Сатурн-1Б: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
м робот вилучив: id:Saturn IB (deleted) |
м Перенесено 24 інтервікі-посилань до Вікіданих (d:Q719315) |
||
Рядок 74: | Рядок 74: | ||
{{Link GA|cs}} |
{{Link GA|cs}} |
||
[[ar:ساتورن 1ب]] |
|||
[[bg:Сатурн IB]] |
|||
[[ca:Saturn IB]] |
|||
[[cs:Saturn IB]] |
|||
[[en:Saturn IB]] |
|||
[[es:Saturno IB]] |
|||
[[eu:Saturn IB]] |
|||
[[fi:Saturn IB]] |
|||
[[fr:Saturn IB]] |
|||
[[he:סטורן IB]] |
|||
[[hr:Saturn IB]] |
|||
[[hu:Saturn IB]] |
|||
[[it:Saturn IB]] |
|||
[[ja:サターンIB]] |
|||
[[nl:Saturnus IB]] |
|||
[[nn:Saturn IB]] |
|||
[[no:Saturn IB]] |
|||
[[pl:Saturn IB]] |
|||
[[pt:Saturno IB]] |
|||
[[ru:Сатурн-1Б]] |
|||
[[sk:Saturn IB]] |
|||
[[sv:Saturn IB]] |
|||
[[tr:Satürn IB]] |
|||
[[zh:土星1B號運載火箭]] |
Версія за 01:40, 27 березня 2013
Призначення | Ракета космічного призначення | |||
---|---|---|---|---|
Виробник |
Chrysler (S-I), Douglas (S-IV) | |||
Країна | США | |||
Розміри | ||||
Висота | 55,0 м | |||
Діаметр | 6,52 м м | |||
Маса | 590,000 кг кг | |||
Ступенів | 2 | |||
Вантаж | ||||
Вантаж на LEO |
15 300 кг кг | |||
Споріднені ракети | ||||
Історія запусків | ||||
Космодроми | LC-34, LC-37 та LC-39B | |||
Всього запусків | 9 | |||
Невдалих | 0 | |||
Частково невдалих | ||||
Перший ступінь | ||||
Двигуни | 8 x H-1 | |||
Тяга | 6,700 кН кН | |||
Питомий імпульс | 289 секунд с | |||
Тривалість горіння | 150 секунд с | |||
Паливо | Гас/О2 | |||
Другий S-IVB ступінь | ||||
Двигуни | 2 x RL-10 | |||
Тяга | 133 кН кН | |||
Питомий імпульс | 433 секунд с | |||
Тривалість горіння | 430 секунд с | |||
Паливо | Гас/О2 |
«Сатурн 1Б» (англ. Saturn IB) — американська ракета-носій, модернізована версія ракети-носія Сатурн-1, що має значно потужніший другий ступінь, S-IVB. На відміну від більш раннього Сатурна-1, ракета-носій Сатурн-1Б могла вивести командний і службовий відсіки або місячний модуль космічного корабля Аполлон на низьку навколоземну орбіту. Тому вона використовувалася для випробувань корабля Аполлон, поки ракета-носій Сатурн V ще не була готова. Пізніше застосовувалася в програмах Скайлеб і «Союз»—«Аполлон».
Історія створення
22 червня 1962 заступник директора НАСА по пілотованим космічним польотам Джозеф Ши представив Раді з управління пілотованими космічними польотами результати вивчення схеми місячної експедиції.
В цей же день Рада, розглянувши пропозицію, одностайно вирішила:
- політ на Місяць з використанням ракети «Сатурн С-5» і стикування на місячній орбіті є найбільш прийнятним;
- необхідно негайно розпочати роботи по двоступеневій ракеті «Сатурн С-1В» (майбутня «Сатурн-1В») з запуском в середині 1965;
- необхідно негайно розпочати роботи за місячним модулю;
- продовжити роботи по ракеті «Нова».
Ці рішення були повідомлені керівництву НАСА. 28 червня 1962 нарешті було досягнуто повне порозуміння і в керівництві НАСА, про що було офіційно заявлено 11 липня 1962 року в Вашингтоні. Ця заява поклала край всім розбіжностям і відкрила пряму дорогу для робіт по місячній експедиції зі стикуванням на місячній орбіті, хоча ще майже півроку тривали спроби Консультативного комітету з науки при Президентові США (PSAC) змінити позицію НАСА.
Такий вибір пояснювався більш ранньою можливою датою посадки на Місяць в порівнянні з іншими схемами і меншою (на 10-15%) вартістю. Крім ракети «Сатурн С-5» для польотів на орбіті навколо Землі передбачалося використовувати двоступеневу ракету «Сатурн С-1В», другий ступінь якої представляла б собою третю сходинку S-IVB від ракети «Сатурн С-5». У той же час повинні тривати дослідження за варіантом прямої схеми з екіпажем з двох осіб і ракетою «Сатурн С-5», а також по ракеті «Нова».
Створення ракети-носія «Сатурн С-1В» було ініційовано за наполяганням Роберта Гілрута, який вважав, що для випробувань командного модуля корабля «Аполлон» на навколоземній орбіті ракета «Сатурн С-1» або «Сатурн-1» явно слабенька.
Конструкція
Ракета-носій «Сатурн С-1В» (згодом її назвали «Сатурн-1В») представляла собою подальший розвиток ракети «Сатурн-1» і призначалася спочатку для відпрацювання командного модуля штатної комплектації, як в безпілотному, так і пілотованому варіантах.
Перший ступінь S-IB відрізнявся від аналогічного для «Сатурна-1» збільшеним об'ємом паливних баків і наявністю 8 форсованих двигунів H-1 тягою 93 тонни кожен.
Другий ступінь S-IVB був оснащена одним двигуном J-2 фірми «Рокетдайн», що працює на рідкому кисні і водні, з тягою 102 тонни. Вона була уніфікована з третім ступенем ракети «Сатурн-5». При стартовій вазі 570 тонн ракета-носій «Сатурн-1В» могла виводити на орбіту корисний вантаж масою 18 тонн.
Використання
Перший запуск цієї ракети відбувся 26 лютого 1966 року.
Посилання
- http://www.apollosaturn.com/
- http://www.spaceline.org/rocketsum/saturn-Ib.html
- NASA Marshall Spaceflight Center, http://ntrs.nasa.gov/archive/nasa/casi.ntrs.nasa.gov/19740021163_1974021163.pdf Skylab Saturn IB Flight Manual, 30 September 1972
- http://ntrs.nasa.gov/archive/nasa/casi.ntrs.nasa.gov/19710065502_1971065502.pdf Saturn launch vehicles