Шипшина: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
м Перенесено 1 інтервікі-посилань до Вікіданих (d:Q34687) |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
'''Шипшина''' — дикорослий рід рослин родини [[Розові|трояндових (розових)]]. |
'''Шипшина''' — дикорослий рід рослин родини [[Розові|трояндових (розових)]]. |
||
| ⚫ | |||
Настоянки, [[сироп]]и, [[відвар]]и з [[плід|плодів]] шипшини використовуються у медицині при захворюваннях печінки, [[Авітамінози|авітамінозах]] тощо. |
|||
Збирається в кінці серпня, коли рослина має плід червоного кольору. |
|||
== Будова шипшини == |
== Будова шипшини == |
||
| Рядок 41: | Рядок 35: | ||
Має складні листки, сітчасте жилкування, черешковий вид листку, стебло з камбієм, стрижневу кореневу систему, дві сім'ядолі (належить до класу Дводольні). Шипшина голчаста — ''Rosa acicularis Lindl''. |
Має складні листки, сітчасте жилкування, черешковий вид листку, стебло з камбієм, стрижневу кореневу систему, дві сім'ядолі (належить до класу Дводольні). Шипшина голчаста — ''Rosa acicularis Lindl''. |
||
== |
== Систематика == |
||
Точне число видів шипшини поки ще не встановлено у зв'язку з тим, щоще не вироблені критерії для розрізнення надзвичайної безлічі перехідних форм. За сучасними оцінками різних авторів рід включає від 190 (Wissemann, 2003) до 400-500 (Хржановський, 1958, Бузунова, 2001) дикорослих видів. Такий розкид оцінок пов'язаний з існуючими протиріччями в [[систематика рослин|систематиці]] цього роду, які не були вирішені і з привнесенням в неї молекулярно-генетичних методів. Протягом XVIII-XXI ст. систематиками було описано понад 3 000 видів та внутрішньовидових [[таксон]]ів шиповников<ref>[http://www.ipni.org/ipni/advPlantNameSearch.do;jsessionid=F886AEBA6BC5B0488B980BCF80885D21?find_family=&find_genus=Rosa&find_species=&find_infrafamily=&find_infragenus=&find_infraspecies=&find_authorAbbrev=&find_includePublicationAuthors=on&find_includePublicationAuthors=off&find_includeBasionymAuthors=on&find_includeBasionymAuthors=off&find_publicationTitle=&find_isAPNIRecord=on&find_isAPNIRecord=false&find_isGCIRecord=on&find_isGCIRecord=false&find_isIKRecord=on&find_isIKRecord=false&find_rankToReturn=all&output_format=normal&find_sortByFamily=on&find_sortByFamily=off&query_type=by_query&back_page=plantsearch [[IPNI]]]</ref> |
|||
=== Різновиди === |
|||
[[Файл:Шипшина1.JPG|thumb|ліворуч|300px|Плід]] |
[[Файл:Шипшина1.JPG|thumb|ліворуч|300px|Плід]] |
||
В Україні велика різноманітність шипшин (близько 50 видів). Серед них найчастіше трапляються: |
В Україні велика різноманітність шипшин (близько 50 видів). Серед них найчастіше трапляються: |
||
| Рядок 51: | Рядок 49: | ||
== Заготівля та використання плодів == |
== Заготівля та використання плодів == |
||
| ⚫ | |||
Збирають плоди в період їхньої стиглості, наприкінці серпня — у вересні; збирати слід обережно, вручну, у брезентових чи інших рукавицях, безпосередньо з куща, причому тільки цілі яскраво-червоні, незіпсовані плоди, коли вони ще тверді, намагаючись не м'яти їх. Перестиглі плоди стають соковитими, м'якими й збирати їх важче. Складати плоди слід у кошики, обтягнуті тканиною, збирання слід закінчити до настання заморозків. Свіжозібрані плоди треба негайно сушити. |
Збирають плоди в період їхньої стиглості, наприкінці серпня — у вересні; збирати слід обережно, вручну, у брезентових чи інших рукавицях, безпосередньо з куща, причому тільки цілі яскраво-червоні, незіпсовані плоди, коли вони ще тверді, намагаючись не м'яти їх. Перестиглі плоди стають соковитими, м'якими й збирати їх важче. Складати плоди слід у кошики, обтягнуті тканиною, збирання слід закінчити до настання заморозків. Свіжозібрані плоди треба негайно сушити. |
||
Сушать плоди в добре нагрітих печах, на залізних листах або сітках, трохи відкривши заслінку й трубу печі для витягування вологи. Щоб краще використати обсяг печі для сушіння найбільшої кількості ягід, сітки з ягодами ставлять на цеглинах у 2—3 ряди, але при цьому треба стежити, щоб повітря мало вільний доступ до всіх ягід і щоб ягоди не підгоріли. Можна їх сушити в плодоовочевих сушарках при температурі 80—90° С, а в південних районах — на сонці. Сухі ягоди шипшини оранжево-червоні, смак кислувато-солодкий, вони без запаху. |
Сушать плоди в добре нагрітих печах, на залізних листах або сітках, трохи відкривши заслінку й трубу печі для витягування вологи. Щоб краще використати обсяг печі для сушіння найбільшої кількості ягід, сітки з ягодами ставлять на цеглинах у 2—3 ряди, але при цьому треба стежити, щоб повітря мало вільний доступ до всіх ягід і щоб ягоди не підгоріли. Можна їх сушити в плодоовочевих сушарках при температурі 80—90° С, а в південних районах — на сонці. Сухі ягоди шипшини оранжево-червоні, смак кислувато-солодкий, вони без запаху. |
||
Настоянки, [[сироп]]и, [[відвар]]и з [[плід|плодів]] й коренів шипшини здавна застосовували в [[народна медицина|народній медицині]] у випадку [[захворювання печінки]], [[шлунково-кишковий тракт|шлунково-кишкового тракту]], [[Авітамінози|авітамінозах]] тощо. При катарі шлунка зі зниженою кислотністю застосовують настій з 3 столових ложок ягід шипшини на 1 л води по 1/2 склянки 3 рази на день. |
|||
<center><gallery> |
<center><gallery> |
||
| Рядок 65: | Рядок 66: | ||
* {{ЕУ}} |
* {{ЕУ}} |
||
* [http://earthpapers.net/gibridizatsiya-polimorfizm-i-filogeneticheskie-otnosheniya-vidov-roda-rosa-l Шанцер И. А. Гибридизация, полиморфизм и филогенетические отношения видов рода Rosa L.] {{ref-ru}} |
|||
* [http://www.econf.rae.ru/pdf/2010/04/c51ce410c1.pdf Трошина А. И., Стручкова Ю. Ю. Общая характеристика семейства розоцветные] {{ref-ru}} |
|||
{{botany-stub}} |
{{botany-stub}} |
||
Версія за 21:25, 26 серпня 2013
| Шипшина | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Шипшина — дикорослий рід рослин родини трояндових (розових).
