Цеглинський Григорій Іванович: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
категорії, трохи більше |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Григóрій Іва́нович Цегл́инський''' ([[ |
'''Григóрій Іва́нович Цегл́инський''' ([[9 березня]] 1855—†[[1912]], ''Відень''), громадський діяч, педагог і письменник; родом з [[Калуш]]а. Брат [[Цеглинський Роман|Романа Цеглинського]]. |
||
По закінченні Віденського Університету учитель Академічної гімназії у Львові, одночасно |
По закінченні Віденського Університету учитель Академічної гімназії у Львові, одночасно редактор [[Зоря (часопис)|«Зорі»]] (1887-88) й організатор [[Руська Бесіда (театр)|театру «Руська Бесіда»]]. З 1888 директор Перемиської Держ. гімназії (до 1895 паралельних укр. класів при польській гімназії) і культ.-осв. (серед ін. спричинився до заснування 1903 року Українського Інституту для дівчат, голова «Української Бесіди»), екон. і політ. діяч. Брав активну участь у роботі товариств «Український дівочий інститут» і «Просвіта». Доклав зусиль для заснування кооперативно-економічних установ у Перемишлі, таких, як «Віра» та «Народний дім». |
||
У 1907 та 1911 обирався послом від Перемишльської землі до австрійського парламенту у Відні (член Президії Укр. Парляментарного Клубу). Помер У Відні. |
|||
== Творчий доробок == |
== Творчий доробок == |
||
Літ. діяльність припадає гол. на львівський період. Комедії, в яких Ц. критикував гал. [[міщанство]], шляхту й інтелігенцію: |
Літ. діяльність припадає гол. на львівський період. Комедії, в яких Ц. критикував гал. [[міщанство]], шляхту й інтелігенцію: |
||
* «Тато на заручинах», |
* «Тато на заручинах», |
||
* «Соколики» (1884), [[Франко Іван Якович|Іван Франко]] назвав її найкращим твором галицької драматургії; |
|||
* «Соколики» (1884), |
|||
* «Шляхта ходачкова» (1886) та ін.; |
* «Шляхта ходачкова» (1886) та ін.; |
||
* «На добродійні цілі», |
|||
* «Тато на заручинах»; |
|||
драми дидактичного характеру: |
драми дидактичного характеру: |
||
* «Ворожбит» і |
* «Ворожбит» і |
||
| Рядок 22: | Рядок 23: | ||
* {{УРЕС-1/3}} — С. 707. |
* {{УРЕС-1/3}} — С. 707. |
||
* {{МУ-97}} |
* {{МУ-97}} |
||
* [http://presscenter.ukrinform.ua/history.php?hist_id=694 Прес-центр] |
|||
* |
|||
[[Категорія:Народились 1855]] |
[[Категорія:Народились 1855]] |
||
[[Категорія:Народились 9 березня]] |
|||
[[Категорія:Випускники Віденського університету]] |
|||
[[Категорія:Українські драматурги]] |
[[Категорія:Українські драматурги]] |
||
[[Категорія:Українські економісти]] |
[[Категорія:Українські економісти]] |
||
[[Категорія:Українські педагоги]] |
[[Категорія:Українські педагоги]] |
||
[[Категорія:Посли Австрійського парламенту]] |
[[Категорія:Посли Австрійського парламенту]] |
||
[[Категорія:Діячі «Просвіти»]] |
|||
[[Категорія:Уродженці Калуша]] |
[[Категорія:Уродженці Калуша]] |
||
[[Категорія:Персоналії:Перемишль]] |
|||
[[Категорія:Померли 1912]] |
[[Категорія:Померли 1912]] |
||
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]] |
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]] |
||
Версія за 17:33, 9 березня 2013
Григóрій Іва́нович Цегл́инський (9 березня 1855—†1912, Відень), громадський діяч, педагог і письменник; родом з Калуша. Брат Романа Цеглинського.
По закінченні Віденського Університету учитель Академічної гімназії у Львові, одночасно редактор «Зорі» (1887-88) й організатор театру «Руська Бесіда». З 1888 директор Перемиської Держ. гімназії (до 1895 паралельних укр. класів при польській гімназії) і культ.-осв. (серед ін. спричинився до заснування 1903 року Українського Інституту для дівчат, голова «Української Бесіди»), екон. і політ. діяч. Брав активну участь у роботі товариств «Український дівочий інститут» і «Просвіта». Доклав зусиль для заснування кооперативно-економічних установ у Перемишлі, таких, як «Віра» та «Народний дім».
У 1907 та 1911 обирався послом від Перемишльської землі до австрійського парламенту у Відні (член Президії Укр. Парляментарного Клубу). Помер У Відні.
Творчий доробок
Літ. діяльність припадає гол. на львівський період. Комедії, в яких Ц. критикував гал. міщанство, шляхту й інтелігенцію:
- «Тато на заручинах»,
- «Соколики» (1884), Іван Франко назвав її найкращим твором галицької драматургії;
- «Шляхта ходачкова» (1886) та ін.;
- «На добродійні цілі»,
- «Тато на заручинах»;
драми дидактичного характеру:
- «Ворожбит» і
- «Кара совісти» (1895),
оп., вірші, ст., про М. Шашкевича, Т. Шевченка, Ю. Федьковича.
Література
- Цеглинський Григорій. Твори. Львів: НТШ. «Надсяння». 2003. 256 с.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с. — С. 707.
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9.
- Прес-центр
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |