Григорович Віктор Іванович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
DixonDBot (обговорення | внесок)
м Перенесення Шаблон:Без картки на сторінку обговорення; косметичні зміни
категорії
Рядок 6: Рядок 6:
Закінчив [[1838]] [[Харківський університет|Харківський]] та [[1839]] — Дерптський (тепер [[Тартуський університет|Тартуський]]) університети.
Закінчив [[1838]] [[Харківський університет|Харківський]] та [[1839]] — Дерптський (тепер [[Тартуський університет|Тартуський]]) університети.


У 1842—1863 роках — [[професор]] кафедр історії і літератури слов'янського говору в [[Казанський університет|Казанському]], в 1848—1849 — [[Московський університет|Московському]], а у 1865—1876 роках — [[Одеський університет|Новоросійському]] (нині — [[Одеський університет|Одеський національний]]) університетах.
У 1842–1863 роках — [[професор]] кафедр історії і літератури слов'янського говору в [[Казанський університет|Казанському]], в 1848–1849 — [[Московський університет|Московському]], а у 1865–1876 роках — [[Одеський університет|Новоросійському]] (нині — [[Одеський університет|Одеський національний]]) університетах.


== Наукова діяльність ==
== Наукова діяльність ==
Рядок 14: Рядок 14:
Автор до­сліджень з [[Історія Сербії|історії Сербії]], археології і етнографії Півдня Росії («Записка антиквара про поїздку його на Калку і Калміус в Корсунську землю і на південні побережжя Дніпра й Дністра», 1874). В праці «Слов'янські наріччя» (1884) дав характеристику й української мови.
Автор до­сліджень з [[Історія Сербії|історії Сербії]], археології і етнографії Півдня Росії («Записка антиквара про поїздку його на Калку і Калміус в Корсунську землю і на південні побережжя Дніпра й Дністра», 1874). В праці «Слов'янські наріччя» (1884) дав характеристику й української мови.


У [[1844]][[1847]] здійснив подорож по слов'янських землях, що перебували під турецьким владицтвом, збираючи пам'ятники південнослов'янської писемності, що збагатили джереловідчу базу славістики («Очерк путешествия по Европейской Турции», 1848). Широко використовував візантійські джерела для вивчення історії балканських [[слов'яни|слов'ян]] («О Сербии в ее отношениях к соседним державам, преимущественно в XIV и XV столетиях», 1859, та інші).
У [[1844]][[1847]] здійснив подорож по слов'янських землях, що перебували під турецьким владицтвом, збираючи пам'ятники південнослов'янської писемності, що збагатили джереловідчу базу славістики («Очерк путешествия по Европейской Турции», 1848). Широко використовував візантійські джерела для вивчення історії балканських [[слов'яни|слов'ян]] («О Сербии в ее отношениях к соседним державам, преимущественно в XIV и XV столетиях», 1859, та інші).
Під час подорожі до південнослов'янських країн ([[1844]][[1847]]) знайшов [[Хілендарські листки]] — пам'ятку слов'янської писем­ності 11 ст., яку пізніше подарував [[Новоросійський університет|Новоросійському університету]] (зберігається в Одеській державній науковій бібліотеці ім. О. М. Горького).
Під час подорожі до південнослов'янських країн ([[1844]][[1847]]) знайшов [[Хілендарські листки]] — пам'ятку слов'янської писем­ності 11 ст., яку пізніше подарував [[Новоросійський університет|Новоросійському університету]] (зберігається в Одеській державній науковій бібліотеці ім. О. М. Горького).


== Література ==
== Література ==
Рядок 27: Рядок 27:
[[Категорія:Українські славісти]]
[[Категорія:Українські славісти]]
[[Категорія:Російські славісти]]
[[Категорія:Російські славісти]]
[[Категорія:Випускники Харківського університету]]
[[Категорія:Науковці Казанського університету]]
[[Категорія:Науковці Казанського університету]]
[[Категорія:Науковці Московського університету]]
[[Категорія:Науковці Московського університету]]
[[Категорія:Науковці Одеського університету]]
[[Категорія:Науковці Одеського університету]]
[[Категорія:Члени-кореспонденти Санкт-Петербурзької академії наук]]
[[Категорія:Уродженці Балти]]
[[Категорія:Уродженці Балти]]
[[Категорія:Народились 12 травня]]
[[Категорія:Народились 12 травня]]

Версія за 19:31, 2 січня 2013

Віктор Іванович Григорович

Ві́ктор Іва́нович ́Григоро́вич (* 30 квітня (12 травня за новим стилем). 1815, Балта, тепер Одеської області — † 19 грудня (31 грудня за новим стилем) 1876, Єлисаветград, нині Кіровоград] — найбільший російський славіст українського походження, палеограф, педагог, член-кореспондент Петербурзької АН, член багатьох іноземних наукових товариств. Один з основоположників слов'янської філології в Росії.

Біографічні відомості

Закінчив 1838 Харківський та 1839 — Дерптський (тепер Тартуський) університети.

У 1842–1863 роках — професор кафедр історії і літератури слов'янського говору в Казанському, в 1848–1849 — Московському, а у 1865–1876 роках — Новоросійському (нині — Одеський національний) університетах.

Наукова діяльність

Вив­чав пам'ятки слов'янської писемності, історичні зв'язки слов'янських літератур і мов, болгарські і македонські діалек­ти, походження та історію старослов'янської мови (праці «Спроба викладу літератури слов'ян у її найголовніших епохах», «Короткий огляд сло­в'янських літератур», обидві — 1841, «Про пра­ці, що стосуються давньої слов'янської мови до М. Смотрицького», «Зауваження про лексич­не вивчення рукописів, писаних давньосло-в'янською мовою», обидві — 1851).

Автор до­сліджень з історії Сербії, археології і етнографії Півдня Росії («Записка антиквара про поїздку його на Калку і Калміус в Корсунську землю і на південні побережжя Дніпра й Дністра», 1874). В праці «Слов'янські наріччя» (1884) дав характеристику й української мови.

У 18441847 здійснив подорож по слов'янських землях, що перебували під турецьким владицтвом, збираючи пам'ятники південнослов'янської писемності, що збагатили джереловідчу базу славістики («Очерк путешествия по Европейской Турции», 1848). Широко використовував візантійські джерела для вивчення історії балканських слов'ян («О Сербии в ее отношениях к соседним державам, преимущественно в XIV и XV столетиях», 1859, та інші). Під час подорожі до південнослов'янських країн (18441847) знайшов Хілендарські листки — пам'ятку слов'янської писем­ності 11 ст., яку пізніше подарував Новоросійському університету (зберігається в Одеській державній науковій бібліотеці ім. О. М. Горького).

Література