Корнет (музичний інструмент): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Іванко1 (обговорення | внесок) м стильові правлення за допомогою AWB |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Otheruses|Корнет}} |
{{Otheruses|Корнет}} |
||
[[Файл:Three cornetts.jpg|thumb|150px|right|Три корнети]] |
[[Файл:Three cornetts.jpg|thumb|150px|right|Три корнети]] |
||
'''Корнет''' ({{lang-it| |
'''Корнет''' ({{lang-it|Cornetto}}), '''Цинк'' ({{lang-de|Zink}}) — [[Західна Європа|західноєвропейський]] [[Середньовіччя|середньовічний]] [[Духові інструменти|духовий інструмент]]; використовувався у [[Музика середньовіччя|музиці середньовіччя]], [[Музика епохи Відродження|Відродження]] та [[Музика епохи бароко|бароко]]. Вважався духовим інструментом, що найкраще імітує людський голос. |
||
[[Файл:Cornet à pistons.svg|міні|праворуч|200пкс|Корнет]] |
[[Файл:Cornet à pistons.svg|міні|праворуч|200пкс|Корнет]] |
||
'''Корнет (корнет-а-пистон)''' (іт. ''cornetta'', фр. ''cornet a pistons'' — ріжок з клапанами) — вдосконалений поштовий ріжок. Виник у [[Франція|Франції]] у 1830 році. |
'''Корнет (корнет-а-пистон)''' (іт. ''cornetta'', фр. ''cornet a pistons'' — ріжок з клапанами) — вдосконалений поштовий ріжок. Виник у [[Франція|Франції]] у 1830 році. |
||
Мідний духовий |
Мідний духовий інструмент, який нагадує трубу, але має більш широку та коротку трубку, а замість вентилів пістони. ''Пістон (фр. piston -поршень, кнопка з пружиною) — особливий пристрій — стоячий вентиль''. |
||
Об'єм дійсного звучання корнета від е до с³ (мі малої октави — до третьої октави). Зазвичай використовується у [[транспонуючі інструменти|строї]] сі-бемоль (in B). Ноти пишуться без ключових знаків на тон (для корнета в строї Ля (in A) — на півтора |
Об'єм дійсного звучання корнета від е до с³ (мі малої октави — до третьої октави). Зазвичай використовується у [[транспонуючі інструменти|строї]] сі-бемоль (in B). Ноти пишуться без ключових знаків на тон (для корнета в строї Ля (in A) — на півтора тони) вище дійсного звучання. |
||
Корнет має великі віртуозні можливості та більш м'який, порівняно з трубою, тембр. Корнет — це звичайний учасник духового оркестру, де виконує мелодійний голос. У симфонічному оркестрі використовуються порівняно рідко, як правило 1-2 корнети, партії яких пишуться частіше за все під партіями труб. Серед відомих прикладів використання корнетів у симфонічних творах — [[Гектор Берліоз|Г. Берліоз]] — симфонія «[[Гарольд в Італії]]»; [[Бізе|Ж. Бізе]] — музика до драми «Арлезіанка», [[Петро Чайковський|П. І. Чайковський]] — Італійське капричіо, «[[Франческа да Ріміні (Чайковський)|Франческа да Ріміні]]», «Неаполітанський |
Корнет має великі віртуозні можливості та більш м'який, порівняно з трубою, тембр. Корнет — це звичайний учасник духового оркестру, де виконує мелодійний голос. У симфонічному оркестрі використовуються порівняно рідко, як правило 1-2 корнети, партії яких пишуться частіше за все під партіями труб. Серед відомих прикладів використання корнетів у симфонічних творах — [[Гектор Берліоз|Г. Берліоз]] — симфонія «[[Гарольд в Італії]]»; [[Бізе|Ж. Бізе]] — музика до драми «Арлезіанка», [[Петро Чайковський|П. І. Чайковський]] — Італійське капричіо, «[[Франческа да Ріміні (Чайковський)|Франческа да Ріміні]]», «Неаполітанський танець» із балету Чайковського «[[Лебедине озеро]]». |
||
== Література == |
== Література == |
Версія за 20:16, 28 січня 2014
'Корнет (італ. Cornetto), Цинк (нім. Zink) — західноєвропейський середньовічний духовий інструмент; використовувався у музиці середньовіччя, Відродження та бароко. Вважався духовим інструментом, що найкраще імітує людський голос.
Корнет (корнет-а-пистон) (іт. cornetta, фр. cornet a pistons — ріжок з клапанами) — вдосконалений поштовий ріжок. Виник у Франції у 1830 році.
Мідний духовий інструмент, який нагадує трубу, але має більш широку та коротку трубку, а замість вентилів пістони. Пістон (фр. piston -поршень, кнопка з пружиною) — особливий пристрій — стоячий вентиль.
Об'єм дійсного звучання корнета від е до с³ (мі малої октави — до третьої октави). Зазвичай використовується у строї сі-бемоль (in B). Ноти пишуться без ключових знаків на тон (для корнета в строї Ля (in A) — на півтора тони) вище дійсного звучання.
Корнет має великі віртуозні можливості та більш м'який, порівняно з трубою, тембр. Корнет — це звичайний учасник духового оркестру, де виконує мелодійний голос. У симфонічному оркестрі використовуються порівняно рідко, як правило 1-2 корнети, партії яких пишуться частіше за все під партіями труб. Серед відомих прикладів використання корнетів у симфонічних творах — Г. Берліоз — симфонія «Гарольд в Італії»; Ж. Бізе — музика до драми «Арлезіанка», П. І. Чайковський — Італійське капричіо, «Франческа да Ріміні», «Неаполітанський танець» із балету Чайковського «Лебедине озеро».
Література
- Д. Р. Рогаль-Левицкий: «Современный оркестр» «Современный оркестр» т. 1—4. М., 1953–1956