Далмація: відмінності між версіями

Перейти до навігації Перейти до пошуку
14 байтів додано ,  8 років тому
нема опису редагування
Немає опису редагування
[[Файл:Croatia-Dalmatia.png|thumb|200px]]
 
'''Далма́ція''' ({{lang-hr|''Dalmacija''}} , {{lang-la|Dalmatia}})  — історична область на північному заході [[Балканський півострів|Балканського півострова]], на узбережжі [[Адріатичне море|Адріатичного моря]]. Розташована між островом [[Раб (острів)|Раб]] ([[Хорватія]]) на північному заході і затокою [[Которська затока|Котор]] ([[Чорногорія]]) на південному сході.
 
[[Загора]] (приморська долина), має ширину від п'ятдесяти кілометрів на півночі до декількох кілометрів на півдні. [[Боснія]] має декілька кілометрів узбережжя на півдні Далмації.
== Визначення ==
 
В давнину [[Далмація (Римська провінція)|історична Далмація]] була значно більше, ніж сьогоденна Далмація, яка мала протяжність від [[Істрія|Істрії]] до [[Албанія|Албанії]]. Далмація має значення не тільки географічне, але і загальне: громада зі спільною культурою і типами поселень, спільною східною частиною Адріатичного моря з вузьким узбережжям, [[середземноморський клімат|середземноморським кліматом]], [[склерофіли|склерофільною]] рослинністю [[іллірійці|Іллірійської]] провінції, Адріатичною [[карбонатна платформа|карбонатною платформою]], і [[карст]]овою [[геоморфологія|геоморфологією]].
 
Південна частина історичної Далмації, затока Котор, не є частиною сучасної хорватської Далмації, а є частиною Чорногорії.
== Географія ==
Велику частину краю займають [[Дінарські Альпи]], що йдуть з північного заходу на південний схід.
 
На узбережжі клімат середземноморський, далі від узбережжя помірно континентальний. В горах зими морозні і сніжні, а літо спекотне і сухе. В південній частині зими м'якші.
 
За багато сторіч ліса були вирубані і замінені чагарниками і пустовщинами. Існує вічнозелена рослинність на узбережжі.
 
Ґрунти бідні, крім тих що на рівнинах, де родючі ґрунти і тепле літо надають можливість для землеробства. Головні культури -— маслини і виноград.
Джерел електроенергії не вистачає. В електроенергетиці в основному використовуються ГЕС. Є значні родовища бокситів.
 
Найбільші далматинські гори  — [[Динара]], [[Мосор]], [[Свилая]], [[Мосець]], [[Біоково]], [[Козяк]].
 
Найбільші острови  — [[Дугі-Оток]], [[Углян]], [[Пашман]], [[Брач]], [[Хвар]], [[Корчула]], [[Вис]], [[Ластово]] і [[Млет]]. Ріки  — [[Зрманя]], [[Крка]], [[Цетіна]] і [[Неретва]].
 
Адріатичне море має добру якість води<ref>[http://www.vodice.net/doc/brosura_ENG_19012007.pdf Republic of Croatia, Ministry of Environmental Protection, Physical Quality and construction (2006)]</ref>, маючи величезну кількість заток, островів і каналів, Далмація &nbsp;— привабливе місце для морських перегонів і морського туризму.
 
Далмація також має декілька національних парків, які є туристичними об'єктами: карстова річка [[Пакленица]], архіпелаг [[Корнати]], [[Річковий поріг|пороги]] [[Крка національний парк|Крка]] і острів [[Млєт]].
 
== Адміністративний поділ ==
{{Шаблон:Історія Далмації}}
Далмація сьогодні поділена між Хорватією, Чорногорією і Боснією. Чорногорія володіє півднем краю, навколо Котору, Боснія володіє короткою прибережною смугою навколо міста [[Неум]]. Найбільшою частиною Далмації володіє Хорватія яка складається з чотирьох округів, головні міста яких [[Задар]], [[Шибеник]], [[Спліт]] і [[Дубровник]]. Інші великі міста в хорватській Далмації &nbsp;— [[Біоград]], [[Каштела]], [[Син'ї]], [[Солін]], [[Оміш]], [[Кнін]], [[Меткович]], [[Макарска]], [[Трогір|Трогир]], [[Плоце]], [[Трилж]] і [[Імотські]].
 
== Історія ==
{{main|Історія Далмації}}
 
=== Античність ===
{{main|Далмація (Римська провінція)}}
 
[[Файл:REmpire-Dalmatia.png|230px|thumb|Провінція Далмація, Римська імперія]]
Назва Далмація походить від імені [[Іллірійці|іллірійського]] племені [[далмати|далматів]] які жили в східній частині Адріатичного узбережжя в 1 тисячолітті до Р.&nbsp;Х. &nbsp;Вона була частиною [[Іллірія|Іллірійського]] королівства між 4 сторіччям до Р. Х. і [[Іллірійські війни|Іллірійськими війнами]] (220, 168 до Р. Х.), коли [[Римська республіка]] заснувала свій протекторат на південь від річки Неретви. Назва "«Далмація"» вживалась вірогідно з другої половини 2 століття і безперечно з першої половини 1 століття до Р. Х., межами були річки Крка и Неретва<ref>S.Čače, ''Ime Dalmacije u 2. i 1. st. prije Krista'', Radovi Filozofskog fakulteta u Zadru, godište 40 za 2001. Zadar, 2003, pages 29,45.</ref>. Вони поступово були включені в римські володіння до заснування римської провінції [[Іллірік (римська провінція)|Іллірик]] у 32-27 роках до Р. Х.
 
