Гордіан I

Марк Антоній Гордіан Семпроніан Роман Африкан
Marcus Antonius Gordianus Sempronianus Romanus Africanus
Марк Антоній Гордіан Семпроніан Роман Африкан
Імператор
Початок правління:	22 березня 238 разом з Гордіаном II
Кінець правління:	12 квітня 238
Попередник:	Максимін Фракієць
Наступник:	Пупієн і Бальбін
Дата народження:	бл. 159
Місце народження:	Фригія
Країна:	Римської імперії
Дата смерті:	12 квітня 238(0238-04-12)
Місце смерті:	Карфаген
Дружина:	Фабія Орестілла
Діти:	1. син Гордіан II 2. донька Антонія Гордіана

Марк Антоній Гордіан Семпроніан Роман Африкан (лат. Marcus Antonius Gordianus Sempronianus Romanus Africanus), також відомий як Гордіан I, (*159 — †12 квітня 238) — давньоримський імператор, що правив у 238 р. (Рік шістьох імператорів).

Походження та родина

Про ранні роки та походження Гордіана відомо мало; немає достовірних даних про його родину. Відомо, що Гордіан був відомим сенатором. Його преномен і номен Марк Антоній дають змогу вважати, що його предки по батьківській лінії отримали римське громадянство за часів тріумвірату Марка Антонія. Його когномен Гордіан наводить на думку, що його рід походить з Анатолії, скоріш за все, з Галатії чи Каппадокії.

Згідно з «Історією Августів», матір'ю Гордіана була Ульпія Гордіана, а батьком — римський сенатор Мецій Марулл. Сучасні історики мають сумнів щодо імені батька, на відміну від матері, про яку інформація є досить достовірною. Історію родини Гордіана можна вгадати по написах. Ім'я Семпроніан у його імені може вказувати на зв'язок з його матір'ю чи бабкою. В Анкарі, в Туреччині було знайдено поховальний напис, в якому йдеться про Семпронію Роману, доньку імперського секретаря Семпронія Акіли. Можливо, Гордіан був пов'язаний з родом Семпроніїв.

Також згідно з «Історією Августів» дружиною Гордіана була Фабія Орестілла (бл. 165 — до 238), яка через свого батька Фульва Антоніна була нащадком римських імператорів Антоніна Пія та Марка Аврелія. Сучасні історики спростовують цю інформацію і вважають, що дружина Гордіана була онукою грецького софіста Ірода Аттика. Від своєї дружини Гордіан мав сина Гордіана II та доньку Антонію Гордіану (мати майбутнього імператора Гордіана III).

Гордіан пройшов усі ступені cursus honorum і зрештою став сенатором. Його політична кар'єра почалася порівняно пізно і, можливо, замолоду він вивчав риторику та літературу. Під час служби в армії Гордіан командував III Легіоном Scythica, коли той був розміщений у Сирії. У 216 р. Гордіан був губернатором римської провінції Британія, за правління Геліогабала був консулом-суфектом. Написи у Британії, де зустрічається його ім'я, частково стерті, з чого можна зробити припущення, що під час свого губернаторства Гордіан міг викликати імператорське незадоволення.

Попри те, що Гордіан здобув необмежену популярність розкішними іграми та видовищами, які він організовував на посаді еділа, його розсудливий та замкнутий спосіб життя не викликав підозри у Каракалли, на чию честь Гордіан написав довгу епічну поему «Антоніни». Гордіан стримував свій політичний вплив протягом хаотичного царювання династії Северів, що дає змогу казати про його особисту нелюбов до інтриг.

Прихід до влади

За правління Александра Севера, Гордіан (який був уже літньою людиною) став у 223 р. консулом, а після закінчення терміну консульських повноважень в результаті жеребкування отримав у губернаторство Африку. Під час його промагістратури Максимін Фракієць вбив Александра Севера та захопив трон.

Максимін не був популярним імператором і загальне незадоволення, викликане його деспотичним правлінням, досягло найвищої точки у повстанні в Африці 238 р. Коли було вбито прокуратора-прихильника Максиміна, мешканці, побоюючись покарання, проголосили імператором Гордіана, який прийняв когномен «Африкан». Через свій літній вік він настояв на тому, щоб його син Марк Антоній Гордіан став імператором разом з ним. Кілька днів потому Гордіан в'їхав до Карфагену, маючи переважну підтримку населення та місцевих політиків. Тим часом в Римі було вбито префекта Максиміна і, здавалося. повстання буде успішним. 2 квітня Сенат підтримав нового імператора і оголосив Максиміна, який перебував в Паннонії, ворогом держави; більшість провінцій охоче перейшли на бік Гордіана.

Опозиція виявилася у сусідній провінції Нумідія. Капеліан, губернатор Нумідії та прихильник Максиміна Фракійця, підтвердив свою лояльність до колишнього імператора та вторгнувся на територію провінції Африка з єдиним легіоном, що розміщувався в регіоні, та іншими ветеранськими підрозділами. Гордіан II, очоливши місцеве ополчення з непідготовлених вояків, програв битву при Карфагені та загинув, а Гордіан покінчив життя самогубством, повісившись на власному ремені. Правління Гордіанів тривало лише 21 день.

Спадок

Гордіан заслужив свою репутацію доброзичливим характером. Він та його син захоплювалися літературою і навіть самі публікували багатотомні праці. Але обидва вони були скоріш інтелектуалами та сибаритами, ніж вправними державними діячами чи сильними правителями. Скориставшись справою Гордіанів, Сенат мусив продовжувати боротьбу з Максиміном і обрав Пупієна та Бальбіна імператорами. Попри це, до кінця 238 р. народ римський визнає єдиним імператором Гордіана III, онука Гордіана I, а останній разом із своїм сином буде обожествлений Сенатом.

Джерела

• Encyclopædia Britannica, Eleventh Edition

Посилання

• http://www.roman-empire.net/decline/gordian-I.html (англ.)
• http://www.roman-emperors.org/gordo1.htm (англ.)
• http://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Roman/Texts/Historia_Augusta/Gordiani_tres*.html (англ.)