Свято-Миколаївський пустельний Самарський чоловічий монастир УПЦ (МП)

Самарський Миколаївський Монастир (Самарський Пустельно (або Пустинно)-Миколаївський Монастир), Самарська пустинь, православний український козачий чоловічий монастир, заснований у кінці 16-го - на початку 17-го сторіч біля слободи Самарчук (Новоселиця; нині м. Новомосковськ Дніпропетровської області) у Орловському Куті на території Самарської паланки Запорізької Січі.

Початок заснуванню С. М. М. був покладений після 1576 р., коли польско-литовський король Стефан Баторій дарував козакам старовинне місто Самарь. До появи монастиря на означеній території існувала невеличка церква в ім'я Святого Миколая. Вона й стала після 1576 року основою для будівництва монастирських споруд. Коло церкви були збудові житлові приміщення, куди за наказами Коша Запорозького клали поранених козаків. У 1602 році фортеця з церквою перетворилась на монастир.

Монастир підлягав безпосередньо Кошу Запорізької Січі, від якого одержав значні земельні маєтності, на яких вів інтенсивне господарство і постачав Запоріжжю хліб та інші продукти. При Самарській пустелі був шпиталь для хворих і старих козаків.

У 17 - 18 ст. монастир неодноразово піддавався нападам. Під час одного з них церква була зруйнована, монастир пограбовано і спустошено. Декілька разів С. М. М. відновлювався та відбудовувався.

Від 1775, по знищенні Січі, був приписаний до Ставропігійського Києво-Межигірського монастиря, 1787 став знову самостійним, а з 1791 приписний до архієрейського дому. С. М. М. мав дві кам'яні церкви, що з них Миколаївська, побудована 1781, мала особливо шановану ікону Богородиці і багато церковних предметів Запорізької доби.

С. М. М. ліквідувала радянська влада.

Зараз монастир відновлений УПЦ-МП й частково відбудований.

Споруди

У монастирі знаходяться архітектурні памятки національного значення: Пустельно-Миколаївський Самарський монастир 1782 - 1820 рр.; Миколаївський собор 1787 р.; Братські й настоятельські келії 1816 - 1820 рр..

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Яворницький Д.І. Самарський Пустинно-Миколаївський монастир // Історія Запорозьких козаків. – К.: ”Наукова думка”, 1990. – Т.1.
• Феодосий (Макаревский). Самарський Екатеринославской епархии Пустинно-Николаевский монастырь // Скалозуб Ю. История Екатеринославской епархии 1775-1917 годы. – Днепропетровск: „Січ”, 2001.
• Ігор Анцишкін. Запорозька Січ і Межигірський монастир.— В кн.: Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів.— К., 2001.— Т. 6.— C. 109—117
• Гавриил (Розанов). Историческая записка о Пустынно-Николаевском Самарском монастыре. – Одесса, 1838.
• Гавриил (Розанов). Самарский монастырь // Собрание сочинений. – М., 1854.

Посилання

• Розповідь про Самарський Пустельно-Миколаївський монастир, сайт Дніпропетровської єпархії УПЦ