Будова шипшини
Має складні листки, сітчасте жилкування, черешковий вид листку, стебло з камбієм, стрижневу кореневу систему, дві сім'ядолі (належить до класу Дводольні). Шипшина голчаста — Rosa acicularis Lindl.
Систематика
Точне число видів шипшини поки ще не встановлено у зв'язку з тим, щоще не вироблені критерії для розрізнення надзвичайної безлічі перехідних форм. За сучасними оцінками різних авторів рід включає від 190 (Wissemann, 2003) до 400-500 (Хржановський, 1958, Бузунова, 2001) дикорослих видів. Такий розкид оцінок пов'язаний з існуючими протиріччями в систематиці цього роду, які не були вирішені і з привнесенням в неї молекулярно-генетичних методів. Протягом XVIII-XXI ст. систематиками було описано понад 3 000 видів та внутрішньовидових таксонів шиповников[1]
Різновиди
В Україні велика різноманітність шипшин (близько 50 видів). Серед них найчастіше трапляються:
- Шипшина собача (Rosa canina L.) Шипшина собача росте на всій території України на схилах, узліссях, уздовж доріг та на пустищах як бур'ян.
- Шипшина корична (R. cinnamomea L.) Поширена на Поліссі і в Лісостепу. Кущ з сизувато-зеленими часто опушеними листками й характерним яблуневим запахом пагонів.
- Шипшина зморшкувата (R. rugosa Thunb.) Кущ з опушеними шипами і виразно зморшкуватими листками, поширений переважно в культурі.
- Шипшина яблунева (R. pomifera Herrm.) Відзначається темно-рожевими пелюстками, округлими пурпуровими плодами (до 3 см завдовжки), поширена по чагарникових заростях, кам'янистих відслоненнях і на пісках лісостепової частини України.
- Шипшина голчаста (Rosa acicularis Lindl) росте у лісовій і степовій зонах, у горах (до альпійського поясу), зазвичай, на лісових галявинах, у заростях чагарників, на берегах річок, струмків, вологих і степових луках, на схилах і кам'янистих розсипах.
Заготівля та використання плодів
Плоди деяких видів (зокрема коричної) містять багато вітаміну С, цукру, каротину тощо.
Збирають плоди в період їхньої стиглості, наприкінці серпня — у вересні; збирати слід обережно, вручну, у брезентових чи інших рукавицях, безпосередньо з куща, причому тільки цілі яскраво-червоні, незіпсовані плоди, коли вони ще тверді, намагаючись не м'яти їх. Перестиглі плоди стають соковитими, м'якими й збирати їх важче. Складати плоди слід у кошики, обтягнуті тканиною, збирання слід закінчити до настання заморозків. Свіжозібрані плоди треба негайно сушити.
Сушать плоди в добре нагрітих печах, на залізних листах або сітках, трохи відкривши заслінку й трубу печі для витягування вологи. Щоб краще використати обсяг печі для сушіння найбільшої кількості ягід, сітки з ягодами ставлять на цеглинах у 2—3 ряди, але при цьому треба стежити, щоб повітря мало вільний доступ до всіх ягід і щоб ягоди не підгоріли. Можна їх сушити в плодоовочевих сушарках при температурі 80—90° С, а в південних районах — на сонці. Сухі ягоди шипшини оранжево-червоні, смак кислувато-солодкий, вони без запаху.
Настоянки, сиропи, відвари з плодів й коренів шипшини здавна застосовували в народній медицині у випадку захворювання печінки, шлунково-кишкового тракту, авітамінозах тощо. При катарі шлунка зі зниженою кислотністю застосовують настій з 3 столових ложок ягід шипшини на 1 л води по 1/2 склянки 3 рази на день.
-
Квітка -
Плід
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Шанцер И. А. Гибридизация, полиморфизм и филогенетические отношения видов рода Rosa L. (рос.)
- Трошина А. И., Стручкова Ю. Ю. Общая характеристика семейства розоцветные (рос.)
|
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |