Рифампіцин: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Albedo (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
[[Зображення:Rifampicin.png|right|400px|thumb|Рифампіцин]]

'''Рифампіци́н''', або '''рифампі́н''' - це [[бактерії|бактерицидний]] [[антибіотик]] [[рифампіцинова група|рифампіцинової групи]]. Це напівсинтетична речовина, яку отримують з бактерії ''Amycolatopsis rifamycinica'', також відомої як ''Amycolatopsis mediterranei'' та ''Streptomyces mediterranei''. Для позначення рифампіцину використовують скорочення RIF, RMP, RD, RA та R.
'''Рифампіци́н''', або '''рифампі́н''' - це [[бактерії|бактерицидний]] [[антибіотик]] [[рифампіцинова група|рифампіцинової групи]]. Це напівсинтетична речовина, яку отримують з бактерії ''Amycolatopsis rifamycinica'', також відомої як ''Amycolatopsis mediterranei'' та ''Streptomyces mediterranei''. Для позначення рифампіцину використовують скорочення RIF, RMP, RD, RA та R.
[[Зображення:Image-Rifampicin.png|right|400px|thumb|Рифампіцин]]


Рифампіцин зазвичай використовують для лікування мікобактеріальних інфекцій, у тому числі туберкульозу та лепри. Використовується також у боротьбі із стійким до метіциліну стафілококом (''Staphylococcus aureus'') у комбінації із фусидовою кислотою. Також рифампіцин уживають для профілактики інфекцій ''Neisseria meningitidis'' (менінгококу).
Рифампіцин зазвичай використовують для лікування мікобактеріальних інфекцій, у тому числі туберкульозу та лепри. Використовується також у боротьбі із стійким до метіциліну стафілококом (''Staphylococcus aureus'') у комбінації із фусидовою кислотою. Також рифампіцин уживають для профілактики інфекцій ''Neisseria meningitidis'' (менінгококу).

Версія за 18:58, 25 лютого 2008

Рифампіцин

Рифампіци́н, або рифампі́н - це бактерицидний антибіотик рифампіцинової групи. Це напівсинтетична речовина, яку отримують з бактерії Amycolatopsis rifamycinica, також відомої як Amycolatopsis mediterranei та Streptomyces mediterranei. Для позначення рифампіцину використовують скорочення RIF, RMP, RD, RA та R.

Рифампіцин зазвичай використовують для лікування мікобактеріальних інфекцій, у тому числі туберкульозу та лепри. Використовується також у боротьбі із стійким до метіциліну стафілококом (Staphylococcus aureus) у комбінації із фусидовою кислотою. Також рифампіцин уживають для профілактики інфекцій Neisseria meningitidis (менінгококу).

Рифампіцин важливий у боротьбі із Listeria species, Neisseria gonorrhoeae, Haemophilus influenzae та Legionella pneumophila. Але рифампіцинова монотерапія не є ефективною, бо бактерії швидко пристосовуються до цього антибіотику. Зазвичай рифампіцин використовують у комбінації з дапзоном або клофациміном. Деякі бактерії, такі як Enterobacteriaceae, Acinetobacter та Pseudomonas, стійкі до рифампіцину.

Рифампіцин є інгібітором ДНК-залежної РНК полімерази бактерій приєднуючись до бета-субчастини цього ферменту та блокуючи транскрипцію та, таким чином, наступну трансляцію (експресію білків).