Східноєвропейська платформа: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Basio (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:267830205.jpg|праворуч|400пкс|Східноєвропейська платформа]] |
[[Файл:267830205.jpg|праворуч|400пкс|Східноєвропейська платформа]] |
||
'''Східноєвропейська платформа''' (Руська платфо́рма) — одна з найбільших, відносно стійких ділянок континентальної [[земна кора|земної кори]], що належить до числа |
'''Східноєвропейська платформа''' (Руська платфо́рма) — одна з найбільших, відносно стійких ділянок континентальної [[земна кора|земної кори]], що належить до числа давніх (дорифейських) платформ. Займає значну частину Сх. і Півн. Європи, від [[Скандинавські гори|Скандинавських гір]] до [[Урал]]у і від [[Баренцове море|Баренцового]] до [[Чорне море|Чорного]] і [[Каспійське море|Каспійського морів]]. |
||
Межа платформи проходить вздовж [[Тіманський кряж|Тіманського кряжу]] і по узбережжю [[Кольський півострів|Кольського п-ова]], а також по лінії, що перетинає [[Середньоєвропейська рівнина|Середньоєвропейську рівнину]] поблизу [[Варшава|Варшави]] і йде через [[Балтійське море]] і південну частину п-ова [[Ютландія]]. |
Межа платформи проходить вздовж [[Тіманський кряж|Тіманського кряжу]] і по узбережжю [[Кольський півострів|Кольського п-ова]], а також по лінії, що перетинає [[Середньоєвропейська рівнина|Середньоєвропейську рівнину]] поблизу [[Варшава|Варшави]] і йде через [[Балтійське море]] і південну частину п-ова [[Ютландія]]. |
Версія за 14:39, 8 листопада 2013
Східноєвропейська платформа (Руська платфо́рма) — одна з найбільших, відносно стійких ділянок континентальної земної кори, що належить до числа давніх (дорифейських) платформ. Займає значну частину Сх. і Півн. Європи, від Скандинавських гір до Уралу і від Баренцового до Чорного і Каспійського морів.
Межа платформи проходить вздовж Тіманського кряжу і по узбережжю Кольського п-ова, а також по лінії, що перетинає Середньоєвропейську рівнину поблизу Варшави і йде через Балтійське море і південну частину п-ова Ютландія.
Консолідація фундаменту припадає на пізній протерозой. Фундамент складений метаморфічними і магматичними породами докембрію, розчленованими глибинними розломами на тектонічні блоки, які занурені на різну глибину. Найбільшими виступами фундаменту є Балтійський щит та Український щит. Чохол платформи складений слабодеформованими осадовими, частково вулканічними породами від рифейського до антропогенового віку. З фундаментом пов'язані родовища металів, пегматитів, апатитів, з чохлом — нафти, газу, вугілля, солей фосфоритів, чорних і рідкісних металів, мін. вод. У зах. і центр. частині Руської плити, що лежить між Балтійським і Українським щитами, підмурівок відносно підведений і залягає неглибоко, місцями вище за рівень океану, утворюючи Білоруську і Воронезьку антеклізи. Від Балтійського щита їх відділяє Балтійська синекліза, а від Українського — система ґрабеноподібних западин Прип'ятсько-Дніпровсько-Донецького авлакогену.
З породами фундаменту пов'язані залізні руди (Криворізький залізоруд. бас., Курська магнітна аномалія (КМА), Костомукша в Карелії, Кіруна в Швеції та ін.), руди нікелю, міді, титану, слюди, пегматити, поклади апатиту (Хібінські родов.) та ін. Осадовий чохол містить поклади газу та нафти (Волгоуральська нафтогазоносна провінція, Прип'ятська і Дніпровсько-Донецька западини — Дніпрово-Прип'ятська нафтогазоносна провінція, Балтійсько-Переддобрузька нафтогазоносна провінція, Прикаспійська синекліза), родовища кам. і калійних солей (Верхньокамський соленосний басейн, Прип'ятський калієносний басейн та ін.), викопного вугілля (Львівсько-Волинський вугільний басейн, Донецький вугільний басейн, Підмосковний буровугільний басейн), фосфоритів, бокситів, вапняків, доломітів. Син. — Руська платформа.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
|