Вигодовський Павло Хомич: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
|||
| Рядок 39: | Рядок 39: | ||
== Біографія == |
== Біографія == |
||
Майбутній декабрист народився [[1802]] року в селі Ружична [[Проскурівський повіт|Проскурівського повіту]] [[Подільська губернія|Подільської губернії]] (нині у складі міста [[Хмельницький]]). Син заможного селянина Тимофія Дунцова. Щоб мати змогу навчатися та потрапити на державну службу, Павлові вдалося прибрати прізвище польського дворянина Вигодовського. За даними краєзнавця Сергія Єсюніна, 1819 року юнак утік із дому та добрався до [[Теофіполь|Теофіполя]], де його прийняли в католицьке училище [[тринітарії|тринітаріїв]]. При всупі Павло дав згоду прийняти католицьку віру, помінявши при цьому і своє прізвище на Вигодовський <ref>''Сергій Єсюнін'' Вулиці Хмельницького. — Тернопіль, 2005. — С. 19.</ref> |
Майбутній декабрист народився [[1802]] року в селі Ружична [[Проскурівський повіт|Проскурівського повіту]] [[Подільська губернія|Подільської губернії]] (нині у складі міста [[Хмельницький]]). Син заможного селянина Тимофія Дунцова. Щоб мати змогу навчатися та потрапити на державну службу, Павлові вдалося прибрати прізвище польського дворянина Вигодовського. За даними краєзнавця Сергія Єсюніна, 1819 року юнак утік із дому та добрався до [[Теофіполь|Теофіполя]], де його прийняли в католицьке училище [[тринітарії|тринітаріїв]]. При всупі Павло дав згоду прийняти католицьку віру, помінявши при цьому і своє прізвище на Вигодовський <ref>''Сергій Єсюнін'' Вулиці Хмельницького. — Тернопіль, 2005. — С. 19.</ref>. |
||
За даними історика історика П. Г. Усенка, Павло навчався в училищі села Привороття [[Ушицький повіт|Ушицького повіту]] (нині село [[Подільське (Кам'янець-Подільський район)|Подільське]] [[Кам'янець-Подільський район|Кам'янець-Подільського району]]) та в Теофіпольській повітовій народній школі (тоді містечко [[Теофіполь]], нині селище міського типу) <ref>''Усенко П. Г.'' Вигодовський (Дунцов) Павло Хомич // {{ЕІУ/1}} — С. 504.</ref>. |
|||
Від 1819 року секретар професора Хенцинського в [[Рівне|Рівному]], від 1823 року — канцелярист рівненського земського суду, від 1824 року — писар у канцелярії волинського цивільного губернатора ([[Житомир]]). |
Від 1819 року секретар професора Хенцинського в [[Рівне|Рівному]], від 1823 року — канцелярист рівненського земського суду, від 1824 року — писар у канцелярії волинського цивільного губернатора ([[Житомир]]). |
||
| Рядок 53: | Рядок 53: | ||
== Увічнення пам'яті == |
== Увічнення пам'яті == |
||
Іменем Вигодовського було названо вулицю в селі Ружична, яке 1981 року стало мікрорайоном [[Хмельницький|Хмельницького]]. |
Іменем Вигодовського було названо вулицю в селі Ружична, яке 1981 року стало мікрорайоном [[Хмельницький|Хмельницького]] <ref>''Сергій Єсюнін'' Вулиці Хмельницького. — Тернопіль, 2005. — С. 19.</ref>. |
||
== Примітки == |
|||
<references/> |
|||
== Література == |
== Література == |
||
Версія за 10:55, 9 березня 2008
| Павло Хомич Вигодовський | |
|---|---|
 акварель Миколи Бестужева, 1828 | |
| Ім'я при народженні | Павло Тимофійович Дунцов |
| Народився |
1802 Ружична, нині у складі Хмельницького |
| Помер |
24 грудня 1881 Іркутськ |
| Громадянство | Російська імперія |
| Діяльність | чернець |
| Відомий завдяки | декабрист |
Павло́ Хоми́ч Вигодо́вський (* 1802, Ружична, нині у складі Хмельницького — † 12 грудня (24 грудня за новим стилем) 1881, Іркутськ, Росія) — чиновник, декабрист. Єдиний серед декабрастів мав селянське походження.
Біографія
Майбутній декабрист народився 1802 року в селі Ружична Проскурівського повіту Подільської губернії (нині у складі міста Хмельницький). Син заможного селянина Тимофія Дунцова. Щоб мати змогу навчатися та потрапити на державну службу, Павлові вдалося прибрати прізвище польського дворянина Вигодовського. За даними краєзнавця Сергія Єсюніна, 1819 року юнак утік із дому та добрався до Теофіполя, де його прийняли в католицьке училище тринітаріїв. При всупі Павло дав згоду прийняти католицьку віру, помінявши при цьому і своє прізвище на Вигодовський [1].
За даними історика історика П. Г. Усенка, Павло навчався в училищі села Привороття Ушицького повіту (нині село Подільське Кам'янець-Подільського району) та в Теофіпольській повітовій народній школі (тоді містечко Теофіполь, нині селище міського типу) [2].
Від 1819 року секретар професора Хенцинського в Рівному, від 1823 року — канцелярист рівненського земського суду, від 1824 року — писар у канцелярії волинського цивільного губернатора (Житомир).
Улітку 1825 року І.Іванов прийняв Павла Вигодовського до Товариства з'єднаних слов'ян.
Заарештували Вигодовського 19 лютого (3 березня за новим стилем) 1826 року в Житомирі. За тиждень його допровадили на допит до Санкт-Петербурга, а 2(14) березня замкнули в Петропавлівській фортеці. Залишався в'язнем до 15(27) лютого 1827 року.
Покарано Вигодовського за сьомим розрядом — «знав про задум царевбивства та належав до таємного товариства зі знанням мети»: направлено на дворічну каторгу (термін робіт надалі скоротили наполовину) з подальшим поселенням у Сибіру.
Увічнення пам'яті
Іменем Вигодовського було названо вулицю в селі Ружична, яке 1981 року стало мікрорайоном Хмельницького [3].
Примітки
- ↑ Сергій Єсюнін Вулиці Хмельницького. — Тернопіль, 2005. — С. 19.
- ↑ Усенко П. Г. Вигодовський (Дунцов) Павло Хомич // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — С. 504.
- ↑ Сергій Єсюнін Вулиці Хмельницького. — Тернопіль, 2005. — С. 19.
Література
- Вигодовський Павло Хомич // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1978. — Т. 2 : Боронування — Гергелі. — 542, [2] с., [30] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 217.
- Усенко П. Г. Вигодовський (Дунцов) Павло Хомич // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — С. 504.
- Богданова М. М. Декабрист-крестьянин П. Ф. Дунцов-Выгодовский. — Иркутск, 1959.
- Сергій Єсюнін. Вулиці Хмельницького. — Тернопіль, 2005. — С. 19.