Хлорид ртуті(II): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м r2.7.2+) (робот додав: sr:Živa(II) hlorid |
AvicBot (обговорення | внесок) м r2.6.8) (робот додав: simple:Mercury(II) chloride |
||
Рядок 100: | Рядок 100: | ||
[[ro:Clorură de mercur (II)]] |
[[ro:Clorură de mercur (II)]] |
||
[[ru:Хлорид ртути(II)]] |
[[ru:Хлорид ртути(II)]] |
||
[[simple:Mercury(II) chloride]] |
|||
[[sk:Chlorid ortutnatý]] |
[[sk:Chlorid ortutnatý]] |
||
[[sr:Živa(II) hlorid]] |
[[sr:Živa(II) hlorid]] |
Версія за 08:35, 5 грудня 2012
Хлорид ртуті (II) | |
---|---|
Ball-and-stick model of the crystal structure
| |
Space-filling model of the crystal structure
| |
Хлорид ртуті (II)
| |
Назва за IUPAC | Хлорид ртуті (II) Дихлорид ртуті |
Інші назви | Хлорид ртуті |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 7487-94-7 |
Номер EINECS | 231-299-8 |
DrugBank | 13765 |
KEGG | C13377 і D01905 |
Назва MeSH | D01.210.450.150.525 і D01.538.500 |
ChEBI | 31823 |
RTECS | OV9100000 |
Код ATC | D08AK03 |
SMILES | Cl[Hg]Cl[1] |
InChI | InChI=1S/2ClH.Hg/h2*1H;/q;;+2/p-2 |
Номер Бельштейна | 4937255 |
Номер Гмеліна | 100830 |
Властивості | |
Молекулярна формула | HgCl2 |
Молярна маса | 271,52 г/моль |
Зовнішній вигляд | білий порошок |
Густина | 5,43 г/см3 |
Тпл | 276 |
Ткип | 304 |
Розчинність (вода) | 7,4 г/100 мл (20 °C) |
Розчинність | розчинний у спирт, ефір, ацетон слаборозчинний у бензені, CS2 |
Кислотність (pKa) | 3,2 (0,2M розчин) |
Структура | |
Кристалічна структура | ортогонольна |
Координаційна геометрія |
лінійна |
Геометрія | лінійна |
Дипольний момент | нульовий |
Небезпеки | |
MSDS | ICSC 0979 |
Індекс ЄС | 080-010-00-X |
Класифікація ЄС | Дуже отруйна |
NFPA 704 | |
Пов'язані речовини | |
Інші аніони | Флуорид ртуті (II) Бромід ртуті (II) Йодид ртуті (II) |
Інші катіони | Хлорид цинку Хлорид кадмію Хлорид ртуті (I) |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Хлорид ртуті (II) (сулема від пізньолат. sublimatum — сулема, буквально — високо підняте, піднесене, тобто здобуте сублімацією) HgCl2 — безбарвні кристали ромбічної сингонії.
Властивості
Густина 5,44 г/см3, tпл. 277 °C; tкіп 304 °C. Розчинність у воді 7,4 г на 100 г при 20 °C і 55г при 100 °C. Розчинний також в спирті, ефірі, ацетоні; легко переганяється. Сильна отрута.
Отримання
Отримують розчиненням ртуті в концентрованій сірчаній кислоті з подальшим нагріванням сухого сульфату ртуті з хлоридом натрію або прямим хлоруванням ртуті при нагріванні.
Застосування
Застосовують для отримання інших солей ртуті, як дезінфікуючий засіб в медицині (частіше розведеною 1:1000), для протравлення насіння, у фармацевтичній промисловості, для просочення деревини тощо. Сулему використовують як каталізатор в органічному синтезі.
Отруєння
Смертельна доза при прийомі всередину 0,5 г.
Симптоми: різкий біль по ходу стравоходу, у шлунку, блювота, рідкий стул з кров'ю, металевий присмак у роті, слиновиділення. Мідно-червоне забарвлення слизової оболонки рота, пізніше - темна кайма сірчаної ртуті на деснах та губах. Явища ниркової недосттності — анурія. Холодний піт, обморок, судоми, стоматит, коліт.
Невідкладна допомога: промивання шлунку з додаванням 5% розчину унітиолу по 20-40 мл на 1 л води; в/м повторно унітиол (10 мл 5% розчину), в/в тетацин-кальцій (10 мл 10% розчину) з глюкозою (300 мл 5% розчину). В/в тиосульфат натрію (100 мл 30% розчину). Антибіотики, вітамінотерапія. Негайна шпиталізація.
Джерела
- Трахтенберг И. М., Коршун М. Н. Ртуть и ее соединения в окружающей среде. — К.: Вища школа, 1990. — 231с.
Див. також
- ↑ MERCURIC CHLORIDE