ГУАМ: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
м r2.7.3) (робот додав: sr:ГУАМ |
||
Рядок 90: | Рядок 90: | ||
[[ru:ГУАМ]] |
[[ru:ГУАМ]] |
||
[[sk:GUAM]] |
[[sk:GUAM]] |
||
[[sr:ГУАМ]] |
|||
[[su:GUAM Organisasi keur Démokrasi jeung Pamekaran Ékonomi]] |
[[su:GUAM Organisasi keur Démokrasi jeung Pamekaran Ékonomi]] |
||
[[sv:GUAM]] |
[[sv:GUAM]] |
Версія за 16:17, 29 січня 2013
Організація за демократію та економічний розвиток ГУАМ — регіональне об'єднання чотирьох держав: Грузії, України, Азербайджанської Республіки та Республіки Молдова. В основі утворення цієї форми співробітництва лежить єдність позицій країн із подібними політичними й економічними зовнішніми орієнтаціями. Організація була створена 1997 року для протистояння впливу Росії в регіоні й отримала підтримку Сполучених Штатів. У 1999 організація була перейменована у ГУУАМ завдяки вступу Республіки Узбекистан до неї, яка, однак, вийшла з організації 5 травня 2005, викликавши повернення початкової назви. Штаб-квартира розташована у Києві на Майдані Незалежності.
Історія утворення
Заснування політико-консультативного форуму ГУАМ у складі 4 країн (України, Азербайджану, Грузії й Молдови) відбулося 10 жовтня 1997 року в Страсбурзі під час Саміту Ради Європи, під час якого було схвалено Спільне Комюніке глав України, Грузії, Азербайджану й Молдови. У цьому документі було зафіксовано рівень політичного зближення й практичного співробітництва між країнами цієї групи, спільність позицій з ключових міжнародних проблем й процесів у пострадянському просторі.
24 квітня 1999 року під час Вашингтонського саміту президентів країн-членів до ГУАМ приєднався Узбекистан. Розширене таким чином об'єднання держав отримало назву ГУУАМ.
5 травня 2005 року президент Республіки Узбекистан оголосив про вихід з ГУУАМ, що спричинило повернення старої назви.
Співробітництво
Спільні економічні інтереси держав ГУАМ найбільше сконцентровані навколо питань транспортування прикаспійських енергоносіїв та прокладання нових транзитних маршрутів через Кавказький регіон.
Ефективним напрямком економічного співтовариства є розвиток інвестиційної діяльності між державами ГУАМ, створення спільних підприємств з переробки сільськогосподарської продукції, в галузі машинобудування, енергетики і транспорту.
Іншим важливим напрямком співпраці в межах ГУАМ — є проблеми безпеки й стабільності в регіоні. Співпраця делегацій країн ГУАМ в рамках міжнародних організацій, в першу чергу ООН та ОБСЄ, реалізується на постійній основі, що включає регулярні консультації з метою обговорення тих чи інших питань, які виникають під час роботи та торкаються інтересів країн ГУАМ, та вироблення спільних позицій. Започатковано механізм головування національних делегацій країн ГУАМ у рамках міжнародних організацій.
Зміцнення і поглиблення цієї форми співробітництва країн ГУАМ допомагає ефективнішій координації індивідуальних позицій та зусиль країн об'єднання, реалізації їхніх національних інтересів у діяльності міжнародних організацій.
Учасники об'єднання зацікавлені у всебічному розвитку співробітництва з третіми країнами та міжнародними організаціями, які виявляють інтерес до діяльності ГУАМ та можуть сприяти досягненню цілей та принципів, викладених у Ялтинській Хартії ГУАМ. З цією метою в рамках об'єднання за ініціативою України створюється інститут спостерігачів. До порядку денного 58-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН включено питання про надання ГУАМ статусу спостерігача в ГА ООН.
Структура
- Найвищим органом об'єднання ГУАМ є щорічна зустріч глав держав країн-учасниць ГУАМ.
- Виконавчим органом ГУАМ є Рада міністрів закордонних справ країн ГУАМ.
- Робочим органом ГУАМ є Комітет національних координаторів (КНК ГУАМ), до складу якого входять координатори по одному від кожної країни-учасниці ГУАМ.
- Виконання функцій інформаційного центру ГУАМ покладено на Інформаційний офіс ГУАМ у Києві. *Координацію співробітництва між країнами ГУАМ на галузевому рівні покладено на вісім Робочих груп — з питань енергетики, транспорту, з торговельно-економічних питань, з питань інформатики та телекомунікацій, культури, науки та освіти, туризму, боротьби з тероризмом, організованою злочинністю і розповсюдженням наркотиків.
Міжнародно-правові документи, прийняті в рамках ГУУАМ
- Ялтинська Хартія ГУУАМ (7.06.2001 р.);
- Конвенція держав-учасниць ГУУАМ про взаємне надання допомоги з консульських питань (7.06.2001 р.);
- Положення про Раду міністрів закордонних справ країн ГУАМ;
- Угода про створення зони вільної торгівлі між країнами-учасницями ГУАМ;
- Тимчасове положення про Інформаційний офіс ГУАМ в Києві;
- Рішення Глав держав-учасниць ГУАМ про статус спостерігачів у діяльності ГУАМ;
- Угода про співробітництво між Урядами держав-учасниць ГУАМ у сфері боротьби з тероризмом, організованою злочинністю і іншими небезпечними видами злочинів;
- Документи про співробітництво в окремих галузях.
- Бакинська декларація (планується в Баку 2007)
- Угода про привілеї та імунітети Організації за демократію й економічний розвиток — ГУАМ (планується в Баку 2007)
- Меморандум про співробітництво з питань ядерної та радіаційної безпеки (планується в Баку 2007)
Міжвідомчі органи
- Робоча група з торговельно-економічних питань.
- Робоча група з питань енергетики.
- Робоча група з питань боротьби з тероризмом, організованою злочинністю та розповсюдженням наркотиків.
Джерела
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (Жовтень 2009) |
|