Фрегат: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Addbot (обговорення | внесок)
м Вилучення 52 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q161705
Рядок 4: Рядок 4:


== Вітрильні фрегати ==
== Вітрильні фрегати ==
У [[XIII]]-[[XVI|XVI століттях]] назву '''фрегат''' мали вітрильно-гребні посильні [[Судно|судна]] при [[галера]]х. Фрегати мали 4-5 пар [[Весло|весел]] і косе [[вітрило]]. В далеких походах фрегати зазвичай [[Буксирування|буксирувалися]] [[Флагманський корабель|флагманською]] галерою.
У [[XIII]]-[[XVI|XVI століттях]] назву '''фрегат''' малий вітрильно-гребні посильні [[Судно|судна]] при [[галера]]х. Фрегати мали 4-5 пар [[Весло|весел]] і косе [[вітрило]]. В далеких походах фрегати зазвичай [[Буксирування|буксирувалися]] [[Флагманський корабель|флагманською]] галерою.
[[Файл:La Boudeuse.jpg|міні|праворуч|250пкс|Французький фрегат ''La Boudeuse''. Середина XVIII століття.]]
[[Файл:La Boudeuse.jpg|міні|праворуч|250пкс|Французький фрегат ''La Boudeuse''. Середина XVIII століття.]]



Версія за 15:40, 16 липня 2013

Флагман українських ВМС фрегат «Гетьман Сагайдачний». 1994 рік.

Фрега́т (нід. fregat) — клас ескортних військових кораблів. Назва «фрегат» виникла за асоціацією з назвою роду тропічних птахів, споріднених з пеліканами і бакланами. Фрегати, що залітають далеко в море, здатні супроводжувати кораблі за будь-якої погоди на великій відстані від берега. Вважається, що термін походить зі сленгу англійських моряків.

Вітрильні фрегати

У XIII-XVI століттях назву фрегат малий вітрильно-гребні посильні судна при галерах. Фрегати мали 4-5 пар весел і косе вітрило. В далеких походах фрегати зазвичай буксирувалися флагманською галерою.

Французький фрегат La Boudeuse. Середина XVIII століття.

Приблизно з XVII століття, фрегатами називали найбільш великі вітрильно-гребні судна шхерного флоту. Крім звичайного вітрильного озброєння фрегати мали 12-18 пар весел. Артилерійське озброєння сягало до 38 гармат на одній гарматній палубі. Найбільш відомими були дюнкеркські фрегати маневренні і швидкохідні судна дюнкеркських піратів, які здійснювали на них напади на кораблі Об'єднаних провінцій.

З XVIII століття термін «фрегат» почав трактуватися ширше, означаючи, фактично, будь-який легкий швидкохідний корабель, здатний до самостійних дій. Класичні фрегати епохи вітрильного флоту були створені у Франції в середині XVIII століття. Це були тримачтові кораблі середнього розміру тоннажем близько 1000 тонн, на двох палубах яких розташовувалось до 62 гармат. Фрегати призначалися для крейсерування на морських комунікаціях і дальньої розвідки. Найбільші фрегати включалися в бойову лінію. Такі фрегати називалися лінійними фрегатами.

З середини XIX століття на фрегати почали ставити парові машини і гребні колеса, а потім — гребні гвинти. Такі кораблі іменувалися пароплавофрегатами. З 1860 року пароплавофрегати з броньованим корпусом називалися броненосними фрегатами. Подальша еволюція броненосних фрегатів призвела до появи нового класу кораблів — крейсерів.

Сучасні фрегати

Англійський фрегат Loch Fada. 1944 рік.

Вдруге у світовій історії, класифікаційний термін фрегат, був введений напередодні Другої світової війни у ВМС Великобританії для виділення класу середніх ескортних кораблів, що перевершують за водотоннажністю і озброєння кораблі класу корвет, але більш легких, ніж есмінець. В Британських ВМС, фрегати призначалися, головним чином, для боротьби з підводними човнами противника і супроводу конвоїв. Фрегати мали на озброєнні 122-мм гармати, 20-мм і 76-мм автомати, торпедні апарати, бомбомети. Поступаючись есмінцям за швидкістю, озброєнням і розмірами, вони були дешевші, тому могли закладатися в достатніх кількостях, на верфях непристосованих до будівництва кораблів класу есмінець. В системі класифікації ВМФ СРСР ці кораблі прирівнювалися до класу «сторожовий корабель» (СКР).

В післявоєнний час, внаслідок розвитку корабельних систем озброєння, головним чином радіоелектронних засобів та керованої ракетної зброї (КРЗ), і внаслідок занепаду епохи великих артилерійських кораблів, клас «фрегат», за прикладом англійців, був виділений в новий самостійний клас у ВМС більшості морських держав. З 1975 року у ВМС США кораблі водотоннажністю від 3000 до 6000 тонн з керованою ракетною зброєю, призначені для протиповітряної і протичовнової оборони виділені в самостійний клас фрегати і отримали літерні позначення підкласів: FF (фрегат) і FFG (фрегат КРЗ).

Фрегат ВМС США Simpson (FFG 56)

Сучасні фрегати — основний клас ескортних бойових кораблів. Призначені для пошуку і знищення підводних човнів, протиповітряної і протиракетної оборони кораблів і транспортів при діях в складі корабельних ударних угруповань або ордерів авіаносних з'єднань, десантних загонів чи конвоїв. Повна водотоннажність фрегатів сягає 4-5 тисяч тонн, швидкість ходу 30-35 вузлів. На озброєнні маються протикорабельні, протичовнові крилаті ракети, зенітні ракети і артилерія, торпедами і мінами. Можуть нести один-два палубних вертольоти.

У флотах світу нараховується близько 350 фрегатів. На озброєнні ВМС України стоїть один фрегат «Гетьман Сагайдачний» (U130) проекту 1135П. З озброєння зняті старі фрегати «Севастополь» (U132), «Миколаїв» (U133) і «Дніпропетровськ» (U134) проекту 1135М.

Див. також

Література

  • Морський енциклопедичний довідник = Морской энциклопедический справочник (рос.). — Під ред. акад. М. М. Ісакіна. — Ленінград : «Судостороение», 1987. — Т. 2 (О-Я). — С. 392.
  • Військово-морський словник = Военно-морской словарь (рос.). — Під. ред. маршала М. В. Огаркова. — Москва : «Воениздат», 1990. — С. 786.
  • Доценко В. Флоти XX сторіччя // Історія військово-морського мистецтва = История военно-морского искусства (рос.). — Під. ред. В. І. Куроєдова. — Москва : ЭКСМО, 2003. — Т. 2. — 825 с. — ISBN 5-699-04857-X.

Посилання