Слуховий апарат: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок) |
|||
Рядок 14: | Рядок 14: | ||
[[en:Hearing aid]] |
[[en:Hearing aid]] |
||
[[Категорія:Акустика]] |
[[Категорія:Акустика]] |
||
[[Категорія:Засоби реабілітації]] |
|||
{{Доробити}} |
{{Доробити}} |
Версія за 14:11, 1 жовтня 2013
Слухові апарати — це звукопідсилюючі прилади, застосовувані при стійкому зниженні слуху. Перші пристосування, призначені для підвищення порогу чутності, були виключно акустичними і мали вигляд ріжка, вузька частина якого вставлялася у вухо. Сьогодні хворі мають можливість вибрати найбільш підходящий для них слуховий апарат або застосувати бінауральне слухопротезування. Клінічні досліди довели, що у разі застосування відразу двох слухових апаратів, навіть якщо одне вухо абсолютно нічого не чує, є реальна можливість набагато ефективніше виокремлювати мовні звуки. А значить, люди, що використовують два слухових апарати одночасно, можуть отримувати набагато більше звукової інформації[1].
Слухові апарати бувають
- кишенькові - дуже прості в управлінні, але досить незручні своєю громіздкістю і обмеженими можливостями налаштування;
- завушні - найбільш широко використовуваний тип протезів. Вони компактні і ергономічні, зовні практично невидимі (основна частина приладу знаходиться за вухом), видима ж частина представляє з себе виготовлений за індивідуальним зліпком внутрішньовушний вкладиш. Більшість моделей завушних протезів можна підключати до телевізора або приймача;
- внутрішньовушні - це слухові апарати, що вставляються безпосередньо у вухо, а тому корпус приладу повинен детально повторювати форму вушної раковини, а також слухового проходу і зовнішнього вуха.