Фармакосидерит: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
[[File:Pharmacosiderite-170215.jpg|thumb|250px|Фармакосидерит.]]
'''Фармакосидерит''' ({{lang-en|pharmacosiderite}}, {{lang-de|Pharmacosiderit m}}) – [[мінерал]], водний арсенат калію та заліза каркасної будови. Від грецьк. “фармакон” – отрута, лікарський засіб і “сидерос” – залізо. (J.F.L.Hausmann, 1813). Син. – руда кубічна.
'''Фармакосидерит''' ({{lang-en|pharmacosiderite}}, {{lang-de|Pharmacosiderit m}}) – [[мінерал]], водний арсенат калію та заліза каркасної будови. Від грецьк. “фармакон” – отрута, лікарський засіб і “сидерос” – залізо. (J.F.L.Hausmann, 1813). Син. – руда кубічна.



Версія за 18:21, 25 квітня 2014

Фармакосидерит.

Фармакосидерит (англ. pharmacosiderite, нім. Pharmacosiderit m) – мінерал, водний арсенат калію та заліза каркасної будови. Від грецьк. “фармакон” – отрута, лікарський засіб і “сидерос” – залізо. (J.F.L.Hausmann, 1813). Син. – руда кубічна.

Опис

Формула: KFe4(AsO4)3(OH)4(6-7)H2O. As може заміщуватися на Р.

Містить (%): Fe2O3 – 40,84; As2O5 – 39,19; K2O – 1,5-4,5; H2O – 19,97.

Сингонія кубічна. Гекстетраедричний вид. Утворює кубічні або тетраед¬ричні кристали, зростання кристалів, друзи. Спайність недовершена і добра. Густина 2,8-2,9. Тв. 2,5-3,0. Колір оливково-зелений, жовтий, коричневий, червоний або смарагдово-зелений. Блиск діамантовий, іноді масний. Риса блідо-зелена. Прозорий і напівпрозорий. Зустрічається як продукт окиснення (вивітрювання) арсенопіриту та ін. мінералів арсену, різноманітних арсенатів, а також у гідротермальних родовищах. Супутні мінерали: скородит, лімоніт, арсенопірит.

Розповсюдження

Відомі знахідки в ряді районів Німеччини, Франції, Чехії, Великобританії, Алжиру, Австралії та США. Рідкісний.

Різновиди

Розрізняють:

  • фармакосидерит баріїстий або барієвий (різновид факмакосидериту з родов. Клара в Шварцвальді (ФРН), який містить Ва – ВаFe4(AsO4)3(OH)55H2O; кристали в бариті та лімоніті). (K.Walenta, 1966).

Див. також

Література