Костарів Леонід: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Kvandr (обговорення | внесок) Створена сторінка: '''Леонід Костарів''' (* 6 лютого 1888, Санкт-Петербург – ) – український економіст. Полі... |
Kvandr (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
[[1919]] – потрапив до [[Армія УНР|армії УНР]], разом із нею був інтернований у Польщі. |
[[1919]] – потрапив до [[Армія УНР|армії УНР]], разом із нею був інтернований у Польщі. |
||
[[ |
Початок [[1920-ті|1920-х років]] – разом із [[Петро Кожевників|Петром Кожевниковим]] створив [[Союз Українських Фашистів]] (СУФ). |
||
[[1925]] – як представник [[Союз українських фашистів|СУФ]] брав участь в установчих зборах [[Легія українських націоналістів|Леґії українських націоналістів]] (ЛУН). |
|||
[[1928]] – закінчив економічний відділ [[Українська господарська академія|Української Господарської Академії]] в [[Подєбради (місто)|Подєбрадах]] і здобув фах інженера-економіста. |
[[1928]] – закінчив економічний відділ [[Українська господарська академія|Української Господарської Академії]] в [[Подєбради (місто)|Подєбрадах]] і здобув фах інженера-економіста. |
Версія за 12:46, 21 грудня 2013
Леонід Костарів (* 6 лютого 1888, Санкт-Петербург – ) – український економіст. Політично позиціонував себе як український націоналіст і фашист. Агент ОГПУ/НКВД.
Біографія
Середню освіту здобув у Санкт-Петербурзі.
Вищу освіту здобував на економічному факультеті Петербурзького політехнічного інституту (до 1912), після чого служив в російському флоті.
1919 – потрапив до армії УНР, разом із нею був інтернований у Польщі.
Початок 1920-х років – разом із Петром Кожевниковим створив Союз Українських Фашистів (СУФ).
1925 – як представник СУФ брав участь в установчих зборах Леґії українських націоналістів (ЛУН).
1928 – закінчив економічний відділ Української Господарської Академії в Подєбрадах і здобув фах інженера-економіста.
1928 – став політичним референтом Центрального Комітету ЛУН.
1928 – взяв участь в Другій Конференції Українських Націоналістів в Празі, як представник ЛУН.
1929 – брав активну участь в I Конгресі Українських Націоналістів, на якому очолював організаційну комісію.
Його перу належать реферати «Промислова політика України», «Проблема морської оборони України», «Національна революція на Західних Землях України», «Уваги до статуту ОУН».
1933 – Надзвичайним Судом ОУН виключений із організації за порушення дисципліни, запідозрений у співпраці на користь радянської розвідки.
Після 1939 – резидент НКВД у Празі під час німецької окупації та після Другої світової війни, працював проти керівного осередку ЗЧ ОУН в Мюнхені.