Мясоєдов Григорій Григорович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
EmausBot (обговорення | внесок)
м Перенесено 1 інтервікі-посилань до Вікіданих (d:Q654547)
Немає опису редагування
Рядок 24: Рядок 24:
| Сайт = http://www.bibliotekar.ru/k98-Myasoedov/index.htm
| Сайт = http://www.bibliotekar.ru/k98-Myasoedov/index.htm
}}
}}

{{commonscat|Grigoriy Myasoyedov}}
{{Портал|Мистецтво}}


'''Мясоєдов Григорій Григорович''' ({{н}}[[19 квітня|7(19) квітня]] [[1834]], с. Паньково, нині Новодеревеньковського району Орловської області — [[17 грудня]] [[1911]], [[Полтава]]) — [[Російська імперія|російський]] [[живописець]].
'''Мясоєдов Григорій Григорович''' ({{н}}[[19 квітня|7(19) квітня]] [[1834]], с. Паньково, нині Новодеревеньковського району Орловської області — [[17 грудня]] [[1911]], [[Полтава]]) — [[Російська імперія|російський]] [[живописець]].

Версія за 12:22, 18 квітня 2013

Мясоєдов Григорій Григорович
Мясоедов Григорий Григорьевич
Портрет Г. Г. Мясоєдова роботи Іллі Рєпіна, 1904
Народження 7(19) квітня 1834
с. Паньково Новодеревеньковського району Орловської області
Смерть 18(31) грудня 1911
  Полтава
Поховання Полтава
Країна Російська імперія
Жанр живопис
Навчання Петербурзька академія мистецтв (1862)
Діяльність скульптор, художник
Роботи в колекції Chess museumd, Tyumen Regional Museum of Fine Artsd, Російський музей, Національний музей у Варшаві, Єкатеринбурзький музей образотворчих мистецтв, Третьяковська галерея, National Pushkin Museumd і Харківський художній музей
Нагороди
Large gold medal of the Imperial Academy of Arts
Сайт bibliotekar.ru/k98-Myasoedov/index.htm

CMNS: Мясоєдов Григорій Григорович у Вікісховищі

Мясоєдов Григорій Григорович (нар.7(19) квітня 1834, с. Паньково, нині Новодеревеньковського району Орловської області — 17 грудня 1911, Полтава) — російський живописець.

Біографія

Мясоєдов Григорій Григорович народився 7(19) квітня 1834 у с. Паньково, нині Новодеревеньковського району Орловської області. У 18561862 рр. навчався у Петербурзькій академії мистецтв. Вчився у А. Г. Маркова і Т. А. Неффа.

У 18631868 рр. як пансіонер АМ перебував у Німеччині, Іспанії, Франції. З 1870 р. — академік, з 1893 р. — дійсний член петербурзької АМ. Один з організаторів і активних діячів Товариства пересувних художніх виставок.

У 1889 р. завдяки сприянню полтавського лікаря О. О. Волкенштейна (познайомився у Москві під час відвідин Л. М. Толстого) Мясоєдов придбав у полтавському передмісті Павленках садибу з великим фруктовим садом, парком та ставком, де оселився з родиною. У Мясоєдова бували художники М. О. Ярошенко, В. К. Менк, М. М. Ґе, І. К. Пархоменко, В. О. Волков, скульптор Л. В. Позен, письменник І. О. Бунін (мав дачу в Павленках, мешкав поряд з Мясоєдовим; в «Щоденнику» Буніна є запис від 15 серпня 1894, що художник пише його портрет у саду своєї садиби). Дружні стосунки встановилися з В. Г. Короленком.

У 1899 р. художник написав і подарував місту завісу для нового театру [1] (зберігається у Полтавському краєзнавчому музеї), згодом був його почесним художником-консультантом.

Мясоєдов організував у 1894 р. у Полтаві школу малюнку і живопису, яка існувала кілька років. Подібну школу пізніше відкрив І. К. Пархоменко, якому Мясоєдов допоміг посібниками і матеріалами. Учениця художника М. Е. Бухгейм заснувала дитячий гурток малюнку.

У 1909 р. завдяки ініціативі Мясоєдова утворився музичний гурток у складі 12 чоловік, зокрема до нього входили піаністка М. А. Шимкова, скрипалі Ф. Ф. Климентов, В. С. Оголевець. Того ж року Мясоєдов відвідав садибу професора Шимкова «Маринці» Кобеляцького повіту; восени ставив у театрі живі картини до поеми Т. Шевченка «Катерина».

17 грудня 1911 р. художник помер [2].

Посмертне вшанування

Григорій Мясоєдов заповідав поховати себе без церковного обряду на садибі, у саду, поблизу будинку, де він жив понад 20 років. Але полтавська поліція «з санітарних міркувань» це заборонила. 20 грудня 1911 р. його поховано на міському кладовищі, а 24 грудня (з одержанням дозволу) перепоховано на садибі.

У 1912 р. на могилі встановлено обеліск з сірого граніту (висота 2 м) з написом: «Выдающийся русский художник Г. Г. Мясоєдов. 1834—1911». Поруч — рельєфне бронзове зображення палітри з пензлями.

На фасаді відновленого за його малюнками будинку встановлено меморіальну дошку. Після смерті Мясоєдова його син Іван (також художник) влаштував у 1912 і 1913 рр. виставки творів батька, а згодом розпродав більшу частину робіт разом з колекцією картин художників-передвижників, яка належала Мясоєдову.

Твори Мясоєдова зберігаються в Третьяковській галереї, Київському музеї російського мистецтва, Полтавському художньому музеї та ін.

На території колишньої садиби тепер розташована Полтавська гравіметрична обсерваторія.

Ім'ям Г. Г. Мясоєдова названо вулицю і провулок.

Творчість

Жанрові картини Мясоєдова правдиво передають убогість і безправ'я селянства («Земство обідає», 1872, Третяковська галерея), велич і поезію селянської праці («Косарі», 1887, Російський музей, Ленінград).

Григорій Мясоєдов звертався також до історичних тем («Читання маніфесту 19 лютого 1861 року», 1873, Третяковська галерея).

У Полтаві Мясоєдов створив полотна: «Читання «Крейцерової сонати» Л. М. Толстого» (1893), «Спокуса», «Портрет селянської дівчини» (обидві — 1897), «Старий з книгою» (1902), «На шляху до знань» (1904); написав пейзажі «Осінній ранок», «Дорога в лісі» та ін.

Примітки

  1. Просвітницький будинок ім. М. В. Гоголя
  2. Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 571 [1]

Посилання