Іберійська плита: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
IvanBot (обговорення | внесок) м →Мезозой: replaced: млн. р → млн р (3) |
м виправлення помилок та неточностей |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
== Неопротерозой == |
== Неопротерозой == |
||
Іберійська плита виникла під час [[Кадомська складчастість|Кадомського орогенезу]] |
Іберійська плита виникла під час [[Кадомська складчастість|Кадомського орогенезу]] наприкінці неопротерозою, близько 650-550 млн років тому, на краю [[Гондвана|Гондвани]], через [[Акреція (геологія)|акрецію]] з [[острівна дуга|острівними дугами]] [[Центрально-Іберійська плита|Центрально-Іберійської плити]], [[плита Осса-Морена|плити Осса-Морена]], [[Південно-Португальська плита|Південно-Португальської плити]]. Три плити ніколи не відокремлювались істотно одна від одної з того часу (Лопес-Гіхарро тощо, 2008). |
||
== Мезозой == |
== Мезозой == |
||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
За часів [[суперконтинент]]у [[Пангея]], Іберійська плита була приєднана до [[Арморика (мікроконтинент)|Арморики]] (Північна Франція). Під час розпаду Пангеї за часів [[рання крейда|ранньої крейди]], [[Біскайська затока]] почала відкриватися близько 126 млн років і завершила на 85 млн років тому. Це створило [[Біскайська абісальна рівнина|Біскайську абісальну рівнину]]. В цей час Іберійська плита обертається проти годинникової стрілки по відношенню до Євразії. Це викликало субдукцію Лігурійського басейну на східній стороні, з утворенням [[Кордильєра-Бетика|Кордильєри-Бетика]]. 85 млн років тому Атлантичний океан почав відкриватися між Ірландією і Гренландією, з фіксацією стану Біскайської затоки, як [[авлакоген]]у. |
За часів [[суперконтинент]]у [[Пангея]], Іберійська плита була приєднана до [[Арморика (мікроконтинент)|Арморики]] (Північна Франція). Під час розпаду Пангеї за часів [[рання крейда|ранньої крейди]], [[Біскайська затока]] почала відкриватися близько 126 млн років і завершила на 85 млн років тому. Це створило [[Біскайська абісальна рівнина|Біскайську абісальну рівнину]]. В цей час Іберійська плита обертається проти годинникової стрілки по відношенню до Євразії. Це викликало субдукцію Лігурійського басейну на східній стороні, з утворенням [[Кордильєра-Бетика|Кордильєри-Бетика]]. 85 млн років тому Атлантичний океан почав відкриватися між Ірландією і Гренландією, з фіксацією стану Біскайської затоки, як [[авлакоген]]у. |
||
У пізньому [[тріас |
У пізньому [[тріас]]і і [[юрський період|ранній юрі]] було два етапи ріфтогенезу на західній околиці Іберії. [[Іберійська абісальна рівнина]], на захід від узбережжя Португалії та Іспанії, утворюється 126 млн років тому, яка відокремила Іберійську плиту від [[Велика Ньюфаундлендська банка|Великої Ньюфаундлендської банки]], Галіцької банки і [[Флеміш-Кап]] час розколу 118 млн років. На початку крейди , 110 млн років тому ріфтогенез відбувається на заході і північному заході. |
||
У мезозої, пізньої юри Африка розпочинає рух на схід, і відкривається [[Паратетіс]]. Від нього залишились осадові породи на сході плити і у центральній частині Іспанії. Два етапи ріфтогенезу відбулося на сході, один — з пізнього перму до тріасу, а другий — з пізньої юри до ранньої крейди. |
У мезозої, пізньої юри Африка розпочинає рух на схід, і відкривається [[Паратетіс]]. Від нього залишились осадові породи на сході плити і у центральній частині Іспанії. Два етапи ріфтогенезу відбулося на сході, один — з пізнього перму до тріасу, а другий — з пізньої юри до ранньої крейди. |
||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
== Кайнозой == |
== Кайнозой == |
||
Зв'язок обертання Іберійської плити з утворенням [[Піренеї |
Зв'язок обертання Іберійської плити з утворенням [[Піренеї]]в було важко упевнено розшифрувати. Детальні аеромагнітні вимірювання шельфу морського дна Ньюфаундлендської Великої банки, показали, що Іберія мігрувала разом з Африканською плитою з кінця крейди до середини еоцену, з розширенням межі плити на захід від Біскайської затоки. Рух плити припинився, через виникнення стиснення вздовж Піренеїв. |
||
