Дмитрівка (Черкаська область): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
доповнення |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Село |
{{Село України |
||
| назва = Дмитрівка |
| назва = Дмитрівка |
||
| область = {{Чрк}} |
| область = {{Чрк}} |
||
| район = [[Золотоніський район]] |
| район = [[Золотоніський район|Золотоніський]] |
||
| рада = Дмитрівська сільська рада |
| рада = [[Дмитрівська сільська рада (Золотоніський район)|Дмитрівська сільська рада]] |
||
| код КОАТУУ = 7121583501 |
| код КОАТУУ = 7121583501 |
||
| розташування =Zoltoniskyi.gif |
| розташування =Zoltoniskyi.gif |
||
| mapx =90 |
| mapx =90 |
||
| mapy =193 |
| mapy =193 |
||
| засновано = |
| засновано = |
||
| населення = 1391 |
| населення = 1391 |
||
| територія = |
| територія = |
||
| ref-територія |
| ref-територія = |
||
| площа = 5,44 |
| площа = 5,44 |
||
| ref-площа = |
| ref-площа = |
||
| щільність = |
| щільність = |
||
| поштовий індекс = 19751 |
| поштовий індекс = 19751 |
||
| телефонний код = 4737 |
| телефонний код = 4737 |
||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
| висота = 85 |
| висота = 85 |
||
| ref-висота = |
| ref-висота = |
||
| водойма = |
| водойма = р. [[Супій (притока Дніпра)|Супій]] |
||
| адреса = с. Дмитрівка |
| адреса = с. Дмитрівка |
||
| сільський голова= Іллічова Любов Микитівна |
| сільський голова= Іллічова Любов Микитівна |
||
| облікова картка =[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=26.12.2008&rf7571=37682 |
| облікова картка =[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=26.12.2008&rf7571=37682 Дмитрівка] |
||
| прапор = |
| прапор = |
||
| герб = |
| герб = |
||
| Рядок 32: | Рядок 32: | ||
| відстань р =16 |
| відстань р =16 |
||
| ref-відстань р = |
| ref-відстань р = |
||
| станція =полустанок Супій |
| станція = полустанок Супій |
||
| відстань ст =4 |
| відстань ст = 4 |
||
}}{{Otheruses|Дмитрівка}} |
}}{{Otheruses|Дмитрівка}} |
||
'''Дми́трівка''' |
'''Дми́трівка''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Золотоніський район|Золотоніському районі]] [[Черкаська область|Черкаської області]], центр [[сільська рада|сільської ради]]. [[Населення]] — 1391 чоловік. |
||
Село розташоване на [[річка|річці]] [[Супій]] за 16 [[км]] на [[захід]] від районного центру |
Село розташоване на [[річка|річці]] [[Супій (притока Дніпра)|Супій]] за 16 [[км]] на [[захід]] від районного центру — [[місто|міста]] [[Золотоноша]] та за 4 км від залізничного полустанку Супій. |
||
==Історія== |
== Історія == |
||
За переказами старожилів, село існувало ще за кріпаччини. Його засновником був кріпак Дмитренко Дмитро, який втік від поміщика і став жити в [[ліс]]і, на березі річки Супій, на «старому селі», що нині за 3 |
За переказами старожилів, село існувало ще за кріпаччини. Його засновником був кріпак Дмитренко Дмитро, який втік від поміщика і став жити в [[ліс]]і, на березі річки Супій, на «старому селі», що нині за 3 км на південний захід від центру села. Після скасування [[Запорозька Січ|Запорозької Січі]] [[Катерина ІІ|Катериною ІІ]] в село прибуло чимало [[козак]]ів, які становили половину всього населення. |
||
Наприкінці [[18 століття|XVIII]] — на початку [[XIX століття]] в Дмитрівці з'явилися поміщики — Кононович і Платковський, які, маючи родючу землю, віддавали її в [[оренда|оренду]] бідному населенню. У центрі села була [[Церква (храм)|церква]], «монополька» та [[крамниця]] [[євреї|єврея]]. |
