Каролінги: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Addbot (обговорення | внесок) |
→Походження: Carolus Magnus - це латинню. Charlemagne - французькою |
||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
== Походження == |
== Походження == |
||
Каролінги були династією голів [[палац]]ів ([[мажордом]]ів), потім франкських королів. Вони успадкували владу від [[Меровінги|Меровінгів]] і продовжували керувати в деяких королівствах до [[987]]. Ім'я Каролінгів походить від [[Карл Мартел|Карла Мартела]] ({{lang-lat|Carolus Martellus}}), який переміг [[маври|маврів]] в [[битва при Турі|битві при Турі]] в [[732]]. Найвидатніший член династії — [[Карл Великий]], ({{lang-fr| |
Каролінги були династією голів [[палац]]ів ([[мажордом]]ів), потім франкських королів. Вони успадкували владу від [[Меровінги|Меровінгів]] і продовжували керувати в деяких королівствах до [[987]]. Ім'я Каролінгів походить від [[Карл Мартел|Карла Мартела]] ({{lang-lat|Carolus Martellus}}), який переміг [[маври|маврів]] в [[битва при Турі|битві при Турі]] в [[732]]. Найвидатніший член династії — [[Карл Великий]], ({{lang-fr|Charlemagne}}), коронований імператором у [[800]]. |
||
[[Файл:Charlemagne.jpg|міні|праворуч|150пкс|[[Карл Великий]], представник династії Каролінгів]] |
[[Файл:Charlemagne.jpg|міні|праворуч|150пкс|[[Карл Великий]], представник династії Каролінгів]] |
||
Версія за 07:06, 29 квітня 2014
Каролі́нги (лат. Carolingi, фр. Carolingiens) — королівська династія у державах франків.
Походження
Каролінги були династією голів палаців (мажордомів), потім франкських королів. Вони успадкували владу від Меровінгів і продовжували керувати в деяких королівствах до 987. Ім'я Каролінгів походить від Карла Мартела (лат. Carolus Martellus), який переміг маврів в битві при Турі в 732. Найвидатніший член династії — Карл Великий, (фр. Charlemagne), коронований імператором у 800.
Вважають, що династія заснована Арнульфом Мецським, впливовим єпископом Меца на початку VII сторіччя. Його син Ансегісел (Ansegisel) одружився зі Святою Беггою (Saint Begga), дочкою мажордома Австразії Піпіна Ланденського (Pepin Landen). Їхнім сином був Піпін Герістальський (Pepin Heristal), також мажордом Австразії.
Від дідів Пепіна династія одержує свої раніші імена: Арнулфінги (Arnulfing) або Піпініди (Pippinid).
Представники
- Піпін Герістальський— завоював Нейстрію у битві при Тертрі 687 року і утвердив свою владу над усіма франками.
- Карл Мартел, син Пепіна Герістальського, батько Піпіна Короткого.
- Піпін Короткий став королем 751 року за підтримки франкських дворян і римського Папи Захарія. Останнього короля династії Меровінгів, Хілдеріка III було пострижено і заслано в монастир.
- Карл Великий, син Пепіна, став королем франків 768 року й був коронованим на імператора римським Папою Левом III у 800.
- Людовик I Благочестивий, син Карла, був єдиним наступником, але після смерті Людовика розпочалася трирічна громадянська війна між його синами: Лотаром, Людовиком II Німецьким і Карлом II Лисим.
Поділ імперії Карла Великого
Після поділу імперії між трьома онуками Карла Великого згідно з Верденським Договором 843, Каролінги продовжували тримати трон у всіх трьох країнах, які були створені: Західній Франкії, Середній Франкії і Східній Франкії:
- У Західній Франкії, яка стала Францією, вони далі були керівною династією, допоки Капетинги не одержали трон у 987.
- У Середній Франкії, (королівства Лотарингія, Прованс і Ломбардія), сім'я правила до 875, але подальше розділення відбувалося згідно з Мерсенським Договором 870 року.
- У Східній Франкії, ядрі Священної Римської Імперії, Каролінги правили до смерті Людовика IV Дитини в 911. Герцоги племінних герцогств визнали Саксонську династію (Оттонів (Ottonians) або Людольфінґерів (Liudolfinger), які свідомо виставляли себе наступниками Каролінгів. Зв'язок Карла з Римом був слабким.
|