З кінця олігоцену, Іберійська плита рухається як частина Євразійської плити, з межею між Євразією та Африкою, розташованою уздовж [[Гібралтар-Азорська система розломів|Гібралтар-Азорської системи розломів]]<ref>{{cite journal |author=Grimaud, S.; Boillot, G.; Collette, B.J.; Mauffret, A.; Miles; P.R.; Roberts, D.B. |journal=Marine Geology |title=Western extension of the Iberian-European plate-boundary during early Cenozoic (Pyrenean) convergence: a new model |volume=45 |issue=1-2 |pages=63−77 |year=1982 |month=January |doi=10.1016/0025-3227(82)90180-3 }}</ref><ref>{{Cite journal |title=Western extension of the Iberian-European plate boundary during the Early Cenozoic (Pyrenean) convergence: A new model — Comment |author=JL Olivet, JM Auzende, P Beuzart |journal=Marine Geology |volume=53 |issue=3 |pages=237−238 |year=1983 |month=September |doi=10.1016/0025-3227(83)90078-6 }}</ref><ref>{{cite journal |author=S. Grimaud, G. Boillot, B.J. Collette, A. Mauffret, P.R. Miles and D.B. Roberts |title=Western extension of the Iberian-European plate boundary during the Early Cenozoic (Pyrenean) convergence: A new model — Reply |journal=Marine Geology |volume=53 |issue=3 |pages=238−239 |year=1983 |month=September |doi=10.1016/0025-3227(83)90079-8}}</ref>. |
З кінця олігоцену, Іберійська плита рухається як частина Євразійської плити, з межею між Євразією та Африкою, розташованою уздовж [[Гібралтар-Азорська система розломів|Гібралтар-Азорської системи розломів]]<ref>{{cite journal |author=Grimaud, S.; Boillot, G.; Collette, B.J.; Mauffret, A.; Miles; P.R.; Roberts, D.B. |journal=Marine Geology |title=Western extension of the Iberian-European plate-boundary during early Cenozoic (Pyrenean) convergence: a new model |volume=45 |issue=1-2 |pages=63−77 |year=1982 |month=January |doi=10.1016/0025-3227(82)90180-3 }}</ref><ref>{{Cite journal |title=Western extension of the Iberian-European plate boundary during the Early Cenozoic (Pyrenean) convergence: A new model — Comment |author=JL Olivet, JM Auzende, P Beuzart |journal=Marine Geology |volume=53 |issue=3 |pages=237−238 |year=1983 |month=September |doi=10.1016/0025-3227(83)90078-6 }}</ref><ref>{{cite journal |author=S. Grimaud, G. Boillot, B.J. Collette, A. Mauffret, P.R. Miles and D.B. Roberts |title=Western extension of the Iberian-European plate boundary during the Early Cenozoic (Pyrenean) convergence: A new model — Reply |journal=Marine Geology |volume=53 |issue=3 |pages=238−239 |year=1983 |month=September |doi=10.1016/0025-3227(83)90079-8}}</ref>. |
||
Продовження обертання Іберійської плити на початку міоцену ще раз відокремив Іберійську плиту від Євразії відкривши [[коридор Бетіка]] з'єднавши Середземне море з Атлантичним океаном. Через подальше обертання Іберійської плити, закрився коридор Бетіка близько 5960 тисяч років тому під час [[Мессінський період|Мессінського періоду]] [[міоцен]]у, викликаючи [[Мессінська соленосна криза|Мессінську соленосну кризу]], період, коли Середземне море випарувалося повністю або частково. |
Продовження обертання Іберійської плити на початку міоцену ще раз відокремив Іберійську плиту від Євразії відкривши [[коридор Бетіка]] з'єднавши Середземне море з Атлантичним океаном. Через подальше обертання Іберійської плити, закрився коридор Бетіка близько 5960 тисяч років тому під час [[Мессінський період|Мессінського періоду]] [[міоцен]]у, викликаючи [[Мессінська соленосна криза|Мессінську соленосну кризу]], період, коли Середземне море випарувалося повністю або частково. |
||
== Геологія Піренейського півострова == |
== Геологія Піренейського півострова == |
||
Версія за 18:13, 27 вересня 2013
Іберійський мікроконтинент охоплює не тільки Піренейський півострів, але і Корсику, Сардинію, Балеарські острови, Бріансонську зону й Пеннінські Альпи. Наразі Іберійська плита є частиною Євразійської плити[1]
Неопротерозой
Іберійська плита виникла під час Кадомського орогенезу наприкінці неопротерозою, близько 650-550 млн років тому, на краю Гондвани, через акрецію з острівними дугами Центрально-Іберійської плити, плити Осса-Морена, Південно-Португальської плити. Три плити ніколи не відокремлювались істотно одна від одної з того часу (Лопес-Гіхарро тощо, 2008).