В 9 році після Р. Х. далмати разом з паннонійцями розпочали низку заколотів<ref>Charles George Herbermann, ''The Catholic Encyclopedia: An International Work of Reference'' (1913) </ref>, але вони були вже остаточно придушенні в 10 році від Р. Х., Іллірія була розділена на дві провінції, [[Паннонія|Паннонію]] і Далмацію, які займали велику частину Дінарських Альп а також східне узбережжя Адріатики.<ref>M.Zaninović, ''Ilirsko pleme Delmati'', pages 58, 83-84.</ref> Далмація була місцем народження римського імператора [[Діоклетіан]]а, який побудував [[Діоклетіанів палац]] на місці сучасного Спліта<ref>[http://www.megalithic.co.uk/article.php?sid=17691 C. Michael Hogan, "«Diocletian's Palace"», The Megalithic Portal, ed. Andy Burnham, Oct 6, 2007]</ref>. Під час великої реорганізації Римської імперії в 297 від Р. Х. кордони Далмації були змінені, південна частина району [[Нарона]] була відрізана і стала римською провінцією ''Praevalis'' ([[Превалітанія]]), район Нарона залишився від Будви до річки Цетина,<ref>D. Mandić, Crvena Hrvatska, pages 68-83</ref>, хоч [[Лібурнія]] і була частиною Далмації, але вона мала статус окремої адміністративно-територіальної одиниці в античні часи і на початку середньовіччя<ref>J.Medini, ''Provincia Liburnia'', Diadora, vol. 9, Zadar, 1980, page 433</ref>.
[[Файл:Roman_provinces_of_Illyricum,_Macedonia,_Dacia,_Moesia,_Pannonia_and_Thracia.jpg|thumb|300px|Римська Далмація і довколишні землі]]
 
Історик [[Моммзен Хрістіан Матіас Теодор|Теодор Моммзен]] писав (в своїй ''Провінції Римської імперії''), що вся Далмація була повністю латинізована в четвертому сторіччі. Тем не менш, аналіз археологічних матеріалів того періоду вказує, що процес латинізації був вельми виборчим. Хоч міські центри, прибережні й внутрішні, були майже повністю латинізованими, ситуація в сільській місцевості була абсолютно іншою. Попри те, що іллірійці зазнали сильної асиміляції, вони продовжували говорити на своїй рідній мові, поклонялись власним богам і мали власні традиції, підпорядковувались власній соціально-політичній племінній організації, яка була адаптована до римської адміністрації і політичної структури лише в деяких потребах<ref>A. Stipčević,'' Iliri'', Školska knjiga Zagreb, 1974, page 70</ref>.
=== Середньовіччя ===
У [[568]] від Р. Х., після [[Авари|аварської]] навали Далмація була зруйнована і спустошена романськомовне населення збереглося лише в укріплених прибережних містах і в гірських районах, на кшталт [[морлахи|морлахів]]. Місцеві мешканці зберегли романську [[Далматинська мова|далматинську мову]]. Після аварів прийшли племена слов'ян, які поселилися в Далмації.
 
 
==== Прибуття слов'ян ====
 
Слов'яни розпочали об'єднання своїх племен в потужніші держави. Хорвати контролювали північну і центральну частину Далмації з 10 століття, коли вони заснували незалежне королівство, існувало до 12 століття. Південна частина Далмації була поділена між дрібними князівствами [[Паганія]], [[Захумл'є]], [[Травунія]], [[Дукля (князівство)|Дукля]]/[[Зета (князівство)|Зета]]. Сербська держава [[Рашка (держава)|Рашка]] була розширена за рахунок Травунії і Паганії в 10 сторіччі. Захумл'є стало [[васал]]ом новітнього [[Середньовічна хорватська держава|Хорватського королівства]] на початку 10 століття, Паганія приєдналось до Хорватії в [[1050]]. Після падіння Сербії в другій половині 10 століття, Дукля перебрала на себе лідерство в східній частині регіону створивши в [[1077]] велике королівство. Хорватське королівство мало свої столичні міста в Далмації: [[Біачі]], [[Нін (місто)|Нін]], Біоград, Шибеник (заснований, як порт хорватського королівства, в той час коли Візантія контролювала [[Трогир]] і [[Спліт]]), Кнін, Спліт, Оміш, [[Кліс]], Солін. В [[1166]]-[[1168]] сербський Великий князь [[Стефан Неманя]] зайняв південні далматинські князівства.
 
==== Суперництво між Венецією, Візантією, Хорватією і Угорщиною ====
В [[1346]], Далмація зазнала [[пандемія|пандемію]] [[чума|чуми]]. Економічна ситуація погіршилась і міста підпали під вплив Венеції.
 
=== Сучасність (1420-17971420–1797): венеціансько-турецьке суперництво ===
Венеціанська республіка контролювала велику частину Далмації з [[1420]] до [[1797]], південна частина називалась [[Албанія Венетська]]. [[Венетська мова]] була [[Лінгва франка]] в Середземномор'ї на той час, і це сильно вплинуло на далматинську мову, в меншій мірі на хорватську і [[албанська мова|албанську]].
 
В [[1481]] Далмація присягнула на вірність [[Османська імперія|Османській імперії]]. Це надало свої торгові переваги, такі як доступ до [[Чорне море|Чорного моря]]. [[Дубровницька республіка]] стала одним з головних конкурентів Венеціанських купців в 15 і 16 сторіччях.
 
Венеціанська республіка була також однією з найбільш ворожих держав до Османської експансії, і брала участь в багатьох війнах проти неї. Після того як турки узяли під свій контроль внутрішні райони, багато християн, сховалися в прибережних містах Далмації.
Цей період був раптово перерваний падінням Венеціанської республіки в [[1797]]. Наполеонівські війська окупували край і припинили незалежність Дубровницької республіки, але врятували її від окупації [[Російська імперія|Російською імперією]] і Чорногорією.
 
У [[1805]] році Наполеон створив своє [[Королівство Італія (1805 1814)|Королівство Італія]] довкола Адріатичного моря, приєднав до нього колишню венеціанську Далмацію від Істрії до Котору. У [[1809]] він відокремлює венеціанську Далмацію від королівства Італія і засновує Іллірійські провінції, які були приєднані до Франції, і оголошує свого маршала [[Никола Жан де Дьо Сульт|Николу Жан де Дьо Сульта]] герцогом Далмації.
 
[[Файл:Map Kingdom of Italy (Napoleonic).jpg|thumb|200px|Колишня венеціанська Далмація, у складі наполеонівського Королівства Італія в 1805 році.]]
 
Правління Наполеону, відзначено в Далмації численними війнами, які викликали безліч повстань. З іншого боку, французьке правління сприяло італійському і хорватському національному відродженню, а також в області інфраструктури було впроваджено безліч удосконалень, було побудовано або реконструйовано багато доріг. Наполеон звинуватив [[Огюст Фредерик Луї Мармон|Мармона]], губернатора Далмації, в тому що на Далмацію було витрачено забагато коштів.
 
 
=== Після Першої Світової війни ===
 
Після [[1918]] року майже все італійське населення Далмації, яка увійшла до Югославії, емігрувало до Задару. В [1922] році Далматинський регіон Югославії був розділений на дві провінції, округ Спліт (Сплітська область), зі столицею в [[Спліт|Спліті]]і, і район міста Дубровник (Дубровницька область), зі столицею в [[Дубровник|Дубровнику]]у.
 
В [[1929]] році була заснована [[Приморська Бановина]] &nbsp;— провінція Королівства Югославія. Її столицею був Спліт, і вона включала велику частину Далмації і частину сучасної Боснії і Герцеговини. Південна частина Далмації належала [[Зетська бановина|Зетській бановині]], від затоки Котор до півострова [[Пелєшац]], в тому числі Дубровник.
 
У [[1939]] році Приморська Бановина була об'єднана з [[Савська Бановина|Савською Бановиною]] (і з дрібними частинами інших бановин), в результаті з'явилась нова провінція &nbsp;— [[Хорватська бановина]]. У [[1939]] році етнічні хорватські райони Зетської бановини від затоки Котор, в тому числі Пелєшац і Дубровник, були приєднані до Хорватської бановини.
 
Під час Другої Світової війни в [[1941]] році, нацистська Німеччина, Італія, Угорщина і Болгарія окупували Югославію і перекраяли кордони. Королівство Італія зайняла частину Далматинського узбережжя, навколо Задару и Спліту, а також багато островів. Багато хорватських земель відійшли до італійського ''[[Губернаторство Далмація|Губернаторства Далмація]]'' (назва італійської Далмації). Була утворена нацистська маріонеткова [[Незалежна Держава Хорватія]]. Частина Далмації, що залишилась, стала частиною Хорватії.
== Далмація в Югославії ==
Після поразки Італії і Незалежної Держави Хорватії, Далмація була відновлена за Хорватією, точніше, за Народною Республікою Хорватією, частиною Федеративної Народної Республіки Югославії.
 
Далмація була поділена між трьома федеральними республіками Югославії -&nbsp;— майже все відійшло до Хорватії, затока Котор до Чорногорії і невелика частка узбережжя в Неумі до Боснії і Герцоговини.
 
Коли в [[1991]] році Югославія розпалася, республіканські кордони стали кордонами міжнародними.
* [[Королівство Далмація]]
* [[Далматинська мова]]
* [[Далматинські італійці]]
* [[Іллірія]]
* [[Морлахи]]

Навігаційне меню