Балатонська операція: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
EmausBot (обговорення | внесок)
м r2.7.2+) (робот змінив: en:Operation Spring Awakening
Немає опису редагування
Рядок 11: Рядок 11:
{{УРЕ1}}
{{УРЕ1}}
{{Battle-stub}}
{{Battle-stub}}

{{Друга світова війна}}


[[Категорія:Операції і битви радянсько-німецької війни]]
[[Категорія:Операції і битви радянсько-німецької війни]]

Версія за 20:27, 6 листопада 2012

Файл:Balaton operation-ukr.png
Схема дій сторін в ході Балатонської операції

Балато́нська опера́ція — оборонна операція угруповання 3-го Українського фронту СРСР та частин болгарської армії 6—15 березня 1945 року в районі озера Балатон (Угорщина). Внаслідок Балатонської операції, в якій сталінським генералам вдалося добитися чотириразової переваги у живій силі, зазнав поразки останній великий контрнаступ німецьких та угорських військ на радянсько-угорському фронті у Другій світовій війні. Після Будапештської операції війська 2-го (командувач — Маршал Радянського Союзу Р. Я. Малиновський) і 3-го (командувач — Маршал Радянського Союзу Ф. І. Толбухін) Українських фронтів на 6 березня 1945 зуміли захопити підготовлені до оборони позиції на лінії — річка Грон, Естергом, Гант, озеро Балатон, Барч, північний берег ріки Драви до ріки Дунай (див. схему), готуючись до наступу на Відень.

В цей час німецькі та угорські війська розпочали операцію «Весняне пробудження» (Unternehmen Frühlingserwachen) на Будапештському напрямі з метою розсікти війська 3-го Українського фронту на дві частини, знищити їх, вийти на ріку Дунай, прикрити важливі райони західної Угорщини, Австрії та південної Німеччини, і відтягнути разом з тим частину сил сталінської армії з Берлінського напряму. Проти військ 3-го Українського фронту діяла група армій «Південь» (310 тисяч солдатів і офіцерів, близько 6000 гармат і мінометів, 1600 танків і штурмових гармат, понад 800 бронетранспортерів і 850 літаків).

Головного удару в напрямі на Дунай між озерами Веленце і Балатон завдавало ударне угруповання в складі 6-ї танкової армії СС та 6-ї піхотної армії. На ділянці прориву союзники мали 76 танків і самохідних гармат на 1 км фронту. Противник, завчасно викривши задум німецького командування і не припиняючи підготовки до наступу на Віденському напрямі, зміцнив оборону, обладнав її за всіма вимогами тогочасного воєнного мистецтва. З 6 по 15 березня союзники вклинилися в оборону 3-го Українського фронту на глибину 12—25 км, але, втративши 40 тисяч солдатів та офіцерів, 500 танків і штурмових гармат, понад 300 польових гармат та мінометів і, вичерпавши свої резерви, змушений був перейти до оборони.

Поразка німецько-угорського контрнаступу в районі озера Балатон спричинила розвиток Віденської операції 2-го і 3-го Українських фронтів, яка розпочалася 16—18 березня 1945 року.

Українська радянська енциклопедія : [у 17 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1959—1965.