Штерн Ернст Романович

Ернст Романович фон Штерн (1859-1924 рр.) — филолог археолог.

Життєпис

• Народився 25.06.1859 у дворянській родині у маєтку Зейерсхоф Ліфляндської губернії. Початкову освіту одержав у Дерптській гімназії, що закінчив із золотою медаллю, потім слухав курс лекцій у Дерптському ун-ті.
• У 1877-1880 рр. як стипендіат Міністерства народної освіти вивчав класичні мови, історію й мистецтво в Російському семінарі з класичної філології при Лейпцігському університеті.
• У 1880-1883 рр. за пропозицією Міністерства народної освіти був прикомандирований до Юр’ївського (Дерптського) ун-ту для наукової підготовки до магістерського звання.
• У 1883 р. після публічного захисту дисертації «Катилина и партийная борьба в Риме от 66-63 годов», одержав ступінь магістра класичної філології Дерптського ун-ту й був відряджений міністерством за кордон "для вдосконалення в науках". Після повернення у 1884 захистив дисертацію (про спартанско-фіванське протистояння в першій половині ІV ст. до н.е.), одержав ступінь доктора філології. Обидві дисертації були написані й захищені німецькою мовою. Після захисту докторської призначається на посаду приват-доцента Імператорського Новоросійського університету по кафедрі класичної філології.
• У 1886 р. він затверджується на посаді екстраординарного, потім ординарного проф-а.
• З січня 1893 р. виконує обов’язки секретаря ф-ту, а у вересні 1905 стає деканом історико-філологічного факультету (до 1909). Велику роль у його науковому житті зіграло ОТІС, членом якого він став у 1891; а з 1896 з зберігачем (тобто директором) музею товариства. Завдяки його старанням музею був переданий весь будинок, експозиція й фонди були розміщені в строго науковій системі, почалася публікація античних колекцій (наприклад, у співавторстві з О. Деревицьким та О. Павловским був виданий каталог теракот музею). Він вів інтенсивні польові дослідження в Північному Причорномор'ї, що дозволило йому зробити ряд видатних відкриттів в історії грецької колонізації. Його заслугою стала локалізація античної Тіри на місці Акермана (Білгород-Дністровський) і проведення перших археологічних досліджень пам'ятника.
• З 1904 на кошти Імператорської Археологічної Комісії почав розкопки давньогрецького поселення на острові Березань.
• У 1902-1903 рр. відкрив трипільське поселення в селі Петрени Бельцького повіту Бесарабської губернії. Коло наукових інтересів Е. Штерна було надзвичайно широке. Його перу належать роботи з історії Давньої Греції та Риму, із проблем грецької колонізації Північного Причорномор'я. Особливе місце займають публікації епіграфічних пам'ятників з Ольвії, Керчі, Феодосії. Йому належить перша публікація знаменитого Бородінського скарбу епохи бронзи. Він опублікував понад 250 наукових праць, значну частину за кордоном. Неодноразово виступав на міжнародних конгресах та археологічних з'їздах у Лондоні, Берліні, Варшаві. Окрім того, його доповідь на археологічному з'їзді у Ризі в 1896 допомогла розкрити найбільшу археологічну фальсифікацію: придбана Лувром золота корона скіфського Сайтафарна була зроблена в Одесі ювеліром І. Рухумовським. Був почесним членом ОТІС, дійсним членом Московського археологічного товариства; за свою службу був нагороджений орденами Св. Володимира ІV ступеня, Св. Станіслава та Св. Ганни ІІ ступеня, пам'ятною медаллю на згадку царювання Олександра ІІІ, хрестом австрійського ордена Франца-Йосипа. Після смерті сина-школяра (1910 р.) прийняв запрошення Галлі-Віттенберзького ун-ту й в 1911 звільнився з ІНУ та переїхав до Німеччини. Ще кілька років перед Першою світовою війною він приїжджав в Одесу для продовження розкопок на Березані. Два рази обирався ректором ун-ту в Галлі (1921/1922 і 1923/1924).
• Помер у квітні 1924 р..

Діяльність Е.Р. Штерна поставила на новий рівень музеєзнавство не тільки в Одесі. З його ім'ям зв'язується новий етап в археологічних дослідженнях Північного Причорномор'я на рубежі XІ - XX ст. У результаті своєї плідної наукової й педагогічної діяльності в ІНУ виховав багато фахівців - істориків і археологів. Його учнями були такі відомі вчені як дослідник грецької історичної традиції М. Мандес, знавець грецьких релігійних уявлень та вірувань Є.Г. Кагаров, уславлений своїми розкопками Ольвії Б.В. Фармаковский, нарешті, безпосередній продовжувач справи М. Болтенко - розкопувач грецького поселення на Березані й відкривач пізнього шару первісної культури поблизу Одеси (так звану Усатівську культуру).

Наукові публікації

• Новооткрытая "Афинская полития" Аристотеля (отд. оттиск из "Летописи Историко-филологического общества при имп. Новороссийском университете", т.II). -Одесса, 1892;
• Музей имп. Одесского общества истории и древностей, вып.3 (Феодосия и ее керамика). Одесса, 1906. Солон и деление аттического гражданского населения на имущественные классы // Charisteria. Сб. статей по филологии и лингвистике в честь Ф.Е. Корша. - М., 1896;
• О подделке предметов классической древности на юге России (реферат, читанный на Х Археологическом съезде в Риге 2 августа 1896 г.) // ЖМНП, 1896, декабрь, отд.V; .Значение керамических находок на юге России для выяснения культурной истории черноморской цивилизации // ЗОО, т.XXII, 1900; Доисторическая греческая культура на юге России (раскопки в Петренах, Бельцевского уезда, Бессарабской губернии, 1902-1903 гг.) // Труды ХIII Археологического съезда в Екатеринославле (1905 г.).

Джерела

• Жебелев С.А. Отзыв об ученых трудах Э.Р. фон Штерна // ЗООИД, т.XXIII, 1901, С.95-112;
• Адрес имп. Одесского общества истории и древностей Э.Р. фон-Штерну // Propempteria. Сборник статей в честь Э.Р. фон-Штерна (ЗОО, т.ХХХ). Одесса, 1912, С.VII-Х;
• Ізбаш Т.О., Новикова Л.В. Е.Р. Штерн // ПОНУ. Видання друге, доповнене.Т.4 – Одеса: Астропринт, 2005. – С.441-444;
• Бузескул В.П. Всеобщая история и ее представители в России в XIX и начале XX века / составление и редакция И.В. Тункиной. - М., 2008. - С.26