Долгої

Долгаї
Герб Долгаї
Опис герба: Щит французької форми
Родоначальник:	Seneslau II de Dolha
Близькі роди:	Ілошваї, Білкеї, Липчеї, Комлуші
Гілки роду:	Петроваї
Період:	1330—1712
Місце походження:	село Довге
Маєтки:	Довге
Замки / палаци:	Довжанський замок
Долгаї на Вікісховищі

Долга́ї, Довга́ї (угор. Dolhai, лат. de Dolha ) — угорський дворянський рід волоського походження.

Історія роду

Вже у 1411 році Долгаї володіли поселеннями в комітаті Береґ — Довге, Заднє, Бронька, Кушниця, Лисичево, Керецькі, Березники, Боржава, Шаркадь, Макарія, Négyforrás, Románpataka, а також поселеннями Розавля, Сурдок, Шієу, Петрова, Леордіна, Рускова — в комітаті Марамарош.

Відомі представники

Перший відомий предок сім'ї Долгаї(Dolhay) — Станіслав І (Hosszúmezey I Szaniszló), волоський воєвода, який близько 1330 р. разом зі своїми братами Білкей Карачоні(Bilkey Karácsonnal), Ilosvay Maxemmel és Komlósy Torpa Mihállyal на основі волоського права переселились на Закарпаття. Після смерті свого батька, троє синів — Янош, Шандор та Іштван — переїхали до села Довге. З цього моменту поселення стає резиденцією братів, так званим «possesiones capitalis», від якого рід магнатів виводить своє ім'я та предикт — de Dolha(приставка яка вказувала на головну резиденцію угорського дворянина).