Стеногалинні види: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Ykvach (обговорення | внесок) |
Ykvach (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
* Константинов А.С. Общая гидробиология. — М., 1967. |
* Константинов А.С. Общая гидробиология. — М., 1967. |
||
{{ecology-stub}} |
{{ecology-stub}} |
||
{{ocean-stub}} |
|||
[[Категорія:Гідробіологія]] |
[[Категорія:Гідробіологія]] |
||
Версія за 07:40, 13 квітня 2013
Стеногалинні види — це організми (переважно риби), що здатні існувати лише у вузькому діапазоні солоності.[1] Термін походить від «steno» — вузький, і «haline» — солоність. Стеногалинними є більшість прісноводних організмів, які гинуть потрапляючи до моря, а також більшість морських організмів є стеногалинними і не можуть існувати в умовах розпріснення. Серед прісноводних риб можна відзначити карася китайського (Carassius auratus), як типовий стеногалинний вид, а серед морських — пікшу (Melanogrammus aeglefinus), яка абсолютно не витримує розпріснення.
Протилежним терміном є «евригалинність». Евригалинними видами називають організми, що існують в умовах нестабільної солоності, таких як лимани, гирла річок, і здатні витримувати широкий діапазон солоності.
Див. також
Література
Джерела
- Константинов А.С. Общая гидробиология. — М., 1967.
|
Це незавершена стаття з екології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з океанології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |