Канабіноїди: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 32: Рядок 32:
Ендоканабіноїди — ендогенні нейромедіатори, які зв'язуються з канабіноїдними рецепторами. Всі відомі в даний час ендоканабіноїди, на відміну від природних канабіноїдів, є ациклічні сполуки — ейкозаноїди, похідні арахідонової кислоти, найбільш важливими з яких є анандамід (етаноламід арахідонової кислоти) 2-арахідоноілгліцерін (2-AG).
Ендоканабіноїди — ендогенні нейромедіатори, які зв'язуються з канабіноїдними рецепторами. Всі відомі в даний час ендоканабіноїди, на відміну від природних канабіноїдів, є ациклічні сполуки — ейкозаноїди, похідні арахідонової кислоти, найбільш важливими з яких є анандамід (етаноламід арахідонової кислоти) 2-арахідоноілгліцерін (2-AG).
==== Функції ====
==== Функції ====
Endocannabinoids serve as intercellular '[[lipid signaling|lipid messengers]]', signaling molecules that are released from one cell and activating the cannabinoid receptors present on other nearby cells. Although in this intercellular signaling role they are similar to the well-known [[monoamine]] [[neurotransmitter]]s, such as [[acetylcholine]] and [[dopamine]], endocannabinoids differ in numerous ways from them. For instance, they are used in [[retrograde signaling]] between neurons. Furthermore, endocannabinoids are [[lipophilic]] molecules that are not very soluble in water. They are not stored in vesicles, and exist as integral constituents of the membrane bilayers that make up cells. They are believed to be synthesized 'on-demand' rather than made and stored for later use. The mechanisms and enzymes underlying the biosynthesis of endocannabinoids remain elusive and continue to be an area of active research.
Ендоканабіноїди служать міжклітинними '[[lipid signaling|lipid messengers]]' - сигналізуючими молекулами, які випускаються одною клітиною і активують канабіноїдні рецептори інших що поруч. Although in this intercellular signaling role they are similar to the well-known [[monoamine]] [[neurotransmitter]]s, such as [[acetylcholine]] and [[dopamine]], endocannabinoids differ in numerous ways from them. For instance, they are used in [[retrograde signaling]] between neurons. Furthermore, endocannabinoids are [[lipophilic]] molecules that are not very soluble in water. They are not stored in vesicles, and exist as integral constituents of the membrane bilayers that make up cells. They are believed to be synthesized 'on-demand' rather than made and stored for later use. The mechanisms and enzymes underlying the biosynthesis of endocannabinoids remain elusive and continue to be an area of active research.


The endocannabinoid [[2-AG]] has been found in [[bovine]] and human maternal milk.<ref>{{cite journal|pmid=15792943 |year=2005 |last1=Fride |first1=E |last2=Bregman |first2=T |last3=Kirkham |first3=TC |title=Endocannabinoids and food intake: Newborn suckling and appetite regulation in adulthood |volume=230 |issue=4 |pages=225–34 |journal=Experimental biology and medicine}}</ref>
The endocannabinoid [[2-AG]] has been found in [[bovine]] and human maternal milk.<ref>{{cite journal|pmid=15792943 |year=2005 |last1=Fride |first1=E |last2=Bregman |first2=T |last3=Kirkham |first3=TC |title=Endocannabinoids and food intake: Newborn suckling and appetite regulation in adulthood |volume=230 |issue=4 |pages=225–34 |journal=Experimental biology and medicine}}</ref>

Версія за 19:06, 19 липня 2014

Канабіно́їди — група терпенфенольних сполук, похідних 2-заміщеного 5-амілрезорцина. У природі зустрічаються в рослинах родині конопляних (Cannabaceae), є діючими речовинами гашишу і марихуани. Рослинні канабіноїди є С-21 сполуками, що мають споріднену структуру. Відповідальним за психотропний ефект марихуани є дельта-9-тетрагідроканабінол, здатний селективно зв'язуватися в певних структурах головного мозку, із канабіноїдними рецепторами. Рослинні канабіноїди також називають фітоканабіноїдами.

В теперішній час канабиноїдами прийнято називати також синтетичні речовини, що мають споріднену рослинним канабіноїдам структуру і аналогічні фармакологічні ефекти — такі речовини називаються класичними канабіноїдами. Також до канабіноїдів відносять синтетичні речовини, що мають відмінну від фітоканабіноїдів структуру (аміноалкіліндоли, ейкозаноїди, 1,5-діарілпіразоли, хіноліни, арілсульфонаміди та ін.), але мають аналогічних фармакологічних властивостей — такі речовини називають некласичними канабіноїдами. Існують також речовини, які виробляються в організмі людини і є лігандами канабіноїдних рецепторів, до них відносяться анандамід і споріднені йому сполуки, які є похідними поліненасичених жирних кислот. Дані сполуки необхідні для нормального функціонування головного мозку і відповідають за ряд життєво важливих функцій. У зв'язку з тим, що ці сполуки мають ендогенне походження, їх назвали ендогенними канабиноїдами або ендоканабіноїдами.

Функція

Ендоканабіноїди відіграють важливу роль в організмі живих істот, вони служать в якості сигнальних молекул (ліпідних сигналізаторів) між нейронами, які вивільняються з однієї клітини і активують рецептор канабіноїдів присутній на прилеглих клітинах. Хоча в цій ролі міжклітинних сигналізаторів вони схожі на відомі трансмітери моноаміни, такі як ацетилхолін і дофамін, ендоканабіноїди відрізняються в багатьох відносинах від них, наприклад, вони використовують ретроградну сигналізацію. Крім того, ендоканабіноїди ліпофільні молекули, які не розчиняються у воді. Вони не зберігаються в бульбашках, і існують в якості невід'ємного компоненту мембранного бішару, який входить до складу клітини. Імовірно, вони синтезуються «на вимогу», а не зберігаються для подальшого використання. Механізми і ферменти лежать в основі біосинтезу ендоканабіноїдів залишаються невідомими і продовжують залишатися областю активних досліджень. Ендоканабіноїд 2-AG був виявлений у складі коров'ячого і людського материнського молока.

