Тишкевичі

Традиційний герб Тишкевичів — Леліва ІІ, відміна звичайного гербу Леліва.

Графський герб Тишкевичів.

Тишке́вичі гербу Леліва (рус. Тышкевічы; пол. Tyszkiewicz) — руський шляхетський рід у Великому князівстві Литовському й Речі Посполитій. Походить з Русі, від боярина Каленика Мішковича. Останній на початку 15 століття отримав від волинського князя Свидригайла землі на Київщині. Прізвище походить від боярського сина Тимофія (Тишки), засновника роду. В 16 столітті його нащадки отримали маєтності в Литві. З 1569 року — син Тимофія, Василь, здобув графський титул. Володіли містечками Логойськ, Бердичів, Біржи.

Представники

• Василь Тишкевич (? — 1571) — воєвода підляський та смоленський, граф.
  • Юрій Тишкевич (? — 1576) — син Василя. Берестейський воєвода.
    • Ян-Остафій Тишкевич (1571—1631) — син Юрія. Воєвода мстиславський і берестейський.
      • Кшиштоф Тишкевич (1616—1666) — син Яна-Остафія. Чернігівський воєвода.
    • Остафій Тишкевич (? — 1590) — син Василя. смоленський каштелян.

• Казимир Тишкевич (?-†1652) — син Петра.
• Тишкевич Петро (1571—1631 рр.) — син Юрія і батько Казимирові Тишкевичу.
• Юрій Тишкевич (помер у 1656 р.) був послом в Римі (1638), потім єпископом віленським;
• Антоній (помер в 1762 р.) єпископом жмудським.
• Констянтин Пієвич Тишкевич (1806—1868), відомий польський археолог, письменник з історії, археології, географії та етнографії; його брат Евстафій — засновник віленського археологічного музею.
• граф Михайло Тишкевич (1857—1930) — діяч УНР
• Януш Тишкевич - воєвода та генеральний староста київського краю. Володів м. Бердичів в першій половині XVII століття

Скумін-Тишкевичі

Частина роду Тишкевичів прийняла в XVI столітті прізвисько Скумін. З цієї гілки

• Федір Скумін-Тишкевіч, білоруський магнат, меценат.
• Людвіг Скумін-Тишкевич (помер в 1808 р.), одружений на сестрі останнього польського короля княжні Констанції Понятовській, був гетьманом польовим (1780), підскарбієм великим (1791) та маршалом великим (1793) литовським. З його смертю гілка Скумін-Тишкевичів припинила своє існування. Рід графів Тишкевичів занесений в V частину книг родоводу Віленської, Київської та Мінської губерній.

Маєтки

Тишкевичі мали численні земельні володіння на території сучасних Білорусі, Литви й України. Збереглися їх міські резиденції, переважно витримані в стилі класицизму, у Варшаві, Кракові та Вільнюсі. Заміські палаци були зведені Тишкевичами в Логойську (зруйнований під час другої світової війни), Біржах, Лентварисі, Паланзі та Троках. В Україні, в селі Спичинці, залишився Палац Тишкевичів XIX століття, який називають «замок французької Луари».

• 
  Біржай
• 
  Паланга
• 
  Тракай
• 
  Лентварис
• 
  Логойськ

Посилання

• Родовід Тишкевичів (пол.)
• Рід Тишкевичів