Рубль: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Рубль''' — назва сучасних валют [[Росія|Росії]] (див. [[Російський рубль]]), Білорусії (див. [[Білоруський рубль]]), Придністров'я ([[Придністровський рубль]]). Російський рубль також використовується в [[Південна Осетія|Південній Осетії]] і [[Абхазія|Абхазії]]. |
'''Рубль''' — назва сучасних [[валюта|валют]] [[Росія|Росії]] (див. [[Російський рубль]]), Білорусії (див. [[Білоруський рубль]]), Придністров'я ([[Придністровський рубль]]). Російський рубль також використовується в [[Південна Осетія|Південній Осетії]] і [[Абхазія|Абхазії]]. |
||
У минулому — валюта російських республік і князівств, [[Велике князівство Московське|Великого князівства Московського]], [[ |
У минулому — валюта російських республік і князівств, [[Велике князівство Московське|Великого князівства Московського]], [[Московське Царство|Московського Царства]], [[Російська імперія|Російської імперії]] і різних утворень на її території, [[РРФСР]] (1917–1923), [[СРСР|Радянського Союзу]] (1923–1991), [[Латвія|Латвії]] (1992–1993), Україна (1992 −1996), [[Таджикистан]]у (1995–2000). Ділиться на 100 копійок. Код російського рубля відповідно до стандарту ISO 4217 — RUB (RUR до деномінації 1998 року), числовий код — 643; білоруського — BYR, числовий код — 974; придністровського — PRB (неофіційний, числового немає). |
||
== Етимологія == |
== Етимологія == |
||
Слово ''рубль'' з'явилося в давньоруських пам'ятках з [[XII століття]]. Спочатку воно не відносилося до грощової одиниці, а позначало ''обрубок'', ''кляп'', ''затичка''. Гривня лишалась |
Слово ''рубль'' з'явилося в давньоруських пам'ятках з [[XII століття]]. Спочатку воно не відносилося до грощової одиниці, а позначало ''обрубок'', ''кляп'', ''затичка''. Гривня лишалась До [[XIV століття]] основною грошовою одиницею на [[Русь|Русі]] лишалась [[гривня]]. Під час [[монголо-татарська навала|монголо-татарської навали]] (з другої половини [[XIII століття]]) срібні гривні стали ділити, рубаючи їх навпіл. Так з'явилися рублі (від слова ''рубати'', тобто ''обрубок гривні''). |
||
== В народній мові == |
|||
В СРСР та Росії має також збірне значення [[гроші|грошей]] взагалі. «Подивилася — як рублем одарила», «Гнатися за довгим рублем» (в сенсі прагнути великого і легкого заробітку), «Бити рублем» (про фінансові стягнення). |
|||
В народній мові здебільшого зустрічаються назви ''рубель'' (''рупель''), ''рубь'' (''рупь''), а також ''рублік'', ''рублішко'', ''рубльовий'', ''рублевик''. |
В народній мові здебільшого зустрічаються назви ''рубель'' (''рупель''), ''рубь'' (''рупь''), а також ''рублік'', ''рублішко'', ''рубльовий'', ''рублевик''. |
||
За СРСР використстовували зневажливу назву ''дерев'яний'' або ''рваний'' (про радянські не конвертовані рублі, на відміну від вільно конвертованої валюти). |
|||
Також використовувалися в якосты синоеімів до рубля слова ''ре'', ''целкач'', ''целковик'', ''целковий''. |
|||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
| Рядок 16: | Рядок 24: | ||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* [http://dic.academic.ru/dic.nsf/vasmer/46809/рубль Этимологический словарь русского языка. |
* [http://dic.academic.ru/dic.nsf/vasmer/46809/рубль Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964–1973. {{ref-ru}}] |
||
* [http://zavantag.com/docs/1821/index-12622-1.html?page=8 Л. |
* [http://zavantag.com/docs/1821/index-12622-1.html?page=8 Л. В. Адонина, О. С. Фисенко. Когнитивная лингвистика {{ref-ru}}] |
||
* [http://dic.academic.ru/dic.nsf/kuznetsov/54315/рубль Большой толковый словарь русского языка. — 1-е изд-е: СПб.: Норинт. С. А. Кузнецов. 1998. {{ref-ru}}] |
|||
* [http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_synonims/194166/целкаш Словарь синонимов ASIS, Тришин В. Н., 2010. {{ref-ru}}] |
|||
[[Категорія:Валюти]] |
[[Категорія:Валюти]] |
||
Версія за 03:54, 19 грудня 2012
Рубль — назва сучасних валют Росії (див. Російський рубль), Білорусії (див. Білоруський рубль), Придністров'я (Придністровський рубль). Російський рубль також використовується в Південній Осетії і Абхазії.
У минулому — валюта російських республік і князівств, Великого князівства Московського, Московського Царства, Російської імперії і різних утворень на її території, РРФСР (1917–1923), Радянського Союзу (1923–1991), Латвії (1992–1993), Україна (1992 −1996), Таджикистану (1995–2000). Ділиться на 100 копійок. Код російського рубля відповідно до стандарту ISO 4217 — RUB (RUR до деномінації 1998 року), числовий код — 643; білоруського — BYR, числовий код — 974; придністровського — PRB (неофіційний, числового немає).
Етимологія
Слово рубль з'явилося в давньоруських пам'ятках з XII століття. Спочатку воно не відносилося до грощової одиниці, а позначало обрубок, кляп, затичка. Гривня лишалась До XIV століття основною грошовою одиницею на Русі лишалась гривня. Під час монголо-татарської навали (з другої половини XIII століття) срібні гривні стали ділити, рубаючи їх навпіл. Так з'явилися рублі (від слова рубати, тобто обрубок гривні).
В народній мові
В СРСР та Росії має також збірне значення грошей взагалі. «Подивилася — як рублем одарила», «Гнатися за довгим рублем» (в сенсі прагнути великого і легкого заробітку), «Бити рублем» (про фінансові стягнення).
В народній мові здебільшого зустрічаються назви рубель (рупель), рубь (рупь), а також рублік, рублішко, рубльовий, рублевик.
За СРСР використстовували зневажливу назву дерев'яний або рваний (про радянські не конвертовані рублі, на відміну від вільно конвертованої валюти).
Також використовувалися в якосты синоеімів до рубля слова ре, целкач, целковик, целковий.