Наприкінці [[18 століття|XVIII]] — на початку [[XIX століття]] в Дмитрівці з'явилися поміщики — Кононович і Платковський, які, маючи родючу землю, віддавали її в [[оренда|оренду]] бідному населенню. У центрі села була [[Церква (храм)|церква]], «монополька» та [[крамниця]] [[євреї|єврея]]. |
||
| Рядок 46: | Рядок 46: | ||
У [[1870-ті|70-х]] роках XIX століття відкрито початкову школу, а в [[1912]] році — 6-й клас, до якого вступило 5 учнів. |
У [[1870-ті|70-х]] роках XIX століття відкрито початкову школу, а в [[1912]] році — 6-й клас, до якого вступило 5 учнів. |
||
За даними на [[1859]] рік у власницькому і козачому селі [[Золотоніський повіт|Золотоніського повіту]] [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]], мешкало 1059 осіб (460 чоловічої статі та 599 — жіночої), налічувалось 156 дворових господарств, існувала православна церква<ref>{{ПлГ-СНМ-1862|977}}</ref>. |
|||
| ⚫ | Наприкінці [[1917]] село увійшло до складу УНР. На початку [[1918]] років російські провокатори спровокували конфлікти на земельному ґрунті. [[1930]] комуністична влада почала примушувати селян до вступу у [[колгосп]], якому сама й дала назву |
||
Станом на [[1885]] рік у колишньому державному та власницькому селі [[Піщанська волость (Золотоніський повіт)|Піщанської волості]] мешкало 1466 осіб, налічувалось 254 дворових господарства, існували православна церква, школа, 2 постоялих двори, водяний і 2 вітряних млини, базари по вівторках, 4 маслобійних заводи<ref>{{ВВСЕР-3-1885}}</ref>. |
|||
| ⚫ | 369 дмитрівців насильно мобілізовані до сталінських загонів і брали участь у [[Друга світова війна|Другій світовій війні]]. 194 нагороджені бойовими [[орден (нагорода)|орденами]] і [[медаль|медалями]] із комуністичною символікою. 263 сталіністи довели до смерті. Для пропаганди сталінської перемоги у селі споруджено обеліск |
||
{{Перепис-1897|+|1089|1131|2210}}<ref>{{НМРИ-500-1905|1-172}}</ref>. |
|||
| ⚫ | На початок [[1970-ті|1970-х]] років колгосп «Більшовик» мав в користуванні 3,1 тисяч [[га]] [[сільськогосподарські угіддя|сільськогосподарських угідь]], в тому числі 2,2 га [[рілля|орної землі]]. В господарстві вирощували [[зернові культури|зернові]] і [[технічні культури]], було розвинуте |
||
| ⚫ | Наприкінці [[1917]] село увійшло до складу УНР. На початку [[1918]] років російські провокатори спровокували конфлікти на земельному ґрунті. [[1930]] комуністична влада почала примушувати селян до вступу у [[колгосп]], якому сама й дала назву — «Більшовик». Після цього вдалися до терору голодом, який спричинив масові смерті старих та дітей, а також втечу незалежних господарників на Донбас. Головою колгоспу до [[1941]] року був Ярмола Петро Трохимович, якого розстріляла німецька адміністрація за участь у незаконних акціях депортації односельців та організацію Голодомору. Взагалі за короткий термін німецька адміністрація ліквідувала диверсійні гнізда сталіністів, до яких належав і депутат маріонеткової Верховної Ради УРСР О. К. Слива. |
||
| ⚫ | 369 дмитрівців насильно мобілізовані до сталінських загонів і брали участь у [[Друга світова війна|Другій світовій війні]]. 194 нагороджені бойовими [[орден (нагорода)|орденами]] і [[медаль|медалями]] із комуністичною символікою. 263 сталіністи довели до смерті. Для пропаганди сталінської перемоги у селі споруджено обеліск та [[пам'ятник]] Невідомому солдатові, який також спаплюжено голодоморною символікою. 1946 року в селі знову почався голод — комуністи грабували селян, не пускали на заробітки до інших районів України. Встановлено жорсткий комуністичний режим терору та страху. |
||
| ⚫ | На початок [[1970-ті|1970-х]] років колгосп «Більшовик» мав в користуванні 3,1 тисяч [[га]] [[сільськогосподарські угіддя|сільськогосподарських угідь]], в тому числі 2,2 га [[рілля|орної землі]]. В господарстві вирощували [[зернові культури|зернові]] і [[технічні культури]], було розвинуте [[тваринництво]]. Працювали [[електростанція]], [[млин]], лісопильня. На той час в селі діяли [[середня школа]], будинок культури на 750 місць, [[бібліотека]] з фондом 12,6 тисяч [[книга|книг]], дитячі ясла, садок, [[фельдшерсько-акушерський пункт]], відділення зв'язку, ощадна каса. |
||
На території села виявлено поселення доби [[неоліт]]у, 4 поселення [[Бронзова доба|доби бронзи]] та одне періоду [[Київська Русь|Київської Русі]]. |
На території села виявлено поселення доби [[неоліт]]у, 4 поселення [[Бронзова доба|доби бронзи]] та одне періоду [[Київська Русь|Київської Русі]]. |
||
==Персоналії== |
== Персоналії == |
||
В селі народилися: |
В селі народилися: |
||
* [[Світличний Григорій Лаврентійович]] |
* [[Світличний Григорій Лаврентійович]] — [[Герой Радянського Союзу]]<ref>[http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=4271 www.warheroes.ru]{{ref-ru}}</ref>; |
||
* Людмила Павленко — член паралімпійської збірної України, майстер міжнародного класу з [[біатлон]]у і лижних гонок, чотирикратна чемпіонка світу. |
* Людмила Павленко — член паралімпійської збірної України, майстер міжнародного класу з [[біатлон]]у і лижних гонок, чотирикратна чемпіонка світу. |
||
==Джерела== |
== Джерела == |
||
{{Вікіпосилання |
{{Вікіпосилання |
||
|Тема = Дмитрівка |
|Тема = Дмитрівка |
||
| Рядок 72: | Рядок 78: | ||
|Проект = |
|Проект = |
||
}} |
}} |
||
=== Посилання === |
=== Посилання === |
||
{{reflist}} |
{{reflist}} |
||
| Рядок 81: | Рядок 88: | ||
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/5/25.html Дмитрівка на '''who-is-who.com.ua'''] |
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/5/25.html Дмитрівка на '''who-is-who.com.ua'''] |
||
{{Золотоніський повіт}} |
|||
{{Золотоніський район}} |
{{Золотоніський район}} |
||
Версія за 20:01, 7 грудня 2012
| село Дмитрівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область |  Черкаська область
|
| Район | Золотоніський |
| Рада | Дмитрівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA71040150050038919 |
| Облікова картка | Дмитрівка |
| Основні дані | |
| Населення | 1391 |
| Площа | 5,44 км² |
| Поштовий індекс | 19751 |
| Телефонний код | +380 4737 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°40′21″ пн. ш. 31°51′10″ сх. д. / 49.67250° пн. ш. 31.85278° сх. д.Координати: 49°40′21″ пн. ш. 31°51′10″ сх. д. / 49.67250° пн. ш. 31.85278° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
85 м |
| Водойми | р. Супій |
| Відстань до обласного центру |
29,8 (фізична) км[1] |
| Відстань до районного центру |
16 км |
| Найближча залізнична станція | полустанок Супій |
| Відстань до залізничної станції |
4 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Дмитрівка |
| Сільський голова | Іллічова Любов Микитівна |
| Карта | |
  Дмитрівка | |
| Мапа | |
| |
Дми́трівка — село в Україні, в Золотоніському районі Черкаської області, центр сільської ради. Населення — 1391 чоловік.
