Теорія Редже

Теорія Редже (метод полюсів Редже, метод комплексних кутових моментів) - в квантовій механіці та квантовій теорії поля метод описання та дослідження розсіяння елементарних частинок, що ґрунтується на формальному аналітичному продовженні парціальних амплітуд з області фізичних значень моменту імпульсу M=ћJ, J= 0, 1, 2, ... в область комплексних значень J. Метод був введений італійським фізиком Туліо Редже при вивченні аналітичних властивостей квантовомеханічної амплітуди розсіяння.

Особливості

Математичні дослідження процесу розсіяння показали, що резонанси та зв'язані стани в амплітуді розсіяння з'являються серіями, кожну з яких характеризує певна функціональна залежність між моментом та квадратом маси (в енергетичних одиницях): J=a(t) (тут t - змінна Мандельштама, що є квадратом маси). При цьому резонанси даної серії виникають лише при тих масах, для яких функція a(t) дорівнює цілому невід'ємному числу (0, 1, 2, ...), що є спіном резонансу. Ця функціональна залежність називається траєкторією полюса Редже. В парціальній амплітуді розсіяння це явище описується доданками, що мають вигляд полюса: b(t)1/(J-a(t)).