблесного воїна, який служив при трьох імператорах, в 12 військових частинах, трьох родах зброї (піхоти, кавалерії і артилерії), що брав участь в десяти кампаніях і отримав шість ран. Мундир його представляв рідкісне явище, будучи прикрашений на погонах з'єднаними вензелями трьох в Бозі спочиваючих імператорів: Олександра I, Миколи I і Олександра II, а на лівому рукаві вісьмома рядами нашивок із золотого і срібного галуну і тасьми; на шиї ж і на грудях Кочеткова висіло 23 хрести і медалі.

Петербурзький художник П.Ф. Борель зробив гравюру з фотографічного портрета Кочеткова. Знятий Василь Миколайович за 11 днів до кончини. Сидить столітній воїн в гвардійському мундирі, упершись правою рукою в коліно, зі спокійним достоїнством. Між пальців лівої руки стирчить самокрутка.

Увіковічення пам'яті

З ініціативою увіковічення імені Василя Кочеткова, простого солдата, уродженця Симбірської губернії, що провів 60 років свого життя у військових боях, виступив губернатор Ульяновської області Сергій Морозов.

5 вересня 2012 року минуло засідання президії містобудівної ради, на якому розглядалося питання встановлення в Ульяновську пам'ятника російському солдатові Василю Миколайовичу Кочеткову

У конкурсі на розробку композиції «Пам'ятник російському солдату» прийняло участь 5 скульпторів з Ульяновська, Москви і Санкт-Петербурга, двоє з них підготували два варіанти пам'ятника. Вартість виготовлення монумента варіюється від 2,5 до 6 мільйонів рублів, терміни виготовлення - від трьох до шести місяців.

Члени містобудівної ради Ульяновської області зійшлися на тій думці, що скульптура повинна бути лаконічною і носити камерний характер. Перевага віддана ескізу, виготовленому зі старовинноъ гравюри, на якій зображений портрет солдата.

Найбільш підхожим місцем встановлення пам'ятника членами президії була названа кругла клумба, розташована поруч з сільгоспакадемією, на бульварі Новий Вінець.

Члени президії містобудівної ради висловили кілька зауважень по підготовленими проектами. Авторам скульптурних композицій буде запропоновано переробити їх таким чином, щоб фігура солдата уособлювала мужність, доблесть і гордість за перемогу.

Джерела, Посилання