Площа Згоди

Вигляд на Церкву Сен-Мадлен з Площі Згоди

Площа Згоди (фр. Place de la Concorde) — центральна площа столиці Франції міста Парижа, пам'ятка містобудування доби класицизму.

Площа Згоди є другою за величиною у Франції (після площі des Quinconces у Бордо).

Історія

Майдан, відомий тепер як Площа Згоди, бере свій початок у середині XVIII століття. Тоді, 1755 року, за наказом короля Людовика XV перший королівський архітектор Анж Жак Ґабріель розбив між Єлисейськими полями (із заходу) і садом палацу Тюїльрі (зі сходу) площу імені Людовика XV.

Спершу майдан являв собою восьмикутник, оточений ровом, по кутах якого поставили 8 алегоричних статуй, що мали символізувати головні міста Франції. Посередині площі встановили кінну статую Людовика XV роботи Бушардона та Пігаля.

З північного боку були зведені елегантні будівлі Морського міністерства та готель Де Крійон.

У 1787—90 роки через Сену перекинули Міст Згоди, який на протилежному боці впирається у будівлю Національних зборів (колишній Бурбонський палац).

Французька революція

Під час Великої французької революції статую короля на площі змінила гігантська гільйотина. Тут у велелюдній запальній людській юрбі обезголовили короля Людовика XVI та королеву Марію-Антуанетту, згодом — Дантона та Робесп'єра. У ті часи цей майдан отримав назву Площа Революції.

Свою сучасну назву площа дістала на знак примирення станів по закінченні революційного терору в 1795 році.

Єгипетський обеліск

У 1831 році єгипетський правитель Мухамед Алі Єгипетський запропонував французькому уряду луксорський обеліск Рамзеса II у подарунок. Його було доставлено до Парижа 21 грудня 1833 року і, за рішенням короля Луї-Філіппа I, встановлено в центрі Площі Згоди.

При цьому на постамент були нанесені діаграми, що зображали процес доставки 23-метрової 250-тонної споруди з Єгипту до Франції.

Подібні обеліски (т.зв. «голки Клеопатри») були так само встановлені у Лондоні та Нью-Йорку.

Позолочене навершення паризького обеліску з'явилось на ньому лише 1998 року.

У мистецтві

«Площа Згоди» — це також назва новаторського полотна Едгара Дега, яке після падіння Берліну було вивезене до СРСР й донині експонується в Ермітажі (Санкт-Петербург).