Гайдош Іштван Ференцович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Ehlla911 (обговорення | внесок)
1525 редагувань
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 17: Рядок 17:
}}
}}


'''Гайдош Іштван Ференцович''' — український політик.
'''Іштван Ференцович Гайдош ''' (*[[5 травня]] [[1971]], [[Берегове]]) — угорський політик в Україні, народний депутат України 7 скликання від Партії регіонів.

Один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали [[Звернення депутатів від Партії регіонів і КПУ до польського Сейму|зверення до Сейму Республіки Польща]] з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942-1944 років. Цей крок перший Президент України [[Леонід Кравчук]] кваліфікував як національну зраду.<ref>[http://www.day.kiev.ua/uk/news/120713-leonid-kravchuk-zayava-148-ukrayinskih-deputativ-antigromadskiy-antinacionalniy-krok Леонід КРАВЧУК: «Заява 148 українських депутатів – антигромадський, антинаціональний крок, що може бути прирівняний до національної зради»]</ref>

== Біографія ==


Народний депутат України, член фракції Партії регіонів (з 12.2012), член Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з 12.2012); голова координаційної ради українсько-угорської секції Закарпатської торгово-промислової палати (з 2001); голова Демократичної партії угорців України (з 2005).
Народний депутат України, член фракції Партії регіонів (з 12.2012), член Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з 12.2012); голова координаційної ради українсько-угорської секції Закарпатської торгово-промислової палати (з 2001); голова Демократичної партії угорців України (з 2005).


Народився 5 травня 1971 (місто Берегове, Закарпатська область); угорець; батько Ференц Ференцович (1938) і мати Марта Юліївна (1945) - пенсіонери; дружина Ірина Василівна (1975) - медсестра, завідувач аптеки; сини Іштван (1997) і Михайло (1998).
Народився , Закарпатська область); угорець; батько Ференц Ференцович (1938) і мати Марта Юліївна (1945) - пенсіонери; дружина Ірина Василівна (1975) - медсестра, завідувач аптеки; сини Іштван (1997) і Михайло (1998).


'''Освіта''': Тульський політехнічний інститут (1988-1991); Державний університет «Львівська політехніка» (1993-1995), інженер-механік, «Автомобілі та автомобільне господарство»; Ужгородський державний інститут інформатики, економіки і права, факультет права.
'''Освіта''': Тульський політехнічний інститут (1988-1991); Державний університет «Львівська політехніка» (1993-1995), інженер-механік, «Автомобілі та автомобільне господарство»; Ужгородський державний інститут інформатики, економіки і права, факультет права.
Рядок 46: Рядок 50:
==Посилання==
==Посилання==
*[http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_exdeputat?d_id=5610&skl=5 сайт ВРУ]
*[http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_exdeputat?d_id=5610&skl=5 сайт ВРУ]

== Примітки ==
{{reflist}}


{{Politic-stub}}
{{Politic-stub}}
[[Категорія:Уродженці Берегового]]
[[Категорія:Уродженці Берегового]]
[[Категорія:Члени СДПУ (о)]]
[[Категорія:Члени СДПУ (о)]]
[[Категорія:Угорські політики]]
[[Категорія:Народні депутати України 4-го скликання]]
[[Категорія:Народні депутати України 4-го скликання]]
[[Категорія:Народні депутати України 7-го скликання]]
[[Категорія:Народні депутати України 7-го скликання]]

Версія за 23:41, 17 липня 2013

Іштван Ференцович Гайдош
Народився 5 травня 1971(1971-05-05) (52 роки)
Яноші
Громадянство Україна Україна
Діяльність політик, державний діяч
Alma mater Тульський державний університетd
Членство Верховна Рада України VII скликання і Верховна Рада України IV скликання
Посада народний депутат України[1] і народний депутат України[2]
Партія СДПУ(о)
Нагороди
орден «За заслуги» II ступеня орден «За заслуги» III ступеня

Іштван Ференцович Гайдош (*5 травня 1971, Берегове) — угорський політик в Україні, народний депутат України 7 скликання від Партії регіонів.

Один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали зверення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942-1944 років. Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду.[3]

Біографія

Народний депутат України, член фракції Партії регіонів (з 12.2012), член Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з 12.2012); голова координаційної ради українсько-угорської секції Закарпатської торгово-промислової палати (з 2001); голова Демократичної партії угорців України (з 2005).

Народився , Закарпатська область); угорець; батько Ференц Ференцович (1938) і мати Марта Юліївна (1945) - пенсіонери; дружина Ірина Василівна (1975) - медсестра, завідувач аптеки; сини Іштван (1997) і Михайло (1998).

Освіта: Тульський політехнічний інститут (1988-1991); Державний університет «Львівська політехніка» (1993-1995), інженер-механік, «Автомобілі та автомобільне господарство»; Ужгородський державний інститут інформатики, економіки і права, факультет права.

Нар. деп. України 7 склик. з 12.2012 від Партії регіонів, № 74 в списку. На час виборів: Берегівський міський голова, безпартійний.

Нар. деп. України 4 склик. 04.2002-04.2006, виб. окр. № 72, Закарп. обл., висунутий СДПУ(О). За 31.71%, 7 суперників. На час виборів: голова Берегівської райдержадміністрації, член СДПУ(О). Член фракції СДПУ(О) (05.2002-01.2005), член фракції СПУ (з 01.2005), секретар Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з 06.2002).

  • 1993-1998 - директор, ТОВ "Нумінатор".
  • 04.1998-03.2000 - голова, Берегівська райрада.
  • 01.2000-04.2002 - голова, Берегівська райдержадмін.
  • З 04.2006 - Берегівський міський голова.

Засновник Асоціації прикордонних самоврядувань Берегівщини "Береггат" (2000).

Член СДПУ(О) (01.1998-01.2005), секретар Берегівського райкому СДПУ(О) (1998-2002), заступник секретаря Закарпатського обкому СДПУ(О) (2000-2002); 1-й заступник секретаря Закарпатського обкому СДПУ(О) (2002-2005); член Політради СДПУ(О) (03.2003-01.2005).

Голова Ради представників громадських організацій національних меншин України (09.2003-05.2006); заступник голови Форуму угорських громадських організацій Закарпаття (з 2001); голова Демократичної спілки угорців України (з 12.2002).

Орден "За заслуги" III (08.2004), II ступенів (08.2011).

Захоплення: футбол.

Посилання

Примітки

  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  2. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  3. ↑ Леонід КРАВЧУК: «Заява 148 українських депутатів – антигромадський, антинаціональний крок, що може бути прирівняний до національної зради»


політик Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гайдош_Іштван_Ференцович&oldid=13034361