Відмінності між версіями «Савмак»

Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жодних змін в розмірі ,  8 років тому
В українській науковій мові немає слова "совєтський".
м (суміш розкладок за допомогою AWB)
(В українській науковій мові немає слова "совєтський".)
 
 
У совєтськійрадянській науці домінувала думка про те, що '''Савмак''' був рабом та очолював повстання рабів на [[Боспор]]i<ref>{{ref-ru}}''С.&nbsp;А.&nbsp;Жебелев.'' Последний Перисад и скифское восстание на Боспоре. ВДИ №&nbsp;3, 1938 г., стр. 43-71</ref>. Зараз превалює думка, що '''Савмак''' був представником династів [[Тавроскіфія|Тавроскіфії]], яка мала дружні (союзні) стосунки з [[Боспор]]ом, чи представником скіфської верхівки, присутність якої на теренах [[Боспорське царство|Боспорського царства]] археологічно підтверджено принаймі з кінця V&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.<ref>{{ref-ru}}''Яковенко Э. В.'' Скифы на Боспоре (Греко-скифские отношения в VII–III&nbsp;вв. до н. э.): Автореф.дис. … д-ра. ист. наук. М., 1985.</ref>, а сам заколот трактується як спроба ''«… збереження попереднього соціального стану участників заколоту у межах нової держави ''(Понту)'', до складу якої їх було інкорпоровано.»''<ref>{{ref-ru}}''Е.&nbsp;А.&nbsp;Молев.'' БОСПОР В ПЕРИОД ЭЛЛИНИЗМА. Издательство Нижегородского университета, Нижний Новгород, 1994. ст.-ст. 114–133.</ref>. Окремої уваги заслуговує факт широкої підтримки Савмака у Боспорі, його певні права на наслідування влади, й висилка його до Понту, можливо, у якості заручника.<ref>{{ref-ru}}Молев Е. А. УСТАНОВЛЕНИЕ ВЛАСТИ МИТРИДАТА ЕВПАТОРА НА БОСПОРЕ. «Античный мир и археология». Вып. 2. Саратов, 1974.</ref>
 
Близька, але дещо інша думка: Савмак&nbsp;— представник боспорської верхівки, знатний скіф, ''«…не виключено навіть&nbsp;— брат [[Сенамотіс]]. Його поява при дворі останнього Спартокіда не обов'язково була пов'язана з усиновленням чи вихованням його Перісадом… він міг узяти шлюб з однією з дочок Перісада чи з будь-якою з представниць боспорської верхівки… Не виключено, що внаслідок невідомих нам причин йому було заповідано боспорський трон…»''.<ref>{{ref-ru}}Виноградов Ю.&nbsp;Г.&nbsp;Вотивная надпись дочери царя Скилура из Пантикапея и проблемы истории Скифии и Боспора во II&nbsp;в. до н. э. ВДИ, 1987. №&nbsp;1.</ref>
Анонімний користувач

Навігаційне меню