Мезозой
За часів суперконтиненту Пангея, Іберійська плита була приєднана до Арморики (Північна Франція). Під час розпаду Пангеї за часів ранньої крейди, Біскайська затока почала відкриватися близько 126 млн років і завершила на 85 млн років тому. Це створило Біскайську абісальну рівнину. В цей час Іберійська плита обертається проти годинникової стрілки по відношенню до Євразії. Це викликало субдукцію Лігурійського басейну на східній стороні, з утворенням Кордильєри-Бетика. 85 млн років тому Атлантичний океан почав відкриватися між Ірландією і Гренландією, з фіксацією стану Біскайської затоки, як авлакогену.
У пізньому тріасі і ранній юрі було два етапи ріфтогенезу на західній околиці Іберії. Іберійська абісальна рівнина, на захід від узбережжя Португалії та Іспанії, утворюється 126 млн років тому, яка відокремила Іберійську плиту від Великої Ньюфаундлендської банки, Галіцької банки і Флеміш-Кап час розколу 118 млн років. На початку крейди , 110 млн років тому ріфтогенез відбувається на заході і північному заході.
У мезозої, пізньої юри Африка розпочинає рух на схід, і відкривається Паратетіс. Від нього залишились осадові породи на сході плити і у центральній частині Іспанії. Два етапи ріфтогенезу відбулося на сході, один — з пізнього перму до тріасу, а другий — з пізньої юри до ранньої крейди.
На півдні відкладення карбонатів і уламкових порід, сформували мілководний шельф в кінці тріасу. Активний рифтогенез відбувся 190 — 160 млн років тому. За цей час ріфтогенез відокремив Північну Америку і Африку утворивши трансформну зону (Andeweg, 2002 ).
Кайнозой
Зв'язок обертання Іберійської плити з утворенням Піренеїв було важко упевнено розшифрувати. Детальні аеромагнітні вимірювання шельфу морського дна Ньюфаундлендської Великої банки, показали, що Іберія мігрувала разом з Африканською плитою з кінця крейди до середини еоцену, з розширенням межі плити на захід від Біскайської затоки. Рух плити припинився, через виникнення стиснення вздовж Піренеїв.
З кінця олігоцену, Іберійська плита рухається як частина Євразійської плити, з межею між Євразією та Африкою, розташованою уздовж Гібралтар-Азорської системи розломів[2][3][4].
Продовження обертання Іберійської плити на початку міоцену ще раз відокремив Іберійську плиту від Євразії відкривши коридор Бетіка з'єднавши Середземне море з Атлантичним океаном. Через подальше обертання Іберійської плити, закрився коридор Бетіка близько 5960 тисяч років тому під час Мессінського періоду міоцену, викликаючи Мессінську соленосну кризу, період, коли Середземне море випарувалося повністю або частково.
Геологія Піренейського півострова
Ядро Піренейського півострова складається з блоку герцинського кратону відомого як Іберійський масив. На північному сході він обмежений Піренейським складчастим поясом, а на південному сході обмежений Кордильера-Бетіка. Це подвійне пасмо частина Альпійського поясу. На заході півострів обмежено континентальною межею утвореною бідною магмою часів відкриття Атлантичного океану. Герцинський складчастий пояс головним чином покритий мезозойськими і третинними породами на сході, але тим не менш, має виходи на поверхню — Іберійське пасмо та каталонські прибережні хребти.
Примітки
- ↑ Schmid, Stefan M. Description of the Western and Central Alps. Geologisch-Paläontologisches Institut, University of Basel.
{{cite web}}: Недійсний|deadurl=404(довідка) - ↑ Grimaud, S.; Boillot, G.; Collette, B.J.; Mauffret, A.; Miles; P.R.; Roberts, D.B. (January 1982). Western extension of the Iberian-European plate-boundary during early Cenozoic (Pyrenean) convergence: a new model. Marine Geology. 45 (1-2): 63−77. doi:10.1016/0025-3227(82)90180-3.
- ↑ JL Olivet, JM Auzende, P Beuzart (September 1983). Western extension of the Iberian-European plate boundary during the Early Cenozoic (Pyrenean) convergence: A new model — Comment. Marine Geology. 53 (3): 237−238. doi:10.1016/0025-3227(83)90078-6.
- ↑ S. Grimaud, G. Boillot, B.J. Collette, A. Mauffret, P.R. Miles and D.B. Roberts (September 1983). Western extension of the Iberian-European plate boundary during the Early Cenozoic (Pyrenean) convergence: A new model — Reply. Marine Geology. 53 (3): 238−239. doi:10.1016/0025-3227(83)90079-8.
| ||||||||||||||||||