Діапазон

Ендоканабіноїди є гідрофобними молекулами. Вони не можуть пересуватися без стороньої допомоги на великі відстані у водному середовищі, навколишніх клітин, з яких вони звільнені, і, отже, діяти локально на прилеглі клітини-мішені. Тому вони мають набагато більш обмежені сфери впливу, ніж наприклад гормони, які можуть впливати на клітини по всьому організму.

Види

Фітоканабіноїди

Суцвіття і листя конопель містять понад 60 різних канабіноїдів. У рослині канабіноїди присутні, як правило, у вигляді їх кислотних аналогів, що містять карбокси-групу в положенні 2 фенольної частини молекули. Попередником всіх рослинних канабіноїдів є канабігеролова кислота, яка під впливом трьох незалежних ферментів класу циклаза перетворюється в канабіхромову, канабідіолову і дельта-9-тетрагідроканабінолову кислоти. Дані кислоти в результаті декарбоксилювання дають вільні канабіноїди — канабіхромен, канабідіол і дельта-9-тетрагідроканабінол відповідно. Канабіхроменова, канабідіолова і дельта-9-тетрагідроканабінолова кислоти є основними канабиноїдами, оскільки їх синтез в рослині обумовлений генетично. Решта канабіноїди є продуктами біотрансформації (деградації) основних канабіноїдів. Таким чином, у міру розвитку рослини, в ньому переважають канабідіол (КБД), тетрагідроканабінол (ТГК), а у міру старіння і відмирання рослини, а також у препаратах, приготовлених з рослинного матеріалу (гашиш, марихуана та ін), по мірі їх зберігання тетрагідроканабінол перетворюється в канабинол (КБН). Всі канабіноїди — жиророзчинні речовини. При попаданні в організм вони накопичуються в тканинах, багатих ліпідами (мозку, легенях, внутрішніх статевих органах) і поступово вивільняються в систему кровообігу. П'янкий ефект препаратів конопель (марихуани, гашишу і т. д.) є результат комплексної дії всіх канабіноїдів, хоча лише деякі з них мають психотропну дію в чистому вигляді; до них відносяться в першу чергу дельта-9-і дельта-8-тетрагідроканабінол, володіє основною психотропною дією. Такі канабіноїди, як канабідіол, канабіхромен і канабинол самі психотропною дією не володіють, але здатні вносити деякі доповнення в ефект психотропів канабіноїдів. Також володіють психотропним ефектом дельта-9-тетрагідроканабіварін і бутиловий аналог дельта-9-тетрагідроканабінолу, які знайдені в деяких зразках марихуани. Рослинні канабіноїди в залежності від структури поділяють на кілька типів. Розрізняють такі типи фітоканабіноідов:

  • Тип канабігерола КБГ
  • Тип канабіхромена КБХ
  • Тип канабідіол КБД
  • Тип тетрагідроканабінолу ТГК
  • Тип канабіельзоіна КБЕ
  • Тип ізо-тетрагідроканабінолу ізо-ТГК
  • Тип канабіціклола КБЦ
  • Тип канабітріола КБТ
  • Тип канабінодіола КБНД
  • Тип канабінола КБН

Ендоканабіноїди

Ендоканабіноїди — ендогенні нейромедіатори, які зв'язуються з канабіноїдними рецепторами. Всі відомі в даний час ендоканабіноїди, на відміну від природних канабіноїдів, є ациклічні сполуки — ейкозаноїди, похідні арахідонової кислоти, найбільш важливими з яких є анандамід (етаноламід арахідонової кислоти) 2-арахідоноілгліцерін (2-AG).

Функції

Ендоканабіноїди служать міжклітинними 'lipid messengers' - сигналізуючими молекулами, які випускаються одною клітиною і активують канабіноїдні рецептори інших що поруч. Although in this intercellular signaling role they are similar to the well-known monoamine neurotransmitters, such as acetylcholine and dopamine, endocannabinoids differ in numerous ways from them. For instance, they are used in retrograde signaling between neurons. Furthermore, endocannabinoids are lipophilic molecules that are not very soluble in water. They are not stored in vesicles, and exist as integral constituents of the membrane bilayers that make up cells. They are believed to be synthesized 'on-demand' rather than made and stored for later use. The mechanisms and enzymes underlying the biosynthesis of endocannabinoids remain elusive and continue to be an area of active research.

The endocannabinoid 2-AG has been found in bovine and human maternal milk.[1]

Синтетичні канабіноїди

Синтетичні канабіноїди — речовини, що є агоністами канабіноїдних рецепторів CB1 і CB2.

Джерела

  • Лазурьевский Г. В., Николаева Л. А. Каннабиноиды. Кишинев, Штиинца, 1972
  • Turner C. E., M. A. Elsohly and E. G. Boeren, 1980. Constituents of Cannabis sativa L. XVII. A review of the natural constituents. Journal of Natural Products 43 (2): 169–234.
  • Elsohly M.A., S. Desmond, 2005. Chemical constituents of marijuana: the complex mixture of natural cannabinoids. Life sciences 78(5):539-48.
  1. Fride, E; Bregman, T; Kirkham, TC (2005). Endocannabinoids and food intake: Newborn suckling and appetite regulation in adulthood. Experimental biology and medicine. 230 (4): 225—34. PMID 15792943.