Село розташоване на річці Супій за 16 км на захід від районного центру — міста Золотоноша та за 4 км від залізничного полустанку Супій.
Історія
За переказами старожилів, село існувало ще за кріпаччини. Його засновником був кріпак Дмитренко Дмитро, який втік від поміщика і став жити в лісі, на березі річки Супій, на «старому селі», що нині за 3 км на південний захід від центру села. Після скасування Запорозької Січі Катериною ІІ в село прибуло чимало козаків, які становили половину всього населення.
Наприкінці XVIII — на початку XIX століття в Дмитрівці з'явилися поміщики — Кононович і Платковський, які, маючи родючу землю, віддавали її в оренду бідному населенню. У центрі села була церква, «монополька» та крамниця єврея.
У 70-х роках XIX століття відкрито початкову школу, а в 1912 році — 6-й клас, до якого вступило 5 учнів.
За даними на 1859 рік у власницькому і козачому селі Золотоніського повіту Полтавської губернії, мешкало 1059 осіб (460 чоловічої статі та 599 — жіночої), налічувалось 156 дворових господарств, існувала православна церква[2].
Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Піщанської волості мешкало 1466 осіб, налічувалось 254 дворових господарства, існували православна церква, школа, 2 постоялих двори, водяний і 2 вітряних млини, базари по вівторках, 4 маслобійних заводи[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2220 осіб (1089 чоловічої статі та 1131 — жіночої), з яких 2210 — православної віри[4].
Наприкінці 1917 село увійшло до складу УНР. На початку 1918 років російські провокатори спровокували конфлікти на земельному ґрунті. 1930 комуністична влада почала примушувати селян до вступу у колгосп, якому сама й дала назву — «Більшовик». Після цього вдалися до терору голодом, який спричинив масові смерті старих та дітей, а також втечу незалежних господарників на Донбас. Головою колгоспу до 1941 року був Ярмола Петро Трохимович, якого розстріляла німецька адміністрація за участь у незаконних акціях депортації односельців та організацію Голодомору. Взагалі за короткий термін німецька адміністрація ліквідувала диверсійні гнізда сталіністів, до яких належав і депутат маріонеткової Верховної Ради УРСР О. К. Слива.
369 дмитрівців насильно мобілізовані до сталінських загонів і брали участь у Другій світовій війні. 194 нагороджені бойовими орденами і медалями із комуністичною символікою. 263 сталіністи довели до смерті. Для пропаганди сталінської перемоги у селі споруджено обеліск та пам'ятник Невідомому солдатові, який також спаплюжено голодоморною символікою. 1946 року в селі знову почався голод — комуністи грабували селян, не пускали на заробітки до інших районів України. Встановлено жорсткий комуністичний режим терору та страху.
На початок 1970-х років колгосп «Більшовик» мав в користуванні 3,1 тисяч га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2,2 га орної землі. В господарстві вирощували зернові і технічні культури, було розвинуте тваринництво. Працювали електростанція, млин, лісопильня. На той час в селі діяли середня школа, будинок культури на 750 місць, бібліотека з фондом 12,6 тисяч книг, дитячі ясла, садок, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, ощадна каса.
На території села виявлено поселення доби неоліту, 4 поселення доби бронзи та одне періоду Київської Русі.
Персоналії
В селі народилися:
- Світличний Григорій Лаврентійович — Герой Радянського Союзу[5];
- Людмила Павленко — член паралімпійської збірної України, майстер міжнародного класу з біатлону і лижних гонок, чотирикратна чемпіонка світу.
Джерела
Посилання
- ↑ maps.vlasenko.net(рос.)
- ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 977)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-172. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ www.warheroes.ru(рос.)
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Ресурси інтернету
| ||||||||||||||||
