Граф (титул)

Геральдична корона графа

Граф (від нім. Graf; лат. comes (букв.: «супутник»), фр. comte, англ. earl або count) — в Ранньому Середньовіччі в Західній Європі королівська посадова особа.

Короткі відомості

Титул виник в IV столітті в Римської імперії і спочатку привласнювався вищим сановникам (наприклад, лат. comes sacrarum largitionum — головний скарбник).

Європа

У Франкській державі граф володів з другої половини VI століттяа в своєму округу-графстві судовою, адміністративною і військовою владою. За ухвалою Карла II Лисого (Керсийський капітулярій, 877) посада і володіння графа стали спадковими.

Англійське earl (з скандинавського jarl) спочатку позначало вищу посадову особу, але з часів норманських королів перетворилося на почесний титул.

У період феодальної роздробленості граф — феодальний володар графства, потім (з ліквідацією феодальної роздробленості) титул вищого дворянства (жінка — графиня). Як титул формально продовжує зберігатися в більшості країн Європи з монархічною формою правління.

У Польщі титул графа (пол. Hrabia) міг надаватися королем, закордонними монархами, а пізніше і сеймом. Титул ліквідовано згідно з Березневою конституцією 1921 року.

В залежності від повноважень існували наступні різновиди титули:

• Маркграф - управитель провінції - марки
• Пфальцграф (палатин) - управитель палатинату
• Ландграф - управитель землі, наданої імператором, якому він безпосередньо підлягав
• Бургграф - управитель королівського замку

Росія

У Російські імперії титул ввів Петро I (першим його отримав в 1706 р. Борис Петрович Шереметєв). Наприкінці 19 століття було понад 300 графських родів. Графський титул у Росії ліквідовано Декретом ВЦВК і Раднаркому від 11 листопада 1917 року.

Японія

Титул графа (яп. 伯爵, はくしゃく, хакусяку) в Японії використовувався протягом 1869—1947 років. Особи, які мали цей титул, належали до стану титулованої шляхти кадзоку.

Дивіться також

• Графство
• Категорія:Графські титули в Англії
• Ландграф