Фільмотека: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Shynkar (обговорення | внесок) |
Shynkar (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
*[[Держфільмофонд СРСР]] |
*[[Держфільмофонд СРСР]] |
||
*[[Цифрова бібліотека Німеччини]] |
|||
[[en:Cinematheque]] |
[[en:Cinematheque]] |
||
[[ru:Фильмотека]] |
|||
[[Категорія:Історія кіно]] |
[[Категорія:Історія кіно]] |
||
{{Доробити}} |
{{Доробити}} |
||
Версія за 06:48, 8 липня 2014
Фільмотека, сінематека (фільм + грец. Theke — сховище, ящик; англ. Stock Library) — установа, що займається збиранням, зберіганням, технічною обробкою кінофільмів, а також їх вивченням і популяризацією. У 1938 р. організувалася Міжнародна федерація кіноархівів (FIAF), до завдання якої входить популяризація кращих творів світового кіно, міжнародний обмін фільмів. Серед найбільших фільмотек: Госфільмофонд Росії, Французька сінематека, Національна кінобібліотека Британського кіноінституту, Центральний фільмархів Польщі, Кінобібліотека музею сучасного мистецтва в США.
У фільмотеках зберігаються художні, науково-популярні, документальні і навчальні фільми. Багато фільмотек зберігають також фотографії, книги, журнали, сценарії, монтажні листи, ескізи декорацій, костюмів, кіно пресу та ін. Фільмотеки випускають довідники, каталоги, покажчики, періодичні бюлетені, тематичні збірки — результат фільмографічної праці із систематизації фондів та історії кіно. Важливу частину роботи фільмотек складає упорядкування і відновлення старих стрічок. Фільмоматеріали піддаються регулярній технічній перевірці і реставрації, удосконалюється технологія методів обробки і профілактики плівки. Багато фільмотек мають у своєму розпорядженні кінозали, де демонструють стрічки минулих років.
Фільмотеки влаштовують цикли лекцій і переглядів з історії кіно, ведуть популяризаторську роботу в тісному зв'язку з діяльністю кіноклубів та інших громадських організацій[1].
