Мелані Кляйн: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Масіму (обговорення | внесок) |
Масіму (обговорення | внесок) |
||
Рядок 49: | Рядок 49: | ||
У [[1921]] р., у віці 38 літ, Мелані Кляйн на запрошення Абрахама переїхала до [[Берлін]]у. Це запрошення збіглося з від'їздом її чоловіка в чергове тривале відрядження до [[Швеція|Швеції]]. Не побажавши поїхати з ним, Кляйн віддала перевагу своїм професійним інтересам. Це розставання стало наслідком наростаючого відчуження між подружжям і стало прелюдією офіційного розлучення, що послідувало кілька років потому<ref name="к"></ref>. |
У [[1921]] р., у віці 38 літ, Мелані Кляйн на запрошення Абрахама переїхала до [[Берлін]]у. Це запрошення збіглося з від'їздом її чоловіка в чергове тривале відрядження до [[Швеція|Швеції]]. Не побажавши поїхати з ним, Кляйн віддала перевагу своїм професійним інтересам. Це розставання стало наслідком наростаючого відчуження між подружжям і стало прелюдією офіційного розлучення, що послідувало кілька років потому<ref name="к"></ref>. |
||
У Берліні вона почала працювати як психоаналітик не тільки з дітьми, але й з дорослими. Заступництво Абрахама дуже допомогло її успіхам. Карл Абрахам володів особливим становищем всередині аналітичного співтовариства, оскільки він, поряд з [[Карл Юнг|Карлом Г. Юнгом]] (працював в [[Цюріх]]у), [[Ференці]] (в Будапешті) і Джонсом (у [[Лондон]]і), був одним з піонерів психоаналітичного руху за межами Відня. Його авторитетові сприяла багаторічна репутація досвідченого клініциста, а також особиста близькість до Фрейда. У період спілкування з Кляйн Абрахам був президентом Міжнародної психоаналітичної асоціації, і ця обставина не могло не позначитися на професійному просуванні його [[протеже]]<ref name="к"></ref>. |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
Версія за 13:29, 1 грудня 2012
Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Масіму (внесок, журнали) о 13:29 UTC (5993820 хвилин тому). |
Мелані Кляйн | |
---|---|
Melanie Klein | |
Ім'я при народженні | англ. Melanie Reizes |
Народилася |
30 березня 1882 Відень, Австро-Угорщина |
Померла |
22 вересня 1960 Лондон, Великобританія |
Громадянство | австрійка |
Національність | єврейка |
Діяльність | психоаналітикиня |
Галузь | психоаналіз, теорія об'єктних відносин, ігрова психоаналітична терапія |
Alma mater | Віденський університет |
Знання мов | англійська[1][2] і німецька[2] |
Членство | Magyar Pszichoanalitikus Egyesületd, Британське психоаналітичне товариствоd і Berliner Psychoanalytische Vereinigungd |
Батько | Моріц Райзес |
Мати | Любуша Дейч |
Діти | Мелітта Шмідеберґ |
IMDb | невідомо |
Сайт | melanie-klein-trust.org.uk |
|
Ме́лані Кляйн (нім. Melanie Klein; 30 березня 1882, Відень — 22 вересня 1960, Лондон) — впливовий британський психоаналітик австрійського походження, яка стояла біля витоків дитячого психоаналізу, ігрової психоаналітичної терапії і теорії об'єктних відносин.
Біографія
Мелані була наймолодшою із 4 дітей в єврейській родині лікаря Моріца Райзеса і Любуші Дейч. Знайомство Мелані з психоаналізом відбулося в Будапешті в 1914–1915 рр., Знайомство з Фрейдом в 1918 році на 5-му Міжнародному Конгресі в Будапешті.
Вона із захопленням ставилася до незалежного духу і науковим поглядам свого батька, проте їх відносини ніколи не були близькими головним чином через різницю у віці більше, ніж у п'ятдесят років. Ближче до неї була мати — прекрасна і освічена жінка. Мелані було лише чотирнадцять, коли вона вирішила присвятити себе медицині. Будучи підготовлена братом, вона склала вступні іспити до Віденської гімназії — єдиний тоді в місті навчальний заклад, що готував до вступу в університет.
В юності Мелані входила до гуртка інтелігентної молоді, котра цікавилася філософією, наукою, літературою, мистецтвом. Протягом двох років вона вивчала гуманітарні науки у Віденському університеті. Вона мріяла отримати медичну освіту, однак заміжжя, життя в невеликих провінційних містечках і народження дітей перешкодили цьому[3]. Лише оселившись в 1910 р. в Будапешті, вона знову поринула в інтелектуальну атмосферу великого міста і незабаром зацікавилася психоаналізом, приєднавшись до психоаналітичного кружка Шандора Ференці і пройшовши у нього особистий аналіз.
Випадково їй до рук потрапила книга Фрейда «Тлумачення сновидінь». Кляйн стала однією з лише кількох сотень читачів першого видання. Саме в психоаналізі, підкупивши її глибиною проникнення в суть людських проблем, Кляйн угледіла можливість вирішення власних психологічних проблем, періодично, що загострювалися в силу перипетій особистого життя. Практикував у ту пору в Будапешті Шандор Ференці, що і виступив її психоаналітиком, причому лікувальний аналіз пацієнтки плавно переріс у дидактичний. Згодом Кляйн згадувала, що хоча Ференці, безумовно, допоміг їй освоїти основи аналітичної майстерності, в цілому його аналізом вона залишилася не задоволена[4].
У 1917 р. вона познайомилася з Фрейдом, на зустрічі Угорського та Австрійського психоаналітичних товариств, а в 1919 р. вступила в Угорське психоаналітичне товариство, представивши доповідь «Про розвиток однієї дитини»[3]. Кляйн сама зробила спробу аналізу, скориставшись для цього найдоступнішим в її положенні «пацієнтом» — власним сином[4].
У 1920 р. Мелані Кляйн, на конгресі в Гаазі, познайомилася з Карлом Абрахамом, особистість і ідеї якого справили на неї велике враження.
У 1921 р., у віці 38 літ, Мелані Кляйн на запрошення Абрахама переїхала до Берліну. Це запрошення збіглося з від'їздом її чоловіка в чергове тривале відрядження до Швеції. Не побажавши поїхати з ним, Кляйн віддала перевагу своїм професійним інтересам. Це розставання стало наслідком наростаючого відчуження між подружжям і стало прелюдією офіційного розлучення, що послідувало кілька років потому[4].
У Берліні вона почала працювати як психоаналітик не тільки з дітьми, але й з дорослими. Заступництво Абрахама дуже допомогло її успіхам. Карл Абрахам володів особливим становищем всередині аналітичного співтовариства, оскільки він, поряд з Карлом Г. Юнгом (працював в Цюріху), Ференці (в Будапешті) і Джонсом (у Лондоні), був одним з піонерів психоаналітичного руху за межами Відня. Його авторитетові сприяла багаторічна репутація досвідченого клініциста, а також особиста близькість до Фрейда. У період спілкування з Кляйн Абрахам був президентом Міжнародної психоаналітичної асоціації, і ця обставина не могло не позначитися на професійному просуванні його протеже[4].
Примітки
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б CONOR.Sl
- ↑ а б Мелани Кляйн (Melanie Klein). Зависть и благодарность. Исследование бессознательных источников
- ↑ а б в г Мелани